Література

1. Багмут А. До перцепції експериментально виокремленого складу // Українське мовознавство. – Вип. 27 – 28. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2004. – С.25 – 26.

2. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

3. Дудник З.В. Складоподіл в українському мовленні у зв’язку з цілісною організацією складу і слова // Українська мова і література в Київському університеті: Зб. наук. студій, присвячених 80-річчю кафедри україністики. – К.: Видавн. центр «Просвіта», 1990. – С.93 – 99.

4. Дудник З.В. Структура відкритого складу в українській мові та її особливості з погляду артикуляційної організації // Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури: Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 65-річчю університету. Гуманітарні науки. – К.: Видавн. центр «Київський університет», 1999. – Ч.2. – С.60 – 63.

5. Задорожный Б.М., Шумиляк Ф.И. О системном статусе слога // Іноземна філологія. – 1978. – № 50. – С.13 – 20.

6. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

7. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

8. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К.: Вища шк., 1981.

9. Трійняк І.І. Склад і наголос // Українська мова і література в школі. – 1967. – № 7. – С.3 – 7.

10. Хоменко Л. Критерії виділення складу та інтуїтивний складоподіл в українській мові // Українське мовознавство. – Вип. 27 – 28. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2004. – С.26 – 32.

11. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

Базові поняття: склад, відкритий і закритий склад, прикритий і неприкритий склад, складоподіл.

У процесі мовлення мовний потік розпадається на відрізки більшої чи меншої довжини. Найбільшими одиницями є речення, що розпадаються на менші одиниці – синтагми. Із синтагми виділяються слова, а зі слів – найменші вимовні одиниці – склади.

Склад – це найменша одиниця слова, яку можна виділити в потоці мовлення.

У слові буває стільки складів, скільки в ньому голосних звуків: го-ло-ва, се-ре-да, кві-ти.

Слова залежно від кількості складів у них бувають односкладові (мак, рік, сіль), двоскладові (о-ко, се-ло), трискладові (мо-ло-ко, ка-мі-нець) і багатоскладові (руй-ну-ва-ти, лі-те-ра-ту-ра).

Розрізняють склади відкриті й закриті, прикриті й неприкриті. Відкритим називається склад, що закінчується на голосний (во-да), а закритим – склад, що закінчується на приголосний (сол-дат). Прикритим називається склад, що починається на приголосний (пар-та), неприкритим – склад, що починається на голосний (ар-ка).

Основні правила складоподілу:

1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу, наприклад: про-мо-ва, жи-то.

2. Два шумні приголосні (обидва дзвінкі або обидва глухі) відносяться звичайно до наступного складу: мі-сто, ді-жда-ти-ся.

3. Сусідні приголосні, перший з яких більш гучний, ніж другий, належать до різних складів: каз-ка, груд-ка.

4. Три приголосні, коли 2 перші з них шумні (обидва дзвінкі або обидва глухі), а третій сонорний, відносяться до наступного складу: го-стрий, за-здро-щі.

5. Якщо між голосними є 2 або більше приголосних, то звуки [й], [в], [р], [л], [м], [н], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них, - до наступного: гай-ка, гір-ка.

6. Коли другим приголосним є звук [й], [в], [р], [л], [м], [н], то разом з попереднім він відходить до наступного складу: лю-блю, по-свист.

7. Два сусідні сонорні приголосні належать до різних складів: гар-ний, сум-ний.

8. Подовжений м’який приголосний відноситься до наступного складу: жи-ття, зі-лля.

Ці правила поки що є орієнтовними. В українському складоподілі спостерігається неусталеність, і він ще остаточно не досліджений.

Важливо не забувати про те, що між фонетичним складоподілом і орфографічним (тобто правилами переносу слів із рядка в рядок) немає повного збігу. Наприклад, слово яма має два склади, але перенести з рядка в рядок його не можна. Хоча в основу правил переносу частин слів покладено складовий принцип, тобто слова переносяться по складах, проте великою мірою враховується й морфологічна будова слова – принцип збереження єдності морфеми.