Практичне заняття № 19 Наголос та інтонація, їх роль у мові

План

1. Наголос, його види, роль у мові.

2. Ознайомлення з орфоепічними словниками української мови.

3. Поняття про інтонацію, її роль в організації тексту.

Література

1. Багмут А.Й. Семантика і інтонація в українській мові. – К.: Наук. думка, 1991.

2. Берковець В.В. Словникове і фонетичне слово в сучасній українській мові // Дивослово. – 1999. – № 1. – С.10 – 11.

3. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

4. Вербич Н. Напрями дослідження інтонації // Українська мова. – 2006. – № 1. – С. 82 – 90.

5. Винницький В.М. Наголос в сучасній українській мові. – К.: Рад. школа, 1984.

6. Задорожний В. Проблеми наголошення: від теорії до практики мовокористування // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 5. – С.146 – 152.

7. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

8. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

9. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: визначення наголосу, його види, роль у мові; основні орфоепічні словники української мови; типи інтонації та її роль в організації тексту.

Студент повинен уміти: помічати і виправляти орфоепічні помилки, пов'язані з неправильним наголошуванням слів; користуватися словником наголосів, орфоепічним словником; доводити, що значення деяких слів може залежати від місця наголосу; правильно інтонувати синтагми, фрази, тексти.

Базові поняття: наголос, силовий наголос, рухомий наголос, вільний наголос, синтагма, фраза, інтонація, логічний наголос, емфатичний наголос.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

І. До поданих прикметників російської мови допишіть українські відповідники. Поставте наголос в обох мовах. Запам'ятайте місце наголосу в обох мовах.

Босой, новый, мягкий, простой, старый, твердый, толстый, черствый.

ІІ. До кожного поданого слова випишіть паралельно однозвучне слово з іншим наголосом. Розбийте утворені пари слів на дві групи: а) слова, що можуть мати два різні наголоси без зміни значення; б) слова, що зі зміною наголосу змінюються в лексичному або граматичному відношенні. Користуйтеся словником.

Весняний, сім’я, ремінь, засік, поверх, вершковий, приклад, трапеза, атлас, фарфор, усмішка, також, денце, срібло, слідом, недарма, надвоє, людський, лупа, беззахисний, колос, зерно, заголовок.

ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Поставте наголос у словах, при потребі користуючись «Орфоепічним словником»:

Ознака, питання, завдання, засідання, учнівський, також, одинадцять, чотирнадцять, сімдесят, вісімдесят, живопис, м’який, твердий, новий, приятель, розбір, обмін, гуртожиток, легкий, пісенник, алфавіт, апостроф, діалог, помилка, заголовок, простий, усмішка, вірші, український, визнання, випадок, загадка, завжди, каталог, міліметр, сантиметр, кілометр, літопис, дефіс, предмет, урочистий, урочистість, разом.

2. У поданих словах визначте основний і побічний наголоси:

Авіамодельний, антикріпосницький, бібліографія, важковиховуваний, великодушний, високоповажний, гідрометеослужба, глибоководний, добропорядний, довгожданий, електропоїзд, жарозахисний, загальнодержавний, законодавство, літературознавство, літакобудівний, мовознавство, новозбудований, обороноздатність, однокурсник, південнослов’янський, повноголосся, радіограма, самозахист, фітотерапевтичний, фотооб’єктив, широкоформатний.

3. Поясніть значення слів, складіть з ними речення.

Зáмок – замóк, зáхід – захíд, кóлос – колóс, óбід – обíд, óрган – оргáн, трíска – тріскá.

4. Поставте наголос у російсько-українських відповідниках. При необхідності користуйтесь словниками.

Беседа – бесіда, босой – босий, ввозить – ввозити, верба – верба, кроить – кроїти, легко – легко, заседание – засідання, звонят – дзвонять, коромысло – коромисло, косой – косий, приятель – приятель, ненавидеть – ненавидіти, обмен – обмін, обмер – обмір, ольха – вільха, пасти – пасти, восемьдесят – вісімдесят, горошина – горошина, грабли – граблі, живопись – живопис, легкий – легкий, столяр – столяр, синева – синява, засуха – засуха, крапива – кропива, одиннадцать – одинадцять, осока – осока, черствый – черствий, четырнадцать – чотирнадцять, новый – новий.

5. З'ясуйте за допомогою словника, в яких словах можуть бути наголошеними різні склади, а в яких лише один певний склад.

Загадка, зупинка, перевірка, читання, завдання, навчання, предмет, одинадцять, чотирнадцять, ясний, шофер, разом, вимова, помилка.

6. Встановіть, як змінюється значення слова при зміні місця наголосу.

1. Вíкна – вікнá, пéра – перá, мéжі – межí, мóря – моря΄.

2. Вúходити – вихóдити, нарíзати – нарізáти, вúзнаю – визнаю΄, признáюсь – признаю΄сь.

3. Дорóга – дорогá, сýшу – сушý, тéпло – теплó, гíрка – гіркá.

4. Нíде – нідé, нíкого – нікóго, нíчого – нічóго, нíкуди – нікýди.

7. У поданих реченнях змінюйте місце логічного наголосу. Як змінюється при цьому зміст речення?

1. Дайте мені води. 2. Ви знаєте цей театр? 3. Це, безперечно, правда. 4. Я читаю цікаву книгу. 5. Ця історія нам добре відома. 6. Ти вчора був з ним на концерті?

8. У поданих реченнях установіть усі можливі місця пауз залежно від змісту речення. Поставте потрібні розділові знаки.

1. Ображений хлопчик вибіг з кімнати. 2. На вулиці я зустрів батька товариша і його матір. 3. Що він вам говорив про це? 4. Сідайте тут вам буде краще. 5. Кабінет історії Київського педінституту. 6. У них із братом біда. 7. Розповіді про дітей українських письменників.