2.8. Діалогові вікна. Елементи діалогового вікна

Діалогові вікна використовують у тих випадках, коли користувач повинен втручатися у роботу операційної системи або відкритого додатка (запущеної програми) з метою зміни режимів роботи, зміни деяких параметрів, введення деякої додаткової інформації і т.ін. Часто у таких вікнах для користувача виводиться деяка інформація, на основі якої він має прийняти рішення щодо зміни відповідних режимів роботи чи побачити реакцію системи на його дії.

Для взаємодії користувача з системою діалогові вікна мають спеціальні елементи управління: Флажок, Переключатель, Строка ввода, Счетчик, Список, Ползунок.

Прапорець Список Рядок введення

Рис. 2.3. Зразок діалогового вікна

Флажок (прапорець). Такі елементи використовують для вибору параметрів або установки відповідних режимів роботи. У вікнах такі елементи управління подано маленькими квадратними віконцями. Прапорці вважаються установленими, якщо у віконцях установлено значок . Стан будь-якого прапорця не залежить від стану інших, розташованих у тому самому вікні.

Переключатель (перемикач). Такий елемент схожий на попередній, але має форму кола, і тут із запропонованого списку параметрів потрібно вибрати тільки один.

Счетчик (лічильник). Елемент являє собою віконце, у якому відображаються конкретні числові значення параметра та дві кнопки управління. Одне клацання по кнопці призводить до збільшення числа на деяке дискретне значення. Другу кнопку використовують для зменшення значення параметра. Якщо клацнути мишею по віконцю, то значення параметра може бути відредаговане безпосередньо за допомогою клавіатури.

Список (список). Використовують відкриті списки і списки, які розкриваються. У відкритому списку елемент вибирають за допомогою смуги прокрутки. Для роботи зі списком, який відкривається, спочатку його потрібно відкрити, клацнувши мишею по кнопці.

Строка ввода (рядок введення) використовується для введення текстової інформації за допомогою клавіатури. Перед початком роботи необхідно клацнути мишею по ділянці введення. Після появи у віконці текстового курсора, можна починати введення інформації.

Елемент типу Ползунок (повзунок) використовують для зміни значення деякого параметра у відповідному інтервалі. Положення повзунка змінюється за допомогою миші методом перетягування.

Приклад діалогового вікна.

У вікні Мой компьютер вибрати диск С:, відкрити меню Файл і клацнути мишею по рядку Найти. На екрані з’явиться вікно з елементами діалогу Найти (див. Рис 2.3). Використовуючи це вікно, можна здійснити пошук файлів за визначеними ознаками.

Перші два рядки діалогового вікна практично не відрізняються від тих самих рядків типового вікна. Нові діалогові елементи вміщуються нижче в основному полі вікна. Створюється враження, що у вікні знаходиться картотека стану з трьох карток (вкладок): Имя и местоположение, Дата, Дополнительно, накладених одна на одну. У даному разі на екрані відображується зміст першої вкладки:

• рядок введення імені файла (чи цілого списку файлів) – Имя;

• рядок Где искать:, який розкриває список імен дисків (папок);

• один елемент типу прапорець – Включая вложенные папки;

• кнопку управління Обзор.

Після заповнення першої вкладки клацнемо мишею по імені другої вкладки Дата, на екрані з’являються зовсім інші елементи діалогу. Це перемикачі, рядки введення, лічильники, які дозволяють вводити певні характеристики файлів.

Така організація діалогових вікон у вигляді елементів вкладок дозволяє обходитися меншою кількістю відкритих вікон, що значно спрощує роботу з додатками.

Процес пошуку файлів починається після натискання кнопки Найти. Результати пошуку з’являються у додатковому полі, розташованому у нижній частині вікна. Це поле з’являється тільки після закінчення пошуку. Кнопка Сброс знищує всю виведену інформацію та забезпечує повернення до стандартних умов пошуку.

Вправи:

13. Засвоїти правила роботи з діалоговим вікном.

14. За допомогою діалогового вікна Найти знайти файл або групу файлів:

1. знайти на диску С: усі файли з розширенням .ехе;

2. знайти на всіх логічних дисках усі файли, що починаються на літеру b і з розширенням, що починається на літеру h;

3. знайти на диску С: в папці Windows усі файли, в імені яких четверта літера s, а в розширенні друга літера n.