73. Главные положение реформы 1861 г.

Закон об отмене крепостного права - "Положение о крестьянах вышедших из крепостной зависимости" - был подписан Александром II 19 февраля 1861 года. Этот закон состоял из отдельных "Положений", касавшихся трех основных групп вопросов: 1.Упраздение личной зависимости крестьян от помещиков. 2.Наделения крестьян землей и определения крестянских повинностей. 3.Выкупа крестьянских наделов. Основные положения реформы отмены крепостного права в России 1. Упразднение личной зависимости. Реформа предоставила крестьянам личную свободу и право распоряжаться своим имуществом, покупать и продавать движи- мость и недвижимость, заниматься торгово-промышленной деятель- ностью. 2. Наделы и повинности крестьян. При определении норм наделов формально исходили из степе- ни плодородия земли в различных районах страны, а фактически - только из интересов помещиков. Были определены нормы наделов для губерний великороссийских, юго-западных - малороссийских - и западных. Великороссийские губернии по нормам наделов дели- лись в свою очередь на три группы, в зависимости от того, в какой полосе они находились: в черноземной, нечерноземной или степной.

74. Создание Союза сср и вхождение Украины в его состав.

Наприк нц 1917 - на початку 1918 р. Рос йська мпер я розпалася на 13 держав, у тому числ на ш сть радянських дв народн республ ки, При утворенн нац ональних радянських республ к, зокрема й УСРР, наголошувалося не на х самост йност , а на т сному зв'язку з Рос йською Федерац ю. М ж радянськими республ ками налагодилися т сн економ чн зв'язки, вони мали однакову пол тичну структуру, в як й пров дну роль в д гравала одна б льшовицька парт я. Формально ж нац ональн республ ки вважалися незалежними. Сувор реал боротьби за збереження влади Рад спонукали республ ки в пер од громадянсько в йни "во нного комун зму" до ускладнення м ж ними во нно-пол тичного союзу, оф ц йно затвердженого 1 червня 1919 р. Але й п сля зак нчення в йни залишалися об' днаними в йськова, продовольча, ф нансова, транспортна та нш житт во важлив сфери. В умовах переходу до мирного буд вництва постало питання про встановлення т сн ших вза мозв'язк в. Виникла догов рна федерац я радянських держав на основ встановлення двосторонн х економ чних зв'язк в. Укра на з Радянською Рос ю уклали таку угоду про сп вроб тництво наприк нц грудня 1920р. На етап нац онально-державного буд вництва в дбулося фактичне злиття загальнофедеративних орган в з органами Рос йсько Федерац , що було, як виявилося згодом, стотним недол ком. Таке становище викликало незадоволення окремих кер вник в нац ональних республ к, зокрема голови Раднаркому УСРР X. Раковського. З 1922 р. почався новий етап об' днавчого руху в радянських республ ках, коли треба було визначитися з вибором одного з принцип в об' днання: автоном зац , конфедерац чи федерац . Група кер вних д яч в РКП(б) на чол з Й. Стал ним абсолютизували проголошен ран ше принципи широко обласно автоном з урахуванням нац ональних особливостей. Разом з тим резолюц я з нац онального питання X з' зду РКП(б) п дкреслювала доц льн сть гнучк сть запровадження р зних форм об' днання радянських народ в: догов рних вза мов дносин незалежних республ к, принципу автоном та пром жних ланок м ж ними. Для остаточного вир шення цього питання навесн 1922 р. була створена спец альна ком с я з представник в ус х радянських республ к на чол з Й.Стал ним. В д Укра ни до складу вв йшли Г. Петровський, X. Раковський та Д. Ману льський. Ул тку ком с я, незважаючи на сутт в заперечення частини член в, у тому числ X. Раковського Г.Петровського, над слала до республ к проект об' днання на принцип автоном зац . Ставлення до нього з боку кер вництва компарт й радянських республ к було не однозначним. Лише в Азербайджан та В рмен його схвалили, у Б лорус та Груз в дхилили, в Укра н остаточно не визначилися. Незважаючи на заперечення, на початку вересня 1922 р. Й. Стал ну вдалося добитися схвалення проекту на зас данн ком с роз слати його у республ ки для остаточного погодження. Лише на заключн й фаз вир шення проблем об' днання республ к у справу втрутився В.Лен н, який на попередн х етапах через хворобу не брав участ в обговоренн питань нац онально-державного буд вництва. В н сформулював нший п дх д пор вняно з запропонованим у проект Й. Стал на. Лен нський принцип федерац полягав у тому, що Рос я, Укра на та нш радянськ республ ки стають р вноправними суб' ктами федерац утворюють нове державне об' днання -Союз Радянських Соц ал стичних Республ к. З жовтня по грудень 1922р. в дбувалося обговорення та затвердження нового проекту в республ ках. VII Всеукра нський з зд Рад, що в дкрився у Харков 10 грудня 1922р., на допов дь М.Фрунзе п дтримав дею утворення Союзу РСР. 30 грудня 1922 р. 1 Всесоюзний з' зд Рад СРСР в основному затвердив Декларац ю про утворення СРСР Союзний догов р. Остаточн тексти цих документ в з урахуванням зауважень пропозиц й союзних республ к у с чн 1924 р. ухвалив II з зд Рад СРСР. У травн 1925 р. IX Всеукра нський з' зд Рад затвердив новий текст Конституц УСРР, де юридичне закр плювалося входження Укра ни до складу СРСР, визначалися компетенц я функц республ канських орган в влади управл ння. Отже, виходячи з конкретних обставин, Укра на добров льно вступила до Союзу. Але реал зац я задуму про Союз як об' днання суверенних р вноправних республ к п шла ншим руслом. П сля смерт В. Лен на взяла гору жорстка централ заторська тенденц я, яка дедал посилювалась у роки авторитарного правл ння Й. Стал на. Вона неминуче вела до обмеження прав союзних республ к звуження х суверенность.