24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.

Феномен перебування людини між двома соціальними стратами, зв’язаний із її переміщенням у соціальному просторі, у соціології називається маргінальність.

Маргінал, маргінальна особистість – людина, яка втратила колишній статус і не адаптувалася до нового соціально-культурного середовища.

Індивіди й цілі групи постійно пересуваються як по вертикалі, так і по горизонталі соціальної структури суспільства. Проте однієї рушійної сили соціального інституту для пересування по вертикалі недостатньо. Необхідно закріпитися на верхній сходинці, адаптуватися до нового соціально-культурного середовища, засвоїти нові норми, нові зразки поведінки, а це, потребує великого психологічного напруження, що супроводжується неврозами, утратою віри в себе, формуванням комплексу неповноцінності.

Маргінальні прошарки = пограничні, проміжні стосовно тих чи тих соціальних спільнот прошарки Людина, відірвавшись від однієї страти, не може знайти себе в іншій. У таку ситуацію, як правило, потрапляє людина або занадто агресивна, або пасивна, або така, що втратила соціальну опору (мігрант із села у пошуках роботи в місті чи іммігрант, що шукає в іншій країні ліпшої долі).

В Україні поширюється маргіналізація суспільства, багато селян залишають землю, деякі повертаються в село.

Процеси маргіналізації відбиваються в тенденціях утворення середнього класу.

25. Трансформація соціальної структури українського суспільства.

Трансформація укр. суспільства розпочалася з 90 –их років залежить від зміни функціональних зв’язків у суспільстві, її сутність становлять:

= зміна суспільної форми всіх основних соц. інститутів (економічних (передусім форм власності), політичних, культурних, освітніх тощо

= зміна соціальної природи класів, груп і спільнот: поява ек. класів, верств і страт з відповідною системою соц.конфліктів

В Україні виділяють 7 страт: 1.загальноукраїнська еліта, 2.регіональні та корпоративні еліти, 3.український верхній середній клас, 4.динамічний середній клас (соц.активні, змогли пристосуватися та мають легальні заробітки), 5.аутсайдери (з низьким рівнем достатку), 6.маргінали (антисоціальні установи), 7.криміналітет. Сер. клас ще не сформований складає близько 20% населення.

= ослаблення існуючих стратифікаційних обмежень, поява нових каналів підвищення статусів, посилення горизонтальної та вертикальної мобільності.

= активізація процесів маргіналізації

= підвищення ролі ек. статусу (критерій власності і доходів) над іншими

= підвищення соц.престижу і освіти, посилення ролі культурного фактора.

= зміна кількісних і якісних параметрів соц.структури (депопуляція населення, зниження рівня народжуваності, скорочення тривалості життя)

= поглиблення соц. поляризації суспільства (збільшення достатків багатих і зубожіння бідних).

Тема 4. Особистість у системі соціальних зв'язків.

1. Сутність, спільність та відмінність понять "людина", "індивід", "особистість".

Людина – це в першу чергу біологічна і соціальна істота, вона перебуває на найвищому шаблі в ієрархії всіх живих організмів, є суб’єктом суспільної і історичної діяльності. Головною характеристикою людини є її свідома, цілеспрямована діяльність.

Індивід (неподільний) - це людина, що розглядається як окремий представник тієї або іншої соціальної стабільності. Індивід характеризує собою щось особливе, специфічне, неповторне, що відрізняє його від інших у конкретній соціальній групі..

Особистість – це людина, яка в міру своїх сил впливає на конкретно-історичні, суспільні відносин, і являється одним з суб’єктів цих відносин. Кожна особа є не тільки людиною, а й індивідуальністю, яка володіє певними неповторними якостями.

Особистість – втілення конкретних історичних суспільних відносин і творець цих відносин залежно від своїх неповторних якостей та становища, що його вона займає у суспільстві.

Головною спільністю цих понять є те, що вони характеризують кожну конкретну людину з власними її якостями, характеристиками, зв’язками.

Різниця між ними: людина народжується як біологічна і соціальна істота, а особистістю стає в результаті засвоєння певних знань, соціальних і культурних цінностей того суспільства до якого вона належить, тобто в процесі своєї соціалізації.

Кожний індивід є людиною і тільки під впливом суспільства стає особистістю.