35.Еволюція державної влади і правових відносин в Кримському ханстві (XV – XVIII ст.).

Кримське ханство -1443 остаточно відокремилося від Золотої Орди. Хаджи-Гірей захоплює кримьский престол. До складу входив Крим, Приазовє, Причорноморє.Поділялося на племена на чолі роду - знать беї. 1447 -встановлення Османського сюзернітету. Причорноморські та приазовські степи були опановані ногайцями, які стали вассаламиКримського ханства... Поступово землеробсвто стало провідною галузю економіки ,а кочові пастушачі родові общини поступилися сільським терторіальни общинам - "джеамат".

Кримські і ногайські татари поділялися на племена (у ногайців - коліна, у кримських татар - аймаки) і роди. На чолі родів стояла знать - "беї" - розпоряжалися юртом і спрямовували пересування татар свого улусу. Нижче них "мурзи" - васали беїв (татарська шляхта).Мусульманське духовенство - очолював МУФТІЙ (судив за мусульм.право -шаріат). З них виходили судді -каді. Основна маса улусні татари. Нижче них - раби.

КАРАЧ-БЕЇ - татарська аристократія(спочатку обирали хана); КАЛГА - СУЛТАН - перша особа після хана, намісник держави і офіційний заступник хана, мав власні візир.; Нураддин -султан - друга особа, по відношенні до калги був тим саме, ким калга був для хана; ВЕЛИКИЙ БЕЙ - третя особа - "око і вухо хана"стежив за громадським порядком у столиціі в її окрузі, затверджував всі судові справи. Ор-бек - відповідав за зовнішню безпеку держави. Диван хана - вищий державний орган. До ханських прерогатив відносилося - пубічна пятнична молитва, видання законів, командування військами, карбування монети, права встановлювати податки. Але обмежувалася турецьким султаном і карач-беями.

36.Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.

Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішував найважливіші питання, були загальні або, як їх частіше називали, військові ради. Збиралися вони регулярно у точно визначені строки — 1 січня і 1 жовтня кожного року. Козацька рада збиралася і в інші строки, коли на те була воля товариства. На військових радах вирішувалися усі найважливіші питання життя Запорізької Січі: оголошувалася війна і укладався мир, об'являлися військові походи, каралися злісні злочинці, щорічно переділялися поміж куренями землі, річки, озера, ліси, рибні лови тощо, обиралася і зміщалася козацька старшина. Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по куреням, які частіше звалися "сходками". Були ще сходки по паланкам. Вони розглядали переважно дрібні господарські спори, оскільки населення паланок складалося з нежонатих козаків, які займалися господарством.На Запоріжжі склалася своя адміністрація. Найважливішими її ланками у другій половині XVI — на початку XVII ст. були військові начальники — кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман, військовий писар, курінний отаман; військові чиновники — булавничий, хорунжий, довбиш, пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи; похідні і паланкові начальники-полковник, писар, осавул.

Кошовий отаман, військовий суддя і військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися військовою радою 1 січня і перебували на посаді один рік. До числа військової старшини інколи включалися курінні отамани. У мирний час військова старшина займалася адміністративними і судовими справами, а під час війни очолювала козаків, передаючи свої повноваження наказний старшині.За військовою старшиною йшли військові чиновники, головною метою яких було надання допомоги службовим особам військової старшини у виконанні їх обов'язків.Безпосередньо за військовою старшиною стояла старшина похідна і паланкова. Вона вважалась вище за рангом від військових чиновників, але на відміну від них діяла за межами Січі в паланках.