7. Позитивістська соціологія о. Конта.

Програмні методологічні та світоглядні настанови позитивізму були сформульовані ще А.Сен-Сімоном і продовжені О.Контом (який був у нього особистим секретарем). Фран. філософ позитивіст О.Конт є фундатором „соціології” і дав їй ім’я, як окремій науці про суспільство. Кантівський варіант соціології називають позитивістською, за її нахил до „творення” на основі точних фактів та наукових прогнозів.

Він вважав, що вчення про людину слід вивести на рівень науки, відмовившись від умоглядних абстрактних міркувань філософії, надавши йому позитивістського характеру, обґрунтувавши спостереженнями і доказами, застосувавши до нього методи пізнання, якими користуються інші науки: 1. спостережень (прямих, непрямих), 2. експерименту (безпосереднього-за розвитком явищ під впливом спеціально створених для того умов, та опосередкованого-вивчення патологічних відхилень) 3. порівняльного методу (співставлення різних типів суспільства, різних соціальних класів, людства та тваринних спільнот з метою виявлення спільних законів) 4. історичного методу (істор.порівняння різних послідовних станів)

Конт запропонував „позитивний синтез” наукового знання, заснований на класифікації наук.

За Контом уся система наук має ієрархію, що відбивала істор.процес розвитку знання від нижчого до вищого, складного: математика>астрономія> фізика >хімія>біологія>соціологія. Кожна наступна наука мала пояснити те, що не могла попередня. Залежність соціології від інших наук зумовила пізню появу соціальної фізики – соціології. Він вважав, що соціологія має вивчати суспільство, людину, закони соціальних явищ, обґрунтовувати ймовірність своїх висновків фактами в їх взаємозв’язку.

Конт був прихильником теоретичного дослідження законів соц.явищ за допомогою загальнонаукових методів.

8. Зміст "статики" та "динаміки" контівської соціології.

Фран. філософ позитивіст О.Конт є фундатором „соціології” і дав їй ім’я, як окремій науці про суспільство. Кантівський варіант соціології називають позитивістською, за її нахил до „творення” на основі точних фактів та наукових прогнозів.

Отримавши математичну та природничу освіту, Конт вважав, що наука про суспільство повинна бути точним знанням, невіддільними від законів фізики використовувати методи природничих наук. О.Конт порівнював науку про суспільство з природознавством і спочатку назвав її соціальною фізикою, а потім „соціологією”

За аналогією з фізикою О.Конт поділяв соціологію на 2 розділи

– соціальну статику (або теорію соціального порядку), що вивчає анатомію суспільства, його структуру, побудову, умови існування та закони функціонування суспільства в цілому;

- соціальну динаміку, що вивчає закони руху та розвитку суспільства його прогрес. В суспільстві кожен стан визначається попереднім та впливає на майбутній.

Соціальна статика і соціальна динаміка направлені на вивченні синхронної дії законів функціонування та законів розвитку суспільства.

Вирішальним чинником прогресу він вважав інтелектуальний розвиток людства - „закон трьох стадій”: знання у своєму формуванні проходять три стадії: - теологічну (до 1300 р.) коли знання виникали спонтанно і не мали доказів. Світ пояснювався дією надприродних сил;

- метафізичну (1300-1800 рр.) - абстрактна стадія, коли світ пояснювався за допомогою пізнання сутності речей, а не релігійними впливами, традиційні вірування змінювалися „негативною” філософією

- позитивну (з 19 ст) – наукова, коли формується науковий світогляд, основу якого складало позитивне знання, базується на точній оцінці соціальної дійсності, історичної реальності.