Теоретичний блок Тема 1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і фахова дисципліна

План

1. Зміст, обсяг і завдання курсу сучасної української мови.

2. Розділи курсу сучасної української мови.

3. Концепція навчання державної мови в школах України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біляєв О., Скуратівський Л., Симоненкова Л., Шелехова Г. Концепція навчання державної мови в школах України // Дивослово. – 1996. – № 1. – С.16 – 21.

2. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1989.

4. Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання // Українська мова і література в школі. – 2002. – №5.

5. Прадід Ю. Мовне питання в українських конституціях ХХ ст. // Мовознавство. – 2002. – № 1. – С.17 – 22.

6. Степаненко М. «…мова – народ!» (Соціолінгвістичні і деякі власне філологічні спостереження Олеся Гончара) // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 3 – С.60 – 69.

7. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

8. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

9. Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

10. Таланчук П. Наша державна мова – українська // Дивослово. – 2000. – № 9. – С.12 – 14.

11. Ткаченко О.Б. Чи можуть бути в Україні дві загальнодержавні мови (Відповідь прибічникам двомовності і деякі дотичні міркування) // Мовознавство. – 1999. – № 4 – 5. – С.3 – 9.

12. Токмань Г. Україна як простір мови і політичного виховання // Дивослово. – 2006. – № 3. – С.4 – 9.

13. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія / Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1981.

14. Черемська О.С. Мовна особистість у період українського державотворення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 15. – С.3 – 5.

15. Януш Я. Роль української мови у вихованні студентів // Дивослово. – 2005. – № 4. – С.37 – 39.

Базові поняття: мова, предмет, дисципліна, курс мови, розділи курсу, державна мова.

Предметом вивчення курсу є українська мова, відображена у творах класиків української літератури від часів Т.Г. Шевченка і до наших днів, мова, якою користуються нині.

Курс сучасної української літературної мови складається з таких розділів: вступ, фонетика і фонологія, фономорфологія, орфоепія, графіка, орфографія, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфеміка, словотвір, граматика (морфологія і синтаксис), пунктуація.

Завдання курсу: подати ґрунтовний виклад фонетичної системи, лексичного складу і граматичної будови сучасної української літературної мови.

Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість вивчення української мови як шкільного предмета. Згідно із Законом про мови державну мову мають вивчати в усіх школах: у закладах з українською мовою навчання вона є засобом навчання і водночас предметом вивчення, у закладах з іншими мовами навчання – окремим, дуже важливим навчальним предметом. Завдання органів народної освіти – навчити школярів вільно користуватися українською мовою як засобом спілкування, духовного збагачення та формування інтелектуальної культури.

Вільне володіння рідною мовою сприяє розумовому і загальному розвиткові учнів, успішному засвоєнню ними інших предметів, формуванню їхньої національної самосвідомості, української ментальності, моральних переконань.

Роль і місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- і державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України.

Будучи рідною мовою однойменного етносу, українська мова водночас є своєрідним національним кодом, який об'єднує всіх громадян України, з населення гуртує народ.