- •Заліковий кредит 2. Фонетика і фонологія…………..60
- •Змістовий модуль 7. Історичні чергування голосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові…………………...109
- •Заліковий кредит 5. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Норми літературної вимови………………………………………………………………..127
- •Заліковий кредит 6. Графіка й орфографія…………..150
- •Передмова
- •Модульна програма курсу
- •1. Пояснювальна записка
- •Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця:
- •2. Зміст навчального (змістового) модуля
- •2.1. Тематичний план навчального модуля
- •2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
- •2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
- •2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг
- •2.2.3. Самостійна робота студентів, її тематика та обсяг
- •2.2.4. Індивідуальна робота студентів
- •2.2.5. Засоби контролю
- •Шкала оцінювання
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Список літератури з дисципліни Основна література
- •Додаткова література
- •Теоретичний блок Тема 1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і фахова дисципліна
- •Тема 2. Походження української мови, її місце серед інших
- •Література
- •Практичне заняття № 2 Походження сучасної української мови План
- •Література
- •Домашнє завдання
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2. Літературна мова і діалекти. Основні стильові різновиди писемної й усної форм української літературної мови теоретичний блок
- •Тема 3. Українська літературна мова. Поняття про діалекти
- •Література
- •Тема 4. Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •Література
- •Практичне заняття № 4 Форми і стилі сучасної української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Тема 5. Фонетика як учення про звукову будову мови
- •Тема 6. Класифікації звуків сучасної української мови
- •Література
- •Практичне заняття № 6 Класифікація голосних та приголосних звуків, особливості їх вимови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 4. Фонологія теоретичний блок
- •Тема 7. Фонологія як галузь знань про фонему
- •Література
- •Тема 8. Система фонем сучасної української літературної мови
- •Література
- •Практичне заняття № 8 Система фонем сучасної української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Теоретичний блок
- •Тема 9 - 10. Модифікації голосних і приголосних фонем. Чергування фонем, його види
- •Література
- •Практичний блок практичне заняття № 9 Комбінаторні й позиційні модифікації голосних і приголосних фонем
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Змістовий модуль 6. Живі (фонетичні) чергування, їх види теоретичний блок
- •Тема 11. Асиміляція (чергування) приголосних, її види
- •Література
- •Тема 12. Дисиміляція. Спрощення в групах приголосних
- •Література
- •Практичне заняття № 10 – 11 Поняття про асиміляцію. Види регресивної асиміляції
- •Література
- •Вправи для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 12 Зміни приголосних у мовному потоці. Дисиміляція. Спрощення
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самоконтролю
- •Заліковий кредит № 4. Історичні чергування фонем Змістовий модуль 7. Історичні Чергування голосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові теоретичний блок
- •Тема 13 – 14. Чергування голосних фонем
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 8. Історичні Чергування приголосних фонем при словотворенні і словозміні в українській мові теоретичний блок
- •Тема 15. Чергування в системі приголосних фонем
- •Література
- •Практичний блок практичне заняття № 16 – 17 Чергування в системі приголосних
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 9. Склад. Наголос теоретичний блок Тема 16. Склад як фонетична одиниця. Складоподіл
- •Література
- •Тема 17. Наголос у системі фонетичних одиниць сучасної української літературної мови. Інтонація
- •Література
- •Практичне заняття № 19 Наголос та інтонація, їх роль у мові
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 10. Орфоепія теоретичний блок
- •Тема 18. Українська орфоепія як розділ мовознавства про норми літературної вимови
- •Література
- •Вимова приголосних.
- •Практичний блок практичне заняття № 20 – 22 Орфоепія. Основні риси українського вокалізму і консонантизму
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 11. Графіка теоретичний блок Лекція 19. Графіка української мови.
- •Практичний блок практичне заняття № 23-24 Графіка української мови
- •Література
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 12. Орфографія теоретичний блок Лекція 20. Орфографія як система загальноприйнятих правил написання. Принципи українського правопису
- •Практичний блок практичне заняття № 25 Українська орфографія. Принципи українського правопису
- •Практичне заняття № 26-28 Основні правила української орфографії
- •Блок завдань і запитань для самостійної роботи
- •Бібліографічні джерела, рекомендовані для самостійного опрацювання до курсу «Сучасна українська літературна мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія»
- •Підсумковий контроль Тестовий блок Тестові завдання 1. Фонетика. Фонологія. Диференційні ознаки фонем сучасної української літературної мови
- •18. Варіанти, які залежать від сполук фонеми з різними іншими фонемами, називаються:
- •19. Виділіть рядок, у якому позначено голосні, що не змінюють своєї якості у слабкій позиції:
- •10. Продовжіть речення: Дисиміляцією називається:
- •11. Регресивна асиміляція в групах приголосних за місцем і способом творення дає такі найголовніші наслідки:
- •12. Прогресивною дисиміляцією називається:
- •15. Регресивною дисиміляцією називається:
- •Тестові завдання 3. Підсумковий контроль з курсу «сучасна українська літературна мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія)»
- •26.Склад, що починається голосним звуком, називається:
- •27. Визначте слова, в яких складоподіл не збігається з правилами переносу цих слів на письмі з рядка в рядок:
- •28. Наголос в українській мові:
- •Підсумкова контрольна робота
- •Ключі до тестових завдань
Блок завдань і запитань для самоконтролю
1. Визначте кількість звуків у словах: став, лють, відміна, боротьба, б’ється, в’яжу, свято, щастя, джерело, честь, праця, їжак.
