- •1. Предмет, мета і завдання ідпу.
- •2. Методологічні проблеми історії держави і права України. Історіографія.
- •3.Організація влади та управління у первісному суспільстві.
- •5. Характеристика державного ладу в грецьких полісах Північного Причорномор’я. (На прикладі Ольвії, Тіри, Херсонеса в VII ст. До р.Х. – vі ст. По р.Х.)
- •6. Організація влади та управління в Боспорській державі (V ст. До р.Х. – іv ст. По р.Х.).
- •7. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах Північного Причорномор’я.
- •10. Феномен Хозарського каганату.
- •8. Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії. Сарматські воєнно-племінні союзи (VII ст. До р.Х. – III ст. По р.Х.).
- •69. Правове оформлення розпуску Союзу Радянських Соціалістичних Республік та створення Співдружності Незалежних Держав.
- •68. Німецькій та румунській окупаційний режими в Україні. Націоналістичний та радянський рухи опору в роки Другої світової війни
- •61. Розпад Австро-Угорщини. Державний лад та законодавча діяльність зунр.
- •64. Процес створення Союзу рср, правовий статус усрр як союзної республіки.
- •57. Нормативна база щодо обмеження застосування української мови в Росії 2 пол. Хіх ст.
- •11. Перші прояви державного життя у східних слов’ян. Антський союз у IV – VI ст. Дуліби та інші “літописні племена” в VII – IX ст.
- •12. Теорії становлення Русі. Етапи розвитку давньоруської державності (IX – XIV ст.).
- •67. Основні риси права Радянської України (до 1991).
- •14.Політико-правові системи народів українського Степу: угри, печеніги і половці в іх–хііі ст.
- •28. Міське життя і магдебурзьке право в пізньосередньовічній Україні.
- •30.Основні риси кримінального права вкл
- •29..Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •32.Основні риси сімейного права вкл.
- •31.Цивільне право вкл.
- •23.Входження українських земель до складу Угорської держави, Польського королівства та Литовського князівства.
- •16.Соціальна структура Київської Русі та її юридичне оформлення (х-хііі ст.).
- •15.Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.
- •18.Джерела давньоруського права
- •19.Правова система Київської Русі
- •21. Монгольська навала та інтеграція руських земель до складу Золотої Орди (xiiі – XIV ст.).
- •27.Релігійне життя і взаємини християнських церков в Україні у 2 пол. XIV – 1 пол. Xviі ст.: історико-правовий аналіз.
- •34.Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
- •35.Еволюція державної влади і правових відносин в Кримському ханстві (XV – XVIII ст.).
- •36.Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.
- •37.Юридичне оформлення закріпачення українського селянства у XVI ст.
- •38.Козацько-селянські війни кінця XVI – початку XVII ст.: причини та юридичні наслідки.
- •40.Військо та органи управління української козацької держави (Гетьманщини) 1648–1782.
- •41.Судочинство Гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •46.Державний устрій Російської імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. Xіx ст.).
- •47.Еволюція суспільного устрою на українських землях Російської імперії в кінці XVIII – на початку xіx ст.
- •41.Система судоустрою та судочинства гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •22.Давньоукраїнське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.
- •49. Еволюція суспільного устрою на українських землях Габсбурзької імперії в кінці XVIII – на початку XX ст.
- •33. Судоустрій та судочинство у вкл, Короні Польській та Речі Посполитій.
- •55. Основні риси сімейного права в українських землях (хіх – початок хх ст.)
- •48. Держ устрій Габсбург імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. XX ст.).
- •65. Державно-правове становище українських земель у складі Другої Речі Посполитої, Чехословаччини та Румунії (1918 – 1940 рр.).
- •59. Зміни в державному устрої Росії після Лютого 1917. Тимчасовий уряд: склад, законодавство та його органи в Україні.
- •63. Судочинство та правові відносини унр та Гетьманату.
- •60. Діяльність Центральної ради та утворення Української Народної Республіки. Директорія унр: законодавство, державні органи, військо.
- •52. Джерела російського права в українських землях хіх – поч. Хх ст.: класифікація, зміст і характеристика
- •51. Правовий зміст та наслідки та наслідки для України реформ в Російській імперії 1860-х – 1870-х рр. Контрреформи 1880-х.
