- •1. Предмет, мета і завдання ідпу.
- •2. Методологічні проблеми історії держави і права України. Історіографія.
- •3.Організація влади та управління у первісному суспільстві.
- •5. Характеристика державного ладу в грецьких полісах Північного Причорномор’я. (На прикладі Ольвії, Тіри, Херсонеса в VII ст. До р.Х. – vі ст. По р.Х.)
- •6. Організація влади та управління в Боспорській державі (V ст. До р.Х. – іv ст. По р.Х.).
- •7. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах Північного Причорномор’я.
- •10. Феномен Хозарського каганату.
- •8. Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії. Сарматські воєнно-племінні союзи (VII ст. До р.Х. – III ст. По р.Х.).
- •69. Правове оформлення розпуску Союзу Радянських Соціалістичних Республік та створення Співдружності Незалежних Держав.
- •68. Німецькій та румунській окупаційний режими в Україні. Націоналістичний та радянський рухи опору в роки Другої світової війни
- •61. Розпад Австро-Угорщини. Державний лад та законодавча діяльність зунр.
- •64. Процес створення Союзу рср, правовий статус усрр як союзної республіки.
- •57. Нормативна база щодо обмеження застосування української мови в Росії 2 пол. Хіх ст.
- •11. Перші прояви державного життя у східних слов’ян. Антський союз у IV – VI ст. Дуліби та інші “літописні племена” в VII – IX ст.
- •12. Теорії становлення Русі. Етапи розвитку давньоруської державності (IX – XIV ст.).
- •67. Основні риси права Радянської України (до 1991).
- •14.Політико-правові системи народів українського Степу: угри, печеніги і половці в іх–хііі ст.
- •28. Міське життя і магдебурзьке право в пізньосередньовічній Україні.
- •30.Основні риси кримінального права вкл
- •29..Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •32.Основні риси сімейного права вкл.
- •31.Цивільне право вкл.
- •23.Входження українських земель до складу Угорської держави, Польського королівства та Литовського князівства.
- •16.Соціальна структура Київської Русі та її юридичне оформлення (х-хііі ст.).
- •15.Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.
- •18.Джерела давньоруського права
- •19.Правова система Київської Русі
- •21. Монгольська навала та інтеграція руських земель до складу Золотої Орди (xiiі – XIV ст.).
- •27.Релігійне життя і взаємини християнських церков в Україні у 2 пол. XIV – 1 пол. Xviі ст.: історико-правовий аналіз.
- •34.Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
- •35.Еволюція державної влади і правових відносин в Кримському ханстві (XV – XVIII ст.).
- •36.Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.
- •37.Юридичне оформлення закріпачення українського селянства у XVI ст.
- •38.Козацько-селянські війни кінця XVI – початку XVII ст.: причини та юридичні наслідки.
- •40.Військо та органи управління української козацької держави (Гетьманщини) 1648–1782.
- •41.Судочинство Гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •46.Державний устрій Російської імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. Xіx ст.).
- •47.Еволюція суспільного устрою на українських землях Російської імперії в кінці XVIII – на початку xіx ст.
- •41.Система судоустрою та судочинства гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •22.Давньоукраїнське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.
- •49. Еволюція суспільного устрою на українських землях Габсбурзької імперії в кінці XVIII – на початку XX ст.
- •33. Судоустрій та судочинство у вкл, Короні Польській та Речі Посполитій.
- •55. Основні риси сімейного права в українських землях (хіх – початок хх ст.)
- •48. Держ устрій Габсбург імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. XX ст.).
- •65. Державно-правове становище українських земель у складі Другої Речі Посполитої, Чехословаччини та Румунії (1918 – 1940 рр.).
- •59. Зміни в державному устрої Росії після Лютого 1917. Тимчасовий уряд: склад, законодавство та його органи в Україні.
- •63. Судочинство та правові відносини унр та Гетьманату.
- •60. Діяльність Центральної ради та утворення Української Народної Республіки. Директорія унр: законодавство, державні органи, військо.
- •52. Джерела російського права в українських землях хіх – поч. Хх ст.: класифікація, зміст і характеристика
- •51. Правовий зміст та наслідки та наслідки для України реформ в Російській імперії 1860-х – 1870-х рр. Контрреформи 1880-х.
- •50. Суспільно-політичні організації організації структура цілі.
- •58. Ств. Програмні положення партій.
- •62. Гетьманська держава Павла Скоропадського.
