2. Об'єкт та предмет соціології культури.

Соціологія культури галузь науки про суспільство, яка вивчає й аналізує найбільш складні й фундаментальні характеристики людини і суспільства, їх здатність до ефективного матеріального і духовного розвитку.

Предметом соціології культури, як наукової галузі, є вивчення суті, місця і ролі цілісної системи культури суспільства, закономірностей і випадковостей її виникнення й розвитку, явищ і процесів, конкретних матеріальних і духовних цінностей та діяльності людей з їх створення, накопичення, збереження, реалізації і передачі новим поколінням.

Основою предмета є закономірності виникнення, функціонування і розвитку культури суспільства, які поєднуються в 5 груп:

- що притаманні суспільству в цілому, у т.ч. культурі

- взаємозв’язку культури і системи відтворення матеріального життя суспільства

- взаємозв’язку культурного життя з іншими сферами життєдіяльності людей

- різних аспектів власного культурного життя

- зв’язку різних рівнів організації культурного життя

3. Основні функції культури.

Роль культури виявляється у таких її функціях, як людинотворча (гуманістична), пізнавальна, інформаційна, комунікативна, нормативно-регулююча, кумулятивна, ціннісно-орієнтаційна, інтегруюча, зокрема:

Ø Пізнавальна (=засвоєння надбань матеріальної і духовної культур =оволодіння рідною мовою та вивчення іноземних мов =вивчення літератури і мистецтва, їх розуміння =набуття досвіду самостійної творчості)

Ø Людинотворча(=творення і відтворення культурних цінностей (матеріальних і духовних), =зберігання і передача соц.спадковості =соціальна трансляція, =застосування і удосконалення людського досвіду)

Ø Нормативно-регулююча (=формування правильного розуміння цінності і моралі, =забезпечення відповідності особи соц.нормам і ідеалам, =регулювання повсякденної поведінки людини в усіх сферах соц.життя)

Ø Об’єднувальна (соборна) (=забезпечення цілісності суспільства, = обєднання людей на основі усвідомлення приналежності до великої нації, народу, держави = забезпечення наступності поколінь і культурно-історичної єдності суспільства)

4. Структурні елементи та форми вияву культури.

До основних структурних елементів належать норми, цінності, ціннісні орієнтації, зразки поведінки, зразки діяльності, менталітет, інтереси, соціально-культурне середивище, інститути культури тощо. Соціологія виокремлює такі структурні елементи культури:

1. особистісна система усвідомлюваних знань, цінностей, норм і зразків, які регулюють поведінку та діяльність

2. локальна система знань цінностей, норм і зразків соц.групи, спільноти (територіальної, етнічної тощо)

3. соціальна система знань, цінностей, норм і зразків, формально прийнятих, функціонально корисних, які закріпилися у суспільній практиці та регулюють форми діяльності.

Усі системи цінностей тісно взаємодіють, але можуть і не відповідати одна одній.

Культуру поділяють на такі види:

=за змістом на матеріальну та духовну

= за рівнем, формами взаємодії на суперкультуру (конкретного суспільства), субкультуру (спільнот), контркультуру, культуру соціальних груп.

Культура розподіляється на форми:

=Елітарна – високе мистецтво, класична література. Творцями якої є живописці, музиканти, письменники, артисти, споживачами – переважно високоосвічена і творча інтелігенція.

=Народна – пісні, вірші, легенди, казки тощо імена авторів найчастіше невідомі, споживачі різні верстви населення

=масова - має здебільшого розважальний характер, орієнтована на сучасне-миттєве бажання, піддається штампам та моді і тому недовговічна. Носіями є молодієні прошарки населення.

Крім того виділяють різновиди культури: домінуюча, субкультура.