6. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.

Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України репрезентована такими економ. суб’єктами : підприємець, менеджер, робітник, споживач. Підприємець – власник, що розпоряджається своїм майном, наймає робітників для виробничої діяльності. У малому бізнесі він може поєднувати функції власника та менеджера.

Власники великих підприємств є акціонерами та наймають менеджерів – центральних постатей в структурі ринкової економіки. Їм притаманні творчі пошуки, енергія, особиста ініціатива у вирішенні проблем управління. Успіх економічних перетворень в Україні залежить від економічної поведінки робітників, у якій виділяють: 1) висока інтенсифікація праці, орієнтована на високий прибуток, ризик, 2) обмежений прибуток без ризику. Перша стратегія повинна переважити. Покупець – повноправний учасник економічних відносин. Від його попиту та оплати залежить добробут виробника.

В Україні за економічної кризи і низького рівня життя покупець не може справити відчутного впливу на розвиток економіки. У майбутньому платоспроможний попит населення стане одним з головних рушіїв економічного розвитку.

7. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.

Підприємництво = самостійна, ініціативна господарська діяльність громадян та їх об’єднань, спрямована на отримання прибутку (доходу) шляхом організації та використання ресурсів з метою виробництва та реалізації товару, що здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність

З огляду на соціологічний аспект серед особливостей діяльності підприємця можна виділити= самостійність у прийнятті рішень; = постійна наявність фактора ризику;= орієнтація на досягнення комерційного успіху;= ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу; = цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності, гнучкість і постійне самооновлення;

Одна з найхарактерніших рис полягає в тому, що кожний підприємець, реалізуючи власні цілі, водночас здійснює господарську діяльність в інтересах суспільства.

З розвитком незалежності в Україні створюються нові 1) економічні передумови для розвитку підприємництва (різноманітні форми власності шляхом приватизації та роздержавлення 2) правові передумови – надання однакових “правил гри” 3)психологічні- позитивна суспільна думка щодо підпр-ва.

Підприємці складають основу середнього класу, який лише зароджується в Україні. Необхідно розвивати сферу малого та середнього бізнесу, проводити різноманітні тренінги та навчання

З’явилася навіть наука соціологія підприємництва. Соціологічні дослідження свідчать про кількість зайнятих у сфері підприємництва, їх мотивацію та проблеми ведення бізнесу, на сонові статистичних даних можливо підготувати пропозиції щодо покращення інвестиційного клімату.

8. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах.

Головною проблемою якою займається соціологія праці є зайнятість населення.

Програми зайнятості охоплюють прогнозування дисбалансу на ринку праці, професійний добір, підготовку і перепідготовку кадрів, запобігання масовому безробіттю, стимулювання гнучкого ринку праці, стабілізацію кадрів на підприємствах.

Зайнятість в Україні має свої особливості пов’язані з трансформаційними проблемами, зокрема значні масштаби неформальної зайнятості, приховане безробіття, низька ціна робочої сили.

Законодавство України визначає надання соціальних гарантій з боку держави в реалізації їх прав на працю, спрямовані на утвердження ефективної моделі повної зайнятості. І соціологія праці всіляко сприяє цьому.

Соціологія праці вивчає об’єктивні і суб’єктивні характеристики праці, у т.ч. умови праці, ставлення до праці, мотивацію, клімат у колективі, трудову адаптацію

Соціологічні служби проводять соціологічні дослідження, готують рекомендації щодо покращення ситуації, тісно співпрацюють з державними службами зайнятості, а також надають соціологічну допомогу людям які мають проблеми у сфері праці.

Соціологи проводять теоретичні семінари, організовують ділові ігри, тренінги длля розвитку ділових якостей працівників, чи перекваліфікації кадрів.