3. Соціологічне тлумачення таких категорій як "економічна поведінка", "економічна культура", "економічне мислення", "економічний інтерес".

Економічний інтерес – усвідомлення людиною потреб та економічних умов їх задоволення, реальний спонукальний мотив і причина дій людей, їх екон. і соц. активності.

Економічна культура – сукупність норм, цінностей, традицій, звичаїв за допомогою яких спрямовується й регулюється екон. поведінка суб’єктів.

Економічна поведінка – різновид соц. спрямований на досягнення певного рівня добробуту та якості життя, складний та багатоплановий процес взаємодії людини з існуючими виробничими відносинами. Їй притаманна раціональність, ретельний обрахунок витрат та доходів. Регулятори – суспільні й економічні норми. Мотиви – економіка, культура, мислення. Іншими словами – система соціальних дій, пов’язаних з використанням різних за функціями і призначенням ек.цінностей (ресурсів) та зорієнтованих на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку) від їх обігу.

Економічне мислення – розумова діяльність людини, спрямована на питання, відображення, узагальнення екон. дійсності, її здатність частково передбачувати й прогнозувати екон. процеси.

4. Економіка як соціальний інститут, його функції.

Економіка – це багато аспектний соціальний інститут, що становить базу існування та життєдіяльності суспільства, де здійснюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життя і діяльності людини і суспільства, тобто, - це сукупність певних суспільних відносин.

Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх глибинні соціальні зв’язки, визначаються характер взаємодії.

Економіка як соціальний інститут виконує рід функцій, спрямованих на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподілу, обміну, споживання. З огляду на вплив на нові соціальні процеси, 4 функції: 1) підтримка і розвиток форм суспільного розподілу праці. (за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів). 2) стимулююча – забезпечення посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість в ній, 3) інтеграційна – виражається у забезпечені єдності інтересів працюючих. Про значення цієї функції свідчить соціальна напруга відносин, 4) інноваційна – забезпечує оновлення форм та організації виробництва.

Дослідження економічної соціології ґрунтується на інтеграції соціологічного і економічного підходів. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку – як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.

В житті суспільства надзвичайно велику роль відіграє соціальний механізм економічного розвитку, який являє собою складну взаємодію її внутрішніх спонукальних мотивів і чинників, що впливає на поведінку, соціально-економічне становище соціальних спільностей, різні соціальні інститути, культура – активність суб’єкта виступає способом функціонування економіки.

Велике значення мають всі елементи соціального механізму функціонування економіки, але особливе місце посідає культура суспільства, яка забезпечує певний рівень, ступінь і зміст економічної свідомості, що виступає у формі внутрішнього збудника – інституціолізованими формами економіки та іншими соціально-політичними й економічними чинниками.

Соціальний механізм розвитку економіки складається з наступних елементів: 1) система управління економікою, 2) соціально-економічне становище соціальних цінностей, 3) культура суспільства, 4) діяльність і поведінка соціальних спільностей, 5) результати економічного розвитку суспільства.

Соціальний механізм забезпечує виконання економікою як соціальним інститутом таких функцій: 1) підтримка і розвиток суспільного поділу праці, 2) стимулювання праці, 3) інтеграційна – забезпечення єдності інтересів працюючих та їхньому соціальному партнерстві, 4) інноваційна – оновлення форм та організації виробництва систем стимулювання.

Усі форми економіки як соціального інституту взаємопов’язані і взаємодіють, вони спрямовані на забезпечення функціонування і розвиток виробництва, розподілу , обміну та споживання. Для реалізації цих функцій є правильний розподіл висококваліфікованих кадрів.