7. Основні функції соціології.

Роль соціології в суспільстві визначається її предметом і функціями.

Соціологія виконує 2 групи функцій::

1. Гносеологічні функції – забезпечують найповніше та конкретне пізнання тих чи інших явищ і процесів соціального життя: 1)Теоретико-пізнавальна – концентрація, роз’яснення, поповнення та збагачення існуючого соціологічного знання, розроблення законів і категорій даної науки на основі соц.дійсності. 2)Методологічна – формулювання закономірностей, випадковостей, визначення методів пізнання 3)Критична – обґрунтування позитивного, що необхідно зберігати та розвивати, і виявлення негативного, що вимагає радикальних змін чи усунення з суспільного життя.

2. Соціальні функції – забезпечують надійну інформацію про різноманітні соціальні процеси та явища: 4)Інформаційна– отримання та систематизація інформації про реальний стан соціальних відносин, явищ і процесів, про їх розвиток та взаєозвязки 5)Прогностична – формування соц.прогнозів розвитку соц.явищ і процесів (короткострокові та довгострокові прогнози) 6)Перетворювальна: висновки, рекомендації та пропозиції соц.науки слугують основою для вироблення та прийняття рішень 7) управлінська – вироблення соц.механізму впровадження у практику рішень щодо функціонування, розвитку й удосконалення соц.відносин 8)Описова – систематизація, опис, накопичення дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг. 9) Світоглядна

Соціологія виконує низку інших допоміжних функцій у життєдіяльності людини, сім’ї, нац. груп, суспільства в цілому.

8. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.

Соціологія, як наукова дисципліна, що вивчає людське суспільство, має особливості:

= С. - генералізуюча наука, що вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючи наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі явища (від історії)

= С. – вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, в той час як конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (економіка – економічну, юриспруденція-правову, політологія –політичну)

= С.- вивчає соціальні зв’язки між різними сферами життя суспільства (якщо економіка вивчає „економічні цикли”, а право-„правопорушення”, то соціологія - як змінюється динаміка правопорушень відповідно до циклів ек.розвитку)

= С.- слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін

= розвиток С. зумовив виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології.

Соціологія має міждисциплінарний зв’язок з філософією, історією, економікою, психологіє, антропологією.

Соціологія має галузеві напрямки: соціологія міста, соціологія культури, соціологія релігії, соціологія праці тощо.

Соціологічна наука за предметом вивчення поділяється на: -макросоціологію, яка найтісніше пов’язана з економікою, правом, політологією, культурологією, та мікрсоціологію яка пов’язана з педагогікою, психологією, лінгвістикою