67. Основні риси права Радянської України (до 1991).

10/05/25 9 Всеукр з їзд Рад прийняв постанову про зміну К УСРР. Стаття 4 – положення про УСРР, Ст. 7 – зміни в правовому становищі вищих органів влади управ при уряді УСРР. Ст 9 – обов язкова дія декретів, 15.05.1929 – 11 всеукр з їзд рад затв нову К. 1)Загальні положення2)Устрій рад.влади.3) про виборчі права 4) про бюджет УСРР 5) Про герб, прапор, столицю.

Цивіл – 1921 – «Про кустарну і дрібну промисловість і кооперацію»., Житловий закон – регламентував питання оренди будівель, закон про основні приватні права.

Сімейне – 1926 –Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та акти громад.стану. – перший сімейний Кодекс УСРР

Трудове право – приймається цілий ряд законодавч.актів, що регулюють трудові відносини, організ праці, оплати, охорони.

Земельне – земельний кодекс регламент.порядок і організм роботи і управління земельним товариством, правове становище селянського дворища.

Кримінал – основа кримінал.політики була боротьба с контрревол. Злочинами. Особлива частина КК УСРР містила перелік видів злочинів, визнач.складів,санкцій за скоєння.

Процесуал- 1922 – ВУЦВК затв Кримінал процесуал кодекс УСРР. Він закріплював демократ.принципи судочинства в кримінал справах.

Виправно=трудов кодекс УСРР було прийнято 1925. Вперше в історії людства завданням виправно трудов.права стало перевиховання злочинців.

Кодекс законів про освіту(1922) закріпив систему освіти і виховання. Її організац. Форми та перспективи діяльн.

Адмін право. 1927. Регулювало взаємовідносини органів держ.управ. з громадянами і відносини громадян з органами держ. Управ.

Четверту Конституцію УРСР прийнято 20 квітня 1978 року позачерговою сесією Верховної Ради республіки. Її текст розробила комісія на чолі з В. В. Щербицьким відповідно до Конституції СРСР 1977 року, «яка відобразила новий стан розвитку Радянської держави — побудову в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства і стала політико-правовою основою конституцій усіх соціалістичних республік».

Адміністративне законодавство

13 жовтня 1980 року були прийняті Основи законодавства СРСР і союзних республік про адмін. Правопорушення.Кодекс мав завданням охорону суспільного ладу УСРС, інтересів громадян, зміцнення законності, запобігання правопорушень. Прийняття кодексу поліпшило регулювання суспільних відносин держ. Управл.

Цивільне право. Діяв Цивільний Кодекс УРСР. Прийняття Конституції розширило сферу цивільно-правового регулювання. 30 жовтня 1981 рокубули внесені зміни і доповнення, що були спрямовані на зміцнення державної та суспільної власності, розширення цивільно-правових гарантій, охорони особистих немайнових прав громадян, вдосконалення зобов’язальних відносин, планової та договірної дисциплін.

Сімейне право. Сімейні відносини регулювалися Основами законодавства СРСР і союзних республік про шлюб і сім’ю і Кодексом про шлюб та сім’ю.(68-69)Встановлював порядок та умови одруження, регулював особисті і майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, між іншими членами родини. Сімейне законодавство розвивалося в напрямку зміцнення сім’ї, охорони інтересів матері та дитини, збереженню здоров’я молодого покоління.

Трудове право. Основи законодавства СРСР і союзних республік про працю 1970. 1971 – Кодекс законів про працю.

Складався з 18 розділів: загальні положення, трудовий договір, заробітная плата, охорона праці, праця жінок і молоді, проф. спілки. Тощо.

Природноресурне законодавство. 13.12.1969 – Основи земельного законодавства. 1970 – Земельний Кодекс УРСР. 11 розділів: загал положення, землі державного водного фонду, землі промисловості, транспорту, курортів, відповідальність за порушення.

Житлове право.

1981 були прийняті Основи житлового законодавства. 1983 – Житловий Кодекс. ЖК закріплював право громадян на житло, деклароване Конституцією 1978.

Кримінальне право.

1969 «Про внесення доповнень і змін до Основ кримінального законодавства СРСР і союз республік.

1970 - умовне засудження із залученням засудженого до праці. Головною тенденцією у розвиту кримінального права було посилення репресивних заходів кримінально-правового примусу.

Процесуальне право.

11.07.1969 Положення про попереднє під варту.

1970. Розширена участь захисника у кримінальному процесі.

К 1978 було проголошено: здійснення правосуддя тільки судом на засадах рівності усіх громадян перед законом, незалежність суддів та народних засідателів. Гласність судового розгляду, тощо.

Виправно-трудове право.

1969 Основи трудового –виправного законодавства. 1970 - Виправно-трудовий кодекс УСРС: виравно-трудове законодавство, загальні положення, вислання, заслання, тощо.

Державний лад та організація управління в Київській Русі ІХ–ХІІ ст.

Давньоруська держава формувалася як ранньофеодальна * монархія. Це була відносно єдина, побудована на принципі сюзеренітету-васалітету держава. її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі — його васали. Сформувалася й система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв'язання найважливіших питань скликалися феодальні з'їзди. Центральне управління уособлював великий князь, боярська рада, снеми та віче. Кожна з цих інституцій була виявом відповідно монорахічної, аристократичної та демократичної тенденцій у державному устрої К.Р. Великий князь: розпоряджався і володів усіма землями, займався дипломатичною діяльністю та судочинством. Боярська рада – дорадчий орган при князеві. На нею було покладено адмін., фінансову, військ. Функц, інколи функт вищої судової влади). Снеми – вирішення питань війни і миру, змін у державному устрою. Віче – демократичний елемент у системі органів влади К.Р. Запрошували князя на престол, могло виконувати роль суду. Управління до 10 століття здійснювалося на основі десяткової системи. У центрах васальних князівств київські князі ставили свої гарнізони – вони виконували адмін.,суд, фінанси функц. Десяткова система заміниться на двірсько-вотчинну систему – управління здійснювалося через бояр-вотчинників та службовців князівського двору. Центральні і управлінські функції – князі та тіуни. Дворецький – керував двором, Печатник – канцелярія, Стольник – продовольство. Місцевий рівень – воєводи, старости, мостики. Верв- орган місцев.селянс.самовряд.