- •1. Предмет, мета і завдання ідпу.
- •2. Методологічні проблеми історії держави і права України. Історіографія.
- •3.Організація влади та управління у первісному суспільстві.
- •5. Характеристика державного ладу в грецьких полісах Північного Причорномор’я. (На прикладі Ольвії, Тіри, Херсонеса в VII ст. До р.Х. – vі ст. По р.Х.)
- •6. Організація влади та управління в Боспорській державі (V ст. До р.Х. – іv ст. По р.Х.).
- •7. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах Північного Причорномор’я.
- •10. Феномен Хозарського каганату.
- •8. Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії. Сарматські воєнно-племінні союзи (VII ст. До р.Х. – III ст. По р.Х.).
- •69. Правове оформлення розпуску Союзу Радянських Соціалістичних Республік та створення Співдружності Незалежних Держав.
- •68. Німецькій та румунській окупаційний режими в Україні. Націоналістичний та радянський рухи опору в роки Другої світової війни
- •61. Розпад Австро-Угорщини. Державний лад та законодавча діяльність зунр.
- •64. Процес створення Союзу рср, правовий статус усрр як союзної республіки.
- •57. Нормативна база щодо обмеження застосування української мови в Росії 2 пол. Хіх ст.
- •11. Перші прояви державного життя у східних слов’ян. Антський союз у IV – VI ст. Дуліби та інші “літописні племена” в VII – IX ст.
- •12. Теорії становлення Русі. Етапи розвитку давньоруської державності (IX – XIV ст.).
- •67. Основні риси права Радянської України (до 1991).
- •14.Політико-правові системи народів українського Степу: угри, печеніги і половці в іх–хііі ст.
- •28. Міське життя і магдебурзьке право в пізньосередньовічній Україні.
- •30.Основні риси кримінального права вкл
- •29..Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •32.Основні риси сімейного права вкл.
- •31.Цивільне право вкл.
- •23.Входження українських земель до складу Угорської держави, Польського королівства та Литовського князівства.
- •16.Соціальна структура Київської Русі та її юридичне оформлення (х-хііі ст.).
- •15.Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.
- •18.Джерела давньоруського права
- •19.Правова система Київської Русі
- •21. Монгольська навала та інтеграція руських земель до складу Золотої Орди (xiiі – XIV ст.).
- •27.Релігійне життя і взаємини християнських церков в Україні у 2 пол. XIV – 1 пол. Xviі ст.: історико-правовий аналіз.
- •34.Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
- •35.Еволюція державної влади і правових відносин в Кримському ханстві (XV – XVIII ст.).
- •36.Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.
- •37.Юридичне оформлення закріпачення українського селянства у XVI ст.
- •38.Козацько-селянські війни кінця XVI – початку XVII ст.: причини та юридичні наслідки.
- •40.Військо та органи управління української козацької держави (Гетьманщини) 1648–1782.
- •41.Судочинство Гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •46.Державний устрій Російської імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. Xіx ст.).
- •47.Еволюція суспільного устрою на українських землях Російської імперії в кінці XVIII – на початку xіx ст.
- •41.Система судоустрою та судочинства гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •22.Давньоукраїнське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.
- •49. Еволюція суспільного устрою на українських землях Габсбурзької імперії в кінці XVIII – на початку XX ст.
- •33. Судоустрій та судочинство у вкл, Короні Польській та Речі Посполитій.
- •55. Основні риси сімейного права в українських землях (хіх – початок хх ст.)
- •48. Держ устрій Габсбург імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. XX ст.).
- •65. Державно-правове становище українських земель у складі Другої Речі Посполитої, Чехословаччини та Румунії (1918 – 1940 рр.).
- •59. Зміни в державному устрої Росії після Лютого 1917. Тимчасовий уряд: склад, законодавство та його органи в Україні.
- •63. Судочинство та правові відносини унр та Гетьманату.
- •60. Діяльність Центральної ради та утворення Української Народної Республіки. Директорія унр: законодавство, державні органи, військо.