- •50. Суспільно-політичні організації організації структура цілі.
- •58. Ств. Програмні положення партій.
- •62. Гетьманська держава Павла Скоропадського.
- •53.Основні риси цивільного права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
- •54.Основні риси кримінального права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
5. Характеристика державного ладу в грецьких полісах Північного Причорномор’я. (На прикладі Ольвії, Тіри, Херсонеса в VII ст. До р.Х. – vі ст. По р.Х.)
Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще у VII ст. до н.е. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману.У VI ст. до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману — Ольвія, у східному Криму — Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Пізніше (в останній чверті І ст. до н.е.) виникають Херсонес (поблизу Севастополя), Тіра (м. Бєлгород-Дністровський) та багато інших. Державний лад грецьких міст Причорномор'я будувався на тих же засадах, що і політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками. Починаючи з І ст. до н.е., основні посади і фактичне управління опиняються у руках невеликої групи аристократичних сімей, влада зосереджується у нової рабовласницької аристократії, демократична республіка замінюється аристократичною.Вищим органом державної влади у містах Північного Причорномор'я були народні збори. У роботі цих зборів брали участь лише повноправні громадяни міста які досягли 25 років. Раби, чужоземці, жінки були усунуті від управління. Практично це були збори міської общини повноправних вільних громадян. Саме такими були збори ольвіополітів — екклесія.
Народні збори, яким були надані законодавчі функції, приймали декрети і постанови. В Ольвії ці документи висікали на камені і виставляли на горі — громадському центрі міста. На зборах вирішувалися усі найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики: регулювання морської торгівлі, прийняття у громадянство, нормування грошової системи, укладання зовнішньополітичних угод і договорів, звільнення іноземних купців від мита, нагородження грамотами громадян, які мали відповідні заслуги перед містом, та ін. До компетенції народних зборів входили також вибори посадових осіб і контроль за їхньою діяльністю.
Значну роль в управлінні відігравала також Рада міста, яка була постійно діючим органом влади. Обиралася вона народними зборами і являла собою виконавчу владу. Рада міста готувала рішення народних зборів, перевіряла кандидатури на виборні посади, контролювала діяльність виборних посадових осіб. Керував роботою цього органу голова Ради. Обиралися вони на один рік. У Херсонесі законодавчий процес відбувався у такий спосіб. Проект декрету розробляла спеціальна комісія, до складу якої входили три номофілаки і діойкет («той, хто стояв на чолі управління»). Підготовлений цією комісією декрет передавався до Ради і лише потім надходив до народних зборів. Характерно, що на розгляд Ради і народних зборів пропонувалося вже готове рішення, яке ухвалювалося без будь-яких змін і доповнень.
Третьою ланкою міського управління були виборні колегії — магістратури або окремі посадові особи-магістрати. Обрані з числа повноправних громадян магістрати очолювали окремі галузі управління. До їхньої компетенції належали фінансові справи, робота судових установ, військові справи. Найважливішою серед міських магістратур була колегія архонтів. Вона складалася, як правило, з шести осіб, очолював її перший архонт. Колегія архонтів керувала усіма іншими колегіями, могла скликати у разі необхідності народні збори. Колегія номофілаків стежила за виконанням законів. Питаннями оборони відала авторитетна колегія з шести стратегів. Щоправда, військами міста командував перший архонт. Правовими питаннями займалася колегія продиків — юридичних радників. Агораноми та астіноми наглядали за порядком у місті і на ринках, за станом шляхів і громадських будівель, перевіряли правильність мір та вагів.
Особлива увага приділялася фінансовим справам, у тому числі регулюванню грошового обігу. Наприклад, у Херсонесі така впливова посадова особа, як діойкет, була водночас вищим фінансовим магістратом, котрий контролював державні доходи й витрати. Крім того, існували нижчі фінансові магістрати — скарбники. Основу державного бюджету Ольвії становила єдина система вивізних мит на товари, а також різні види податків. Збирання їх звичайно віддавалося на відкуп. Усі грошові надходження в міську казну контролювали спеціальні колегії — «семи» і «дев'яти».