2. У словах наведеного речення схарактеризуйте голосні у такій послідовності: а) за ступенем підняття спинки язика (низьке, середнє, високе); б) за рухом язика в горизонтальному напрямі (передній, середній і задній ряд); в) за участю губ (лабіалізовані і нелабіалізовані), г) за наголошенням (наголошені і ненаголошені).
Як радісно мені, що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева (В. Сосюра).
3. Випишіть сонорні приголосні (без повторень), схарактеризуйте їх за місцем творення.
Найвищі досягнення людської думки, найглибші знання і полум’яні почуття залишаться невідомими для людей, якщо вони не будуть ясно і точно оформлені в словах (П.А. Грабовський).
4. У наведеному відрізку мовлення охарактеризуйте всі приголосні звуки за участю голосу і шуму, за місцем і способом творення. До шумних дзвінких приголосних допишіть парні їм глухі, а до глухих – парні їм дзвінкі приголосні. З’ясуйте, що є спільного і відмінного між приголосними звуками у кожній парі?
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (М. Рильський)
5. З поданого тексту випишіть (не повторюючись) три групи приголосних: а) тверді; б) м'які; в) пом'якшені. Укажіть, які приголосні (за місцем творення) бувають пом'якшеними.
Одним із найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх предків, є незаперечно його рідна мова. Мова ця – то дзеркало душі народу, то святиня, з котрою зв'язана не тільки минувшість, але і будучність народу, і його повага в світі (М. Подолинський, 1884 р.)
6. З наведеного у попередній вправі відрізка мовлення виберіть і запишіть окремо: а) свистячі приголосні; б) шиплячі приголосні.
7. У наведеному відрізку мовлення охарактеризуйте всі приголосні звуки за участю голосу і шуму, за місцем і способом творення, за твердістю і м’якістю. Додатково зазначте, які з них шиплячі, а які свистячі.
Наша мова – як чарівна пісня, що вміщає в собі і палку любов до Вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня – це найдобірніша, найвиразніша мова (П. Тичина).
8. Назвіть звуки за їх ознаками. Наведіть приклади слів із цими звуками.
приголосний, шумний, дзвінкий, задньоязиковий, проривний, твердий;
приголосний, сонорний, середньоязиковий, фрикативний, м’який;
приголосний, шумний, глухий, губний, проривний, твердий;
приголосний, сонорний, передньоязиковий, вібрант, твердий;
приголосний, шумний, дзвінкий, передньоязиковий, африкат, шиплячий.
9. Знайдіть у кожному рядку звуків такий звук, який не має всіх ознак ряду (зайвий звук); поясніть, за якою своєю властивістю він випадає з даного ряду.
Зразок: [с], [ч], [т], [к], [ш]. Зайвий звук [к], бо він задньоязиковий, а решта – передньоязикові.
[ч], [ш], [дж], [дз], [ц];
[б], [п], [г], [к], [д];
[к], [х], [ж], [в], [й];
[в], [ф], [й], [б], [ж];
[з], [ц], [с], [г], [х];
[г], [к], [д], [дз], [б];
[дж], [ч], [дз], [ж], [ш];
[б], [п], [м], [г], [д];
[в], [ф], [м], [л], [й];
[з], [ц], [с], [ж], [ш].
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ
-
Що вивчає фонетика?
-
З якими розділами мовознавства пов'язана фонетика? У чому це виявляється?
-
Що таке звук?
-
У яких аспектах вивчаються звуки мови? Охарактеризуйте кожен з них.
-
Які мовні органи є активними і які пасивними?
-
Які фази виділяються в процесі артикуляції звука?
-
Чим відрізняються з артикуляторного боку голосні й приголосні звуки?
-
Які звуки мови називаються голосними?
-
Які голосні вимовляються з активною участю губ? Як вони називаються?
-
Які звуки називаються приголосними?
-
Чим сонорні приголосні відрізняються від шумних?
-
Чим дзвінкі приголосні відрізняються від глухих?
-
Які приголосні звуки є губними? Назвати губно-губні і губно-зубні приголосні звуки.
-
Як кваліфікуються приголосні за місцем творення? За способом творення?
-
Чим шиплячі приголосні відрізняються від свистячих?
-
Які приголосні звуки в українській мові завжди м’які?
-
Які приголосні звуки не бувають м’якими, а лише пом’якшеними?