- •1. Предмет, мета і завдання ідпу.
- •2. Методологічні проблеми історії держави і права України. Історіографія.
- •3.Організація влади та управління у первісному суспільстві.
- •5. Характеристика державного ладу в грецьких полісах Північного Причорномор’я. (На прикладі Ольвії, Тіри, Херсонеса в VII ст. До р.Х. – vі ст. По р.Х.)
- •6. Організація влади та управління в Боспорській державі (V ст. До р.Х. – іv ст. По р.Х.).
- •7. Особливості розвитку права в давньогрецьких державах Північного Причорномор’я.
- •10. Феномен Хозарського каганату.
- •8. Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії. Сарматські воєнно-племінні союзи (VII ст. До р.Х. – III ст. По р.Х.).
- •69. Правове оформлення розпуску Союзу Радянських Соціалістичних Республік та створення Співдружності Незалежних Держав.
- •68. Німецькій та румунській окупаційний режими в Україні. Націоналістичний та радянський рухи опору в роки Другої світової війни
- •61. Розпад Австро-Угорщини. Державний лад та законодавча діяльність зунр.
- •64. Процес створення Союзу рср, правовий статус усрр як союзної республіки.
- •57. Нормативна база щодо обмеження застосування української мови в Росії 2 пол. Хіх ст.
- •11. Перші прояви державного життя у східних слов’ян. Антський союз у IV – VI ст. Дуліби та інші “літописні племена” в VII – IX ст.
- •12. Теорії становлення Русі. Етапи розвитку давньоруської державності (IX – XIV ст.).
- •67. Основні риси права Радянської України (до 1991).
- •14.Політико-правові системи народів українського Степу: угри, печеніги і половці в іх–хііі ст.
- •28. Міське життя і магдебурзьке право в пізньосередньовічній Україні.
- •30.Основні риси кримінального права вкл
- •29..Джерела русько-литовського права: класифікація, зміст і характеристика.
- •32.Основні риси сімейного права вкл.
- •31.Цивільне право вкл.
- •23.Входження українських земель до складу Угорської держави, Польського королівства та Литовського князівства.
- •16.Соціальна структура Київської Русі та її юридичне оформлення (х-хііі ст.).
- •15.Соціально-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій в українських землях 2 пол. XII - 1 пол. XIV ст.
- •18.Джерела давньоруського права
- •19.Правова система Київської Русі
- •21. Монгольська навала та інтеграція руських земель до складу Золотої Орди (xiiі – XIV ст.).
- •27.Релігійне життя і взаємини християнських церков в Україні у 2 пол. XIV – 1 пол. Xviі ст.: історико-правовий аналіз.
- •34.Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.
- •35.Еволюція державної влади і правових відносин в Кримському ханстві (XV – XVIII ст.).
- •36.Адміністративний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Правові відносини на Запоріжжі.
- •37.Юридичне оформлення закріпачення українського селянства у XVI ст.
- •38.Козацько-селянські війни кінця XVI – початку XVII ст.: причини та юридичні наслідки.
- •40.Військо та органи управління української козацької держави (Гетьманщини) 1648–1782.
- •41.Судочинство Гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •46.Державний устрій Російської імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. Xіx ст.).
- •47.Еволюція суспільного устрою на українських землях Російської імперії в кінці XVIII – на початку xіx ст.
- •41.Система судоустрою та судочинства гетьманщини в сер. XVII – кін. XVIII ст.
- •22.Давньоукраїнське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.
- •49. Еволюція суспільного устрою на українських землях Габсбурзької імперії в кінці XVIII – на початку XX ст.
- •33. Судоустрій та судочинство у вкл, Короні Польській та Речі Посполитій.
- •55. Основні риси сімейного права в українських землях (хіх – початок хх ст.)
- •48. Держ устрій Габсбург імперії та адміністративно-територіальний поділ українських земель (кін. XVIII – поч. XX ст.).
- •65. Державно-правове становище українських земель у складі Другої Речі Посполитої, Чехословаччини та Румунії (1918 – 1940 рр.).
