Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
1.25 Mб
Скачать

82. Гетьманування і.Брюховецького. «Московські статті»

Головним наслідком Слободищенського трактату став початок територіального розколу України на дві частини: Лівобережну у складі Росії з наказним гетьманом Якимом Сомком та Правобережну у складі

Польщі, де гетьманом був Ю. Хмельницький. У 1663 р. після зречення Ю. Хмельницького гетьманом Правобережної України було обрано Павла Тетерю (1663–1665 рр.), який намагався об’єднати Україну під зверхністю польського короля. Зазнавши поразки, він зрікся гетьманства і виїхав до Польщі. У 1663 р. на «Чорній раді» в Ніжині гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького (1663–1668 рр.), якийпідписав новий договір з Росією. Московський договір 1665 р. Істотно обмежив автономію Лівобережної України — Гетьманщини і посилив її залежність від Росії:

російські воєводи отримали право перебувати майже в усіх великих містах і збирати податки;

вибори гетьмана дозволялися лише у присутності представника російського царя;

гетьман позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої політики.

30 січня 1667 р. між Росією і Польщею було підписано Андрусівське

перемир’я на 13,5 років, за яким козацька Україна поділялася на 3 частини:

Лівобережна Україна з Києвом (на два роки) залишалися під владою Росії;

Правобережна Україна переходила до Польщі;

Запорожжя мало перебувати під спільним управлінням двох держав.

Обурення українського народу проти Росії призвело до повстання, під час якого І. Брюховецького було вбито.

83. Демократичні реформи 60-70 рр. Хіх ст. (земська, судова, народної освіти)

У середині XIX ст. різко загострилася криза кріпосницької системи, що виявилося у відставанні Росії від передових країн Заходу, її поразці в Кримській війні,зростанні селянських повстань. Усі верстви населення

(інтелігенція, селяни, підприємці і навіть поміщики) розуміли необхідність селянської реформи. 19 лютого 1861 р. імператор Олександр ІІ підписав «Маніфест»про скасування кріпосного права.

Селяни одержали особисту свободу і громадянські права.

За отримані земельні наділи, які часто були меншими і гіршими, ніж попередні, селяни повинні були заплатити поміщикам викуп. Через відсутність належної суми грошей вони мусили брати їх в борг у держави, а потім сплачувати одержану позику з відсотками протягом49 років.

До укладання викупної угоди з поміщиком селяни вважалися тимчасовозобов’язаними і за користування наділами змушені були відпрацьовувати панщину чи платити оброк.

Зберігалася громада як засіб суворого виконання селянами повинностей, оскільки з поміщиком розраховувався не кожен селянин окремо, а вся громада в цілому.

Для розв’язання суперечок між селянами і поміщиками було створено інститут мирових посередників, які призначалися виключно з дворян.

Селянська реформа сприяла розвитку капіталістичних відносин, однак зберігала кріпосницькі пережитки (поміщицьке землеволодіння,безземелля і малоземелля селян, високі викупні платежі, повинності тимчасовозобов’язаних селян). Скасування кріпосного права викликало необхідність проведення реформ адміністративно-політичного управління: реформи місцевого самоврядування, військової, судової, фінансової та освітньої.

За реформою місцевого самоврядування (1864 р. — земська реформа, 1870 р. — реформа міського самоврядування) у губерніях і повітах було створено земства, а в містах — міські думи (виборні загальностанові органи місцевого самоврядування, які займалися господарськими та культурними справами, в тому числі розбудовою шкіл,лікарень, доріг, організацією агрономічної та поштової служби, благоустроєм міст, промисловістю, торгівлею).

За судовою реформою 1864 р. запроваджувався єдиний для всіх безстановий суд; судочинство відбувалося за участі судді, прокурора,адвоката і присяжних засідателів; вводилася відкритість суду (на його засіданнях могли бути присутні представники преси і всі охочі) та незалежність від адміністрації (міністрів, губернаторів).

За військовою реформою 1862–1874 рр. замість рекрутських наборів запроваджувалася загальна військова повинність; скорочувався термін служби з 20 років до 6 років у сухопутних військах і до 7 років у флоті; засновувалися військові гімназії, юнкерські училища для підготовки офіцерів; почалося переозброєння й переобмундирування армії; заборонялися тілесні покарання.

За фінансовою реформою 1862 р. було засновано Державний банк; розширено мережу приватних банків; удосконалено податкову систему; почато публікацію в пресі всіх доходів й витрат держави.

За освітньою реформою 1863–1864 рр. було введено єдину систему початкової освіти; збільшено кількість шкіл, училищ, гімназій; надано автономію університетам у навчальних справах.

Реформи 60–70-х рр. XIX ст. справили позитивний вплив на розвиток

суспільства, однак не зачіпали основ політичного ладу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.