- •53.Основні риси цивільного права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
- •54.Основні риси кримінального права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
29..Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
Джерела права. Правова система, що склалася в Україні наприкінці XIV — у першій половині XVII ст., за своєю суттю була класовою. Вона надійно служила як інтересам експлуататорів місцевого походження, так і пануванню іноземних поневолювачів. Її основними завданнями були захист і зміцнення феодально-кріпосницького ладу в Україні.В умовах своєрідного політичного становища українських земель, що опинились у складі кількох сусідніх держав, в Україні утворилася досить строката система правових джерел.Її первісною базою стало розвинуте право Київської Русі. Особливу роль серед джерел права в Україні відіграла Руська Правда, яка мала значний вплив на розвиток правових систем Великого князівства Литовського і Польського королівства, у складі яких перебувало більшість українських земель.У кінцевому підсумку в українських землях правова система сформувалася на основі синтезу місцевого звичаєвого права і нормативних актів у вигляді судебників, статутів, сеймових постанов, привілеїв Польського королівства і Великого князівства Литовського. При цьому роль звичаєвого права в регулюванні суспільних відносин була досить значною. Тривалий час воно діяло поряд з нормами писаного права.Особливо помітно це було у Польському королівстві, де звичаєве право широко застосовувалося навіть в умовах шляхетської Речі Посполитої.Свою правову систему було розроблено у Великому князівстві Литовському. Союз з Польщею сприяв поступовому зближенню литовського права з польським, особливо в тому, що торкається становища шляхти. Однак своєрідність литовського права зберігалася. Тому після Люблінської унії 1569 р. в українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського (Волинь, Поділля та Київщина), було введено державний лад*. Як і раніше, на території України (за винятком Галичини) діяло не польське право, а обласні привілеї та Литовські статути.Прагнення до кодифікації законодавства мало у Литві більш сприятливі умови, ніж у Польщі. Наслідком цього була поява у Великому князівстві Литовському у XV ст. Судебника, а у XVI ст. — трьох Литовських статутів.Судебник Великого князя Казимира був укладений урядовця-ми-правниками великокнязівської канцелярії і стверджений на провінційному сеймі у Вільні 1488 р. Зміст його стосується порушень кордонів, наїздів, крадіжок, панського суду над селянами. В ньому містяться змішані старі українські та нові станові поняття. Дещо взято з Руської ПравдиУ І Литовському статуті (пізніше він одержав назву "Старого"), виключно світському кодексі, який було прийнято на вальному сеймі 29 вересня 1529 р., одержали юридичне закріплення основи суспільного і державного ладу, що склалися на той час у Литві та в українських землях, які входили до складу князівства. II Литовський статут 1551 р було затверджено сеймом у 1554 р., але він набрав чинність тільки з 1566 р. За рівнем кодифікаційної техніки статут 1566 р. перевершував перший. Він закріплював соціально-економічні та політичні зміни, що відбулися у Великому князівстві Литовському з 1530 до 1565 рр., визначав становище великого князя ("господаря"), захищав привілеї крупних феодалів, фіксував права і вільності шляхти. У Статуті 1588 р. визначалися права і привілеї шляхти, детально регламентувався порядок судочинства, оформлялося закріпачення основної частини сільського населення. Видання Литовських статутів, певна річ, обмежувало сферу застосування норм звичаєвого права. Однак воно, як і раніше, продовжувало діяти поряд з писаним правом.Значне поширення в українських землях одержало магдебурзьке право, згідно з яким окремі міста України отримували самоврядування і право "між собою судитися і радитися". Відомо воно у вигляді збірників німецького права у польському перекладі.
До джерел права в Україні треба віднести і канонічне (церковне) право. Правовими джерелами православної церкви в українських землях були кормчі книги — "Номоканон" (збірник церковного права) і церковні устави князів Володимира і Ярослава ("Сувій Ярослава"). Найбільш відомою католицькою кодифікацією канонічного права, яка діяла у Великому князівстві Литовському, був "Звід канонічного права" 1532 р. Певне відношення до джерел церковного права мали привілеї польських королів Сигізмунда І (1511 р.) і Стефана Баторія (1588 р.).
Специфічне джерело права являли собою і гетьманські (Військові) артикули, які видавалися у Великому князівстві Литовському і Речі Посполитої. Вони фактично були першими збірниками вій-ськово-судового і військово-кримінального права.Важливе значення в українських землях мало звичаєве козацьке право — сукупність правових звичаїв, що встановлювались у сфері козацтва. Важливість цього джерела підкреслює той факт, що одразу після приєднання України до Росії царська грамота від 25 березня 1654 р. надавала війську Запорізькому право судитися "у своїх старшин по давнішнім правам їх", тобто на основі звичаєвого права.