7. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах Північного Причорномор’я.

В основу права міст Північного Причорномор'я було покладено правову систему афінської рабовласницької держави. Водночас на правовий розвиток міст певним чином впливали звичаї та традиції місцевих племен, які проживали по сусідству з ними.

Основними джерелами права у зв'язку з цим були закони народних зборів, декрети міських рад, розпорядження колегій посадових осіб — магістратів, а також місцеві звичаї.

Правовій регламентації підлягали майнові відносини. Існувала приватна власність на житловий будинок, рухоме майно, худобу тощо. Земля могла перебувати як у приватній власності, так і в державній або передаватися храмам. Отже, весь земельний фонд, що контролювався громадянською общиною Херсонесу, можна поділити на три частини: 1) земельні ділянки, що належали громадянам; 2) земельні ділянки, що залишалися власністю усієї громадянської общини й доходи від яких ішли на потреби усього полісу; 3) храмові землі.

Детально розробленим було зобов*язальне право. Жвава зовнішня торгівля, роль купецтва в економічному житті міст зумовили появу таких договорів, як позики, дарування, поклажі та ін. У кримінальному праві найтяжчими вважалися злочини проти держави. Щодо цих злочинів застосовувалася смертна кара, штрафи, конфіскація майна.

Ранньокласові держ.утворення раннього середньовіччя.

У 2-7 ст. територія Укр., як і весь Європейський континент переживає період Великого переселення народів, у ході якого безліч етносів перемінили місце свого давнішнього проживання. Внаслідок цього на укр. землях істотно змінюються етнокультурний склад населення. Готська держава у 4 ст. підкорила всі держави між Балтійським і Чорним морем. Столиця - Данпарстад. Готи були сх.германським етносом, що пересилився в 1 ст. до н.е. зі Скандинавії в низовини Вісли і в 2 ст. зявився на землях України. Готи поділялися на вандалів, остготів, вест-готів... З їх переходом значна частина населення Півн. Причорноморя втягується в 3 ст. у так звані "готські війни" проти Риму. Під час "готських війн" Ольвія і Тіра припиняють своє існування. Розквіт держ. припав часи правління Гермаріха 350- 376 р. Цар був верх. володарем і суддею. Готське суспільство складалося з вільних, невільних і напіввільних. Іранські племена були потіснені остаточно гунами. Гуни являлися нащадками племен хунну, що жили на території сучасної Монголії. У 4 ст. вони завдали поразки аланам, готам установлюють протекторат над деякими грецькими колоніями. У 5 ст. вони на чолі з царем Аттілою обєднали під своєю владою народи і держави Сх. і Центр. Європи, загрожують самому існуванню Римьких імперій. Гунські і союзні з ними війська боролися за землі Галії та Італії. Столиця гунської імперії в цей час переноситься з Півничного придніпровя у Паннонію. Незважаючи на гучні перемоги, гунська велич швидко похитнулася, після смерті Аттіли в 455 р, гуни терплять ряд поразок і з другої пол. 5 ст. утрачають контроль на більшою половиною колишніх володінь. Історію аварського каганату зазвичай починають з 567 року. При кагані Баяні I авари, в союзі з лангобардами, знищили королівство гепідів і закріпилися на Середньому Дунаї. Столицею каганату був хрінг на території Тімішоари. У результаті поразки авар під Константинополем в 626 р. від каганату відокремлюються кутригури. У 631 р. авари на час пригнічують повстання кутригурів. Хан Альцеком після невдалої спроби захопити трон у Аварському каганаті йде зі своєю ордою з каганату. До 632 р. хан Кубрат об'єднавши племена кутригури, утигури і оногур створює середньовічна держава Велика Болгарія, остаточно витіснивши авар з Північного Причорномор'я і Нижнього Дунаю. Об єднання кочових племен, які здійснювали грабіжницькі набіги на сусідні землі.