4. Методи соціології.

Методи с. – спосіб здобуття, побудови та обґрунтування соціологічних знань, сукупність прийомів, процедур, операцій емпіричного, дослідного та теоретичного пізнання соц. реальності.

Соціологія використовує 2 групи методів:

1. загальнонаукові (діалектика, синергетика, історизм)

2. специфічні (спостереження, опитування, експеримент, моделювання, соціометрія, аналіз документів)

Специфічні методи можна розділити на:

Ø методи збору соціологічної інформації

- аналіз документів, опитування, спостереження, соц.експеримент

Ø методи аналізу соціологічної інформації

- опрацювання (кодування) інформації, узагальнення, інтерпретація даних, виявлення кількісних залежностей...

Крім того, методи соціології діляться на:

- жорсткі (кількісні) методи – спрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийомі їх обробки (пряме спостереження, формалізований аналіз документів (конвент-аналіз), анкетування, стандартизоване інтерв’ю (регламентоване опитувальником)

- якісні (м’які) методи виявляють приховані, суб’єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини з наступною їх інтерпретацією (біографічний метод, метод фокус-груп, відкриті групові дискусії, нарративне інтерв’ю (вільна розповідь), традиційний аналіз документів)

5. Сутність соціологічних категорій "соціальні відносини", "соціальне явище", "соціальний процес", "соціальний закон", їх взаємозв'язок.

Категорії соціології – це загальні поняття, що відтворюють певні властивості об’єкта, тобто суспільства як цілісної соціальної системи.

"соц. відносини" – певна стійка система зв’язків між індивідами, що склалася в процесі їх взаємодії = усталена, історична складена за конкретних умов місця і часу, система зв’язків між окремими людьми й соціальними спільнотами, які беруть неоднакову участь в економічному, політичному й духовному житті, мають різний соц.стан, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання.

Можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними ... Соц. відносини формуються в процесі соц.діяльності.

"соц. явище" – будь-який вияв відносин чи взаємодії людей, окрема подія чи випадок.

"соц. процес" – розвиток будь-якого явища, зміна його етапів. = взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни у людських стосунках, становищі соціальних груп, окремих індивідів. Вирізнаються за об’єктом (людство, суспільство, клас, організація, мала група), за ступенем управління (стихійні, природно-історичні, цілеспрямовані), процеси функціонування і процеси розвитку

"соц.закон" – вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних взаємозв’язків між соц.явищами і процесами, передусім між діяльністю окремих спільнот та діями окремих людей, що зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток соц. систем.

6. Соціальні закони, їх класифікація.

"Соц. закон" – вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних взаємозв’язків між соц.явищами і процесами, передусім між діяльністю окремих спільнот та діями окремих людей, що зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток соц. систем.

С. закони бувають загальні (вивчає філософія), специфічні (вивчає соціологія).

Вирізняють закони, які: =констатують співіснування соц.явищ =виявляють характер тенденцій розвитку =виявляють зв’язок між соц.явищами =фіксують причинний зв’язок між соц.явищами =визначають можливість чи ймовірність зв’язків між соц.явищами

Залежно від рівня дії с. закони класифікують:

- діють на рівні соц.інститутів (діалектична єдність людини і соц.середовища, значна роль колективу в розвитку особистості, постійне вдосконалення колективу)

- визначають розвиток складових соц. структури суспільства (прискорене збільшення міського населення, збільшення населення, зайнятого у сфері обслуговування, зменшення кількості селян)

- діють на рівні конкретних соц.систем (самовдосконалення систем, пропорційний їх розвиток).

В соціології використовують такі закони:

- закон найменших втрат

- закон еволюційного потенціалу

- закон ефективності

- закон соц. порівняння

- закон піднесення потреб

- закон вільного часу

- закон великих чисел