- •52. Джерела російського права в українських землях хіх – поч. Хх ст.: класифікація, зміст і характеристика
- •51. Правовий зміст та наслідки та наслідки для України реформ в Російській імперії 1860-х – 1870-х рр. Контрреформи 1880-х.
- •50. Суспільно-політичні організації організації структура цілі.
- •58. Ств. Програмні положення партій.
- •62. Гетьманська держава Павла Скоропадського.
- •53.Основні риси цивільного права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
- •54.Основні риси кримінального права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
34.Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
Віленсько-радомська унія 1401 року
Ця унія являє собою договір про державний і політичний союз між Великим князівством Литовським і Польщею. Підписаний литовськими феодалами 18 січня 1401 у Вільні і польськими 11березня 1401 — в Радомі. Цей договір вплинув на зміну державно-правового статусу Великого князівства Литовського, у тому числі українських земель, що входили до його складу.Основою цього процесу стала Кревська унія 1385. Основою унії Литви з Польщею стала необхідність об’єднання зусиль для боротьби з німецьким Тевтонським орденом, який просуваючись на схід, відрізав Польщу від Балтійського моря і загрожував безпосередньо Литві. Але невдовзі поразка в битві з татарами на річці Ворсклі (1399) спонукала Литву до нових переговорів з Польщею, їх результатом стала Віленсько-Радомська унія 1401. За постановами унії Вітовт мав управляти Литвою самостійно, залишаючись з Ягайлом у відносинах, наближених до ленних. Пізніше Вітовт здобув титул великого князя, а Ягайло — найвищого князя Литви, що підкреслювало його вищість. У разі смерті Ягайла поляки обіцяли вибрати королем Вітовта. Крім того, було укладено обопільний союз для взаємної оборони.
Завдяки Віленсько-Радомській унії 1401 об'єднані сили Польщі й Литви дістали рішучу перевагу у відомій битві під Грюнвальдом 1410, де литовські, польські, українські та білоруські полки завдали Тевтонському ордену нищівної поразки.1.2.Городельська унія
Городельська унія була - польсько-литовською угодою про союз двох держав. У Вона була кладена на сеймі феодалів Польщі і Великого князівства Литовського 2 жовтня 1413 у замку Городлі (на Західному Бузі). Приводом для укладання Городельської унії 1413 стало те, що після перемоги литовсько-українсько-білорусько-польського війська у Грюнвальдській битві 1410 Литва зайняла супроти Польщі більш незалежне становище. Король Ягайло і польські феодали були змушені піти на компроміс з великим князем литовським Вітовтом та феодалами Литви. І хоча Городельська унія 1413 підтвердила об'єднання Литовської держави з Польським королівством на «вічні часи», однак цим документом було визнано самостійність Великого князівства Литовського. Великий князь Литви обирався литовськими феодалами за згоди польського короля та магнатів. Поляки, в свою чергу, зобов'язалися обирати короля за згодою литовських феодалів. Унія запровадила спільні польсько-литовські сейми та з'їзди для вирішення загальнодержавних справ.1.3.Люблінська унія та її значення
Польські феодали прагнули створити єдину Польсько-Литовську державу і посісти в ній на керівних місцях. Польським феодалам вдалося заручитися підтримкою багатьох впливових литовських, українських, білоруських феодалів, які хотіли унії, щоб одержати такі ж права, що і польська шляхта. На початку 1569р. Польський король і великий Литовський князь Сигізмунд ІІ Август зібрав у Люблині загальний польсько-литовський сейм для підписання унії. Посли Литви не прийняли проект унії і покинули сейм , тоді король видав ряд універсалів про приєднання до Польщі Підляшшя, Волині, Київщини, Брацлавщини на правах провінцій. 1 липня 1569р. У Люблині на сеймі була підписана унія , по якій Литва і Польща об’єднувалися в одну федеративну державу – Річ Посполиту(“справа загальна”). У державі - єдиний глава – король польський і великий князь литовський , спільний сейм і спільний сенат, єдині гроші. Феодали одержали право володіти землею перехресно( польські - у Литві, литовські – у Польщі). Разом з тим Литва зберегла певну автономію: своє право і суд , адміністрацію. Скарб. Офіційну руську мову.