Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ ЕКЗАМЕН Печать.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
638.98 Кб
Скачать

15.Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.

Адміністративним і господарським центром феодальних володінь був феодальний двір. Великий князь жив у головному місті Русі — Києві, де розміщалися органи верховної державної влади.Феодальне землеволодіння охоронялося законодавством. Феодали були пов'язані між собою системою васальних відносин, заснованих на ієрархічній структурі феодального землеволодіння. Система сюзеренітету — васалітету, в основі якої лежали економічні і політичні інтереси класу феодалів, У 30-ті роки XII ст. ранньофеодальний період історії Давньоруської держави змінився періодом феодальної роздробленості або, як вважають деякі дослідники, — початковим етапом розвиненого феодалізму. Перехід до феодальної роздробленості при всій його складності та суперечливості є явищем історично неминучим і в певному розумінні прогресивним. Вітчизняною історичною наукою відкинуті помилкові уявлення про цей період історії Русі як про період "занепаду" та "руху назад". Зроблено правильний висновок про те, що аж до "Батиєва погрому" Русь за рівнем розвитку власної економіки та культури входила до передових країн Європи*. Бурхливо зростали міста, зароджувалися внутрішні торговельні зв'язки між містом та селом, відбувався повсюдний розквіт культури. Суспільний лад. В XII—XIII ст. зберігалися спільні для всіх частин Русі риси економічного побуту. Тотожною в усіх князівствах та землях була й суспільна структура. Давньоруське суспільство в період феодальної роздробленості складалося з двох основних ан¬тагоністичних класів: феодалів-землевласників та селян..

Велике феодальне землеволодіння зростало та розвивалося насамперед в таких формах, як князівські домени та боярські вотчини. Велика феодальна вотчина, в якій застосовувалася праця феодальне залежних селян та холопів, дозволяла організовувати багатогалузеве орно-промислове господарство, розширяти ниви, впроваджувати дво- та трипільну систему сівозміни, удосконалюва¬ти Ф знаряддя виробництва, що їх виготовлювали ремісники в містах. Здебільшого власниками землі були князі, що помітно виділяло їх з кола інших феодалів. Князівський домен (отчина) був найважли¬вішим джерелом прибутків, які забезпечували існування князя, а також його численних слуг, дозволяли утримувати надійний апарат управління та збройні сили, які безпосередньо перебували у віданні князя. Разом з цим процес подрібнення князівств на уділи призво¬див до звуження кордонів князівських землеволодінь.З розвитком феодальних відносин пов'язано кількісне зростан¬ня, подальше зміцнення економічної могутності та політичного становища такої групи феодалів, як бояри. Про бояр XII ст. свідчать літописи*. Про боярських тіунів, рядовичів, холопів, а також про боярський спадок говорить Поширена редакція Руської Правди.Серед бояр також посилювалася диференціація. Як випливає з ряду статей церковного статуту князя Ярослава, дія якого в землях та князівствах XII—XIII ст. не викликає сумніву, бояри поділялися на "великих" та "меньших". За образу членів їх родин передбачалися неоднакові судові штрафні санкції.

Великим феодалом була церква. Суспільно-економічний і політичний розвиток Русі в XII— XIII ст. характеризується швидко зростаючою роллю міст. За літописними даними, напередодні навали полчищ Батия на Русь, тут налічувалося до 300 великих та малих міст. Тільки в Галицько-Волинській землі їх було більше 80*. В основі господарчої діяльності міст було: ремесло, промисли, торгівля та певною мірою сільськогосподарське виробництво. В розглядуваний час посилилась неоднорідність соціального складу міст. В них проживали представники усіх верств феодального суспільства. Міське управління, суд, керівництво міським ополченням зосереджувалися в руках міської феодальної знаті, яка нещадно експлуатувала ремісників, а також дрібних торговців, часто виділяючи з своїх боярських садиб в їхнє користування подвір'я та земельні ділянки і збираючи за це феодальну ренту. Наступну за феодалами сходинку в становій драбині городян займала торгово-ремісна верхівка міст. Основна маса міського населення була представлена "чорними" "меньшими" людьми. Ними були дрібні торговці і ремісники, чисе¬льні підмайстри, "убогі" люди, які не мали певних занять. До складу міського населення входила й челядь — обслуга боярських дворів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]