6. Соціальна структура суспільства, її складові.

Соціальна структура суспільства = ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соц.груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами. = внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, що взаємодіють між собою.

Соціальні спільності – групи людей об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, інтересами, цінностями, справами, діяльністю тощо. Вони реально існують, емпірично фіксуються, мають відносну цілісність, і виступають як самостійний суб’єкт соц.дії. Соц. класи= великі групи людей згідно їх місця у системі суспільного вир-ва, їх відношення до засобів вир-ва Соц.групи= сукупність людей, що мають спільні соц. ознаки, виконують суспільно необхідну функцію у спільній структурі суспільного поділу праці. Соц. інститути=- усталений комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, установок, що регулюють різні сфери людської діяльності і організують їх у систему .

Соц.структуру суспільства можна розділити на підструктури:

= соц.територіальна (територіальні спільноти: міське, сільське, населення, зумовлена нерівномірностю розміщення виробництва та розселення людей)

= соц.професійна (професійні групи та відносини між ними, зумовлена професійним розподілом праці та спеціалізацією)

= соц.-класова (соц.класи, верстви, групи, касти, стани, зумовлена соц.нерівністю)

= соц.етнічна (всторичні спільности людей – рід, плем’я, народність, нація, тнос)

= соц.демографічна (чоловіки, жінки, діти, молодь, особи працездатного віку, пенсіонери, зумовлена статтю, віком)

7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.

Соц. група є складовою соц. структури суспільства.

Соціальна група – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.

Це поняття є родовим відносно понять „клас”, „соц.верства”, „колектив”, „нація”, „етнічна, територіальна, релігійна та інші спільноти”.

Воно фіксує соц.відмінності між окремими сукупностями людей у процесі розподілу праці та їх результатів.

Соц. спільності – групи людей об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, інтересами, цінностями, справами, діяльністю тощо.

Вони реально існують, емпірично фіксуються, мають відносну цілісність, і виступають як самостійний суб’єкт соц.дії. Можуть виникати спонтанно або організовано, мають формальний або неформальний вигляд. Соціальні спільноти бувають масовими та груповими.

Основні види:

= за змістом- соц.класові (класи, соц.групи), соц.-етнічні (нації, народності..), соц.-демографічні (жінки, чоловіки, молодь, пенсіонери), соц.-професійні (лікарі, викладачі..), соц.територіальні (мешканці ..міста, області, країни)

=за розмірами: великі (класи, соц.прошарки, верстви населення), середні (мешканці міста), малі (сім’я, екіпаж...)

= за ступенем стійкості: тимчасові (турист., мітингова групи), сердньостійкі (трудовий колектив, шкільний клас,), стійкі (клас, нація)