2.2.5. Засоби контролю

Комплексний контроль знань студентів з курсу «Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія» здійснюється на основі результатів проведення поточного, модульного та підсумкового контролю знань.

Засіб контролю навчальної діяльності студентів з курсу – розгалужена система балів, яка є:

- накопичувальною – складається із суми балів за різними видами здійсненого контролю;

• рейтинговою – використовуються числові величини для визначення рівнів навчальної успішності студентів;

• варіативною – кількість балів зумовлюється специфікою видів навчальної діяльності студентів.

Реалізація системи контролю передбачає оцінювання балами навчальної успішності студентів за розробленою технологією поточного, модульного та підсумкового контролю.

Усі види контролю здійснюються за такою схемою:

За весь курс студент отримує максимум 100 балів. До їх складу входять:

40 балів – поточний контроль успішності (включно з контролем за змістовими модулями);

19 балів – виконання ІНДЗ;

41 бал – підсумковий контроль.

Підсумковий контроль за весь курс проводиться письмово (форма проведення контролю визначається викладачем).

Поточний контроль (включно з контролем за змістовими модулями – окремими темами чи розділами курсу) передбачає таке нарахування балів (вказано максимальний бал за певний вид роботи):

- відповідь на практичному занятті – 5 балів.

- суттєве доповнення на практичному занятті, коментування виконаних вправ – 1 бал.

- виконання завдань до практичного заняття – 5 балів.

- виконання самостійного завдання – 4 бали.

- контроль за змістовими модулями (колоквіум, тестування, контрольна робота, диктант з граматичним завданням тощо) – 5 балів.

Шкала оцінювання

за шкалою ECTS	за національною шкалою	за шкалою навчального закладу (як приклад)
А (5)	відмінно	90 – 100
В (4)	дуже добре	82 – 89
С (4)	добре	75 – 81
D (3)	достатньо	67 – 74
E (3)	задовільно	60 – 66
FX (2)	незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1 – 34

fx означає: «незадовільно» – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

f означає: «незадовільно» – необхідна значна подальша робота.

3. Питання до самоперевірки

1. Мова як суспільне явище. Мова і мовлення. Основні структурні компоненти мови.

2. Зміст, обсяг і завдання курсу сучасної української мови. Мета і завдання мовної освіти. Концепція навчання державної мови в школах України.

3. Українська мова – національна мова українського народу. Спорідненість слов’янських мов. Місце серед них української мови. Погляди вчених на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської. Мовна політика в Україні.

4. Поняття про літературну мову, її ознаки. Значення творчості І.П.Котляревського, Т.Г. Шевченка в її розвитку.

5. Основні стильові різновиди писемної та усної форми української літературної мови.

6. Експресивно-стилістичні різновиди мовлення: урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, жартівливий, іронічний. Поняття про саркастичне мовлення.

7. Предмет і завдання фонетики. Описова та історична фонетика. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

8. Анатомо-фізіологічні передумови творення звуків мови. Будова мовленнєвого апарату. Активні й пасивні органи мовлення. Артикуляція звуків.

9. Три аспекти вивчення мовних звуків: фізичний, анатомо-фізіологічний та лінгвістичний.

10. Поняття фонеми. Функції фонем. Мовознавчі фонологічні школи. Головний вияв фонеми та її варіанти (алофони).

11. Поняття інваріанта і варіанта. Позиційний, комбінаторний і факультативний варіанти фонем.

12. Система фонем української мови. Фонема і звук.

13. Голосні звуки, їх класифікація та вимова. Позиційні чергування в системі вокалізму.

14. Приголосні звуки, їх класифікація за участю голосу і шуму. Дзвінкі і глухі приголосні звуки.

15. Класифікація приголосних за місцем творення.

16. Класифікація приголосних за способом творення. Співвідносність шиплячих і свистячих приголосних звуків.

17. Співвідносність приголосних за твердістю – м’якістю.

18. Фонетична і фонематична транскрипція.

19.Типи комбінаторних змін – акомодація й асиміляція. Асиміляція приголосних. Повна і часткова асиміляція.

20. Поняття про регресивну і прогресивну асиміляцію.

21. Регресивна асиміляція за голосом, її наслідки.

22. Регресивна асиміляція за місцем і способом творення.

23. Регресивна асиміляція за м’якістю – твердістю.

24.Поняття про дисиміляцію приголосних. Прогресивна і регресивна дисиміляція, її наслідки. Дистантна дисиміляція.

25. Подвоєння і подовження приголосних звуків, причини їх виникнення.

26. Спрощення в групах приголосних.

27.Фономорфологія (морфонологія) як учення про взаємодію фонем і морфем. Поняття про фонетичні і фонематичні чергування.

28. Історичні чергування фонем. Найдавніші чергування голосних фонем.

29. Чергування /о/, /е/ з нулем звука. Поняття про випадні і вставні голосні.

30. Чергування /о/, /е/ з /і/. Причини відхилення від цього чергування в сучасній українській мові.

31. Перехід /е/ в /о/ після шиплячих та /й/.

32. Чергування /и/ у фонемосполученнях /ри/, /ли/ з /о/ або /е/.

33. Історичні чергування в системі приголосних фонем. Перше і друге перехідне пом’якшення.

34. Комбінування фонетичних процесів при словотворенні (у словах типу козацький, Туреччина).

35. Склад як найменша одиниця членування мовлення. Типи складів. Основні теорії вивчення складу у вітчизняному мовознавстві.

36. Правила складоподілу в українській мові. Фонетичний складоподіл і перенос слова з рядка в рядок.

37. Наголос, його види. Роль наголосу у вираженні лексичних і граматичних значень слів. Поняття про фонетичне слово. Енклітики і проклітики.

38. Поняття про інтонацію. Синтагматичний, фразовий наголос. Логічний, емфатичний наголос. Паузи, їх роль у мовленні. Мелодика як основний елемент інтонації.

39. Поняття орфоепії. Основні правила вимови приголосних звуків. Характеристика основних праць з української орфоепії. Засоби милозвучності в українській мові.

40. Історичний розвиток письма, його види.

41.Основні форми українського письма: устав, півустав, скоропис, «гражданка».

42.Графіка української мови. Співвідношення між буквами і звуками. Український алфавіт.

43. Українська орфографія. Поняття орфограми. Принципи українського правопису.

44. Розвиток орфографії української мови в ХХ ст. «Український правопис» 1928, 1933, 1961, 1991 рр. видання. Останнє видання «Українського правопису».

45. Правописні проблеми кінця ХХ – початку ХХІ ст. Проект найновішої редакції «Українського правопису».

46. Правопис м'якого знака й апострофа.

47. Правопис ненаголошених голосних в кореневих і службових морфемах.

48. Правопис префіксів і суфіксів.

49. Правопис слів іншомовного походження.

50. Правопис прізвищ і географічних назв слов’янського походження.

51. Вживання великої літери.

52. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Графічні скорочення слів.