- •59. Зміни в державному устрої Росії після Лютого 1917. Тимчасовий уряд: склад, законодавство та його органи в Україні.
- •63. Судочинство та правові відносини унр та Гетьманату.
- •60. Діяльність Центральної ради та утворення Української Народної Республіки. Директорія унр: законодавство, державні органи, військо.
- •52. Джерела російського права в українських землях хіх – поч. Хх ст.: класифікація, зміст і характеристика
- •51. Правовий зміст та наслідки та наслідки для України реформ в Російській імперії 1860-х – 1870-х рр. Контрреформи 1880-х.
- •50. Суспільно-політичні організації організації структура цілі.
- •58. Ств. Програмні положення партій.
- •62. Гетьманська держава Павла Скоропадського.
- •53.Основні риси цивільного права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
- •54.Основні риси кримінального права в українських землях (хіх – початок хх ст.).
52. Джерела російського права в українських землях хіх – поч. Хх ст.: класифікація, зміст і характеристика
Цивільне право- 10-ий том Зводу законів РІ, перша частина Сільского судового уставу. 10 том зводу складався з 4 книг – 1 – норми сімейного права, 2,3,4 – норми цивільного права.2 книга містила норми, які регулювали право власності та частково норми зобов.права. 3 - спадкове та зобов право. 4 – регулюв порядок складан, здійнс, виконан, припин договорів. ССУ-мали спільний з нормами Зводу характер,але їхнє застасоування було обмеж підсудс споав, більшої частини яких позови не перевищ 15 крб. У 80х роках 19 ст приймається пакет законів, які отримали назву фабрично-заводського законодавства.: О малолетних, работающих на заводах, фабриках и манифуктурах», «О надзоре за заведениями фабричной промышленности и взаимных отношениях фабрикантов и рабочих». На початку 20 ст приймається ряд нпа, які посилюють охорону приват.власності, покращують для дворян умови кредиту та продажу ними земель, розширюють права власників у сфері промислового та фінанс. Підприємства.Кримінал. Джерала кримінал права: 1840-15 том зводу законів РІ та прийняте у 1845 р Уложення про кримінальні покарання. Як джерело кримінального права використав також «Сілький судовий устав». Інтенсивно розвивалось кримінальне законодавство у пореформений період. У 1866 і 1885рр виходять Друга та Третя редакції Уложення про покарання, а в 1886р – Військо-морський устав про покарання. В останне десятиріччя 19 ст. був підготовлений новий кримінальний кодекс – Кримінальне уложення 1903 року. Адміністр. Законодавство – у системі адмін.. законодавства центр.місце займало «Положення про заходи до охорони держ.порядку та громад.спокою» 1881 р.
66. Державне будівництво в Українській РСР часів тоталітарного режиму (до 1991).
Українська РСР як складова тодішнього Радянського Союзу більшою мірою, ніж інші республіки, перебувала під потужним ідеологічним впливом тоталітарного центру, політичним знаменом якого був відселекціонований сталінізм. Він генерував у собі «найпередовішу революційну теорію», «соціалістичний досвід», «найдосконалішу суспільну практику». В другій половині ^0-х — на початку 50-х років сталінізм як теорія і сталінщина як суспільне явище являли собою складний політичний, економічний, соціальний, моральний, духовний феномен державного соціалізму, що існував того часу на одній шостій території світу.
Розвиток правової системи в 30-ті роки, як і державного апарату в цілому, був також спрямований на зміцнення командно-адміністративної системи управління, подальшої її централізації.
Характерною рисою правової системи стає пріоритет загальносоюзного законодавства над республіканським. З одного боку, поширюється пряма дія союзних нормативних актів, а з іншого — відроджується існуюча в 20-ті роки тенденція запозичення республіканським законодавством якщо не всього змісту загальносоюзних законодавчих актів, то хоча б їх ідеї.
Лютневий (1935 року) пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про внесення змін у Конституцію СРСР 1924 року. Вказувалося на необхідність демократизації виборчої системи: заміни нерівних виборів рівними, багатоступеневих — прямими, відкритих — закритими. Відразу ж після пленуму відбувся VII з'їзд ВКП(б), на якому йшлося вже не про зміни, а про прийняття нової конституції. Була утворена конституційна комісія, до складу якої ввійшли також представники УСРР — П. Любченко, Г. Петровський, В. Чубар та ін. У червні 1936 року проект конституції було опубліковано. В Україні в обговоренні взяло участь 13 млн. чоловік. VIII з'їзд Рад 5 грудня 1936 року затвердив нову Конституцію СРСР. Прийняття конституцій союзних республік відбувалося по загальносоюзному сценарію. 1 січня 1937 року був опублікований проект Конституції УРСР, а 25 січня 1937 року його було затверджено XIV з'їздом Рад УРСР. Конституцією УРСР 1937
року було побудовано у повній відповідності з Конституцією СРСР 1936 року. І хоча обидві Конституції були демократичними за змістом, більшість їх положень носила демагогічний характер. Зокрема, в них проголошувалося, що в СРСР побудоване соціалістичне суспільство.
Конституція УРСР 1937 року складалася з 146 статей, об'єднаних у 13 розділів.
Розділ перший характеризував суспільний устрій УРСР. Політичною .[Основою визнавалися Ради депутатів трудящих. Але вони не могли бути самостійною владою у своїй традиційній формі і не могли стати такою владою в парламентській формі. Цілковитий контроль над державою і суспільством, як і раніше, здійснював підвладний генсеку партійний апарат.
До Конституції УРСР 1937 року вперше увійшло положення про Комуністичну партію, як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Економічною основою УРСР визнавалася соціалістична система господарювання і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, яка мала форму державної або кооперативної власності. Розділ другий регламентував державний устрій. В ньому було закріплено декларативне право виходу УРСР зі складу СРСР. Практика свідчила, що це положення було фікцією.
В третьому — сьомому розділах визначалася структура, порядок утворення, компетенція, основні форми і методи діяльності, а також підзвітність вищих і місцевих органів державної влади і державного управління УРСР і Молдавської АРСР.
Інші розділи Конституції присвячувалися суду і прокуратурі, правам і обов'язкам громадян, виборчій системі тощо. Багатоступеневі вибори до органів влади замінювалися прямими при таємному голосуванні. Категорія "позбавленців", тобто осіб, які вилучалися з політичного життя через їх належність до "експлуататорських верств", ліквідовувалася. Селяни одержували рівні з робітниками права обирати й бути обраними в усі органи влади. Виборчі округи в містах треба було формувати не за виробничими одиницями (завод, фабрика), а, як і на селі, за місцем проживання виборців. Система функціонування влади стала іншою: з'їзди рад різного рівня замінювались інститутом сесійних засідань місцевих і Верховних (республіки та Союзу) рад. Нові ради набули зовнішніх рис парламентської влади.
Конституція УРСР 1937 року мала статті, які гарантували права особи і громадянські свободи. Зокрема, проголошувалася свобода друку і зборів, недоторканність особи, житла і листування, вводився принцип відкритості судових процесів, підтверджувалися права звинувачених на захист тощо. Як уже зазначалося, в дійсності ці демократичні норми не діяли, це була лише ширма, яка прикривала тоталітарний режим.
І світова спільнота дійсно була введена в оману. Французький письменник Ромен Ролан назвав Конституцію СРСР "мрією людства". Але ніхто в світі не знав, що ця мрія існувала тільки на папері.
Ліквідація непу призвела до суттєвих змін в цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин. Головними напрямками розвитку цивільного права були охорона соціалістичної власності та удосконалення договірних відносин.
Характерним для даного періоду був посилений розвиток договірних відносин. Постанови РНК СРСР про укладення договорів приймалися щорічно. Ці акти були важливими джерелами договірного права. Вони окреслювали загальні форми договірних зв'язків і визначали конкретний зміст договорів.
Договори, як правило, укладались в рамках планових завдань, що давало можливість конкретизувати планові завдання. Категорично була заборонена одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов.
Велика увага приділялась також зміцненню власності кооперативних об'єднань. Постанова ЦВК і РНК УСРР від 24 серпня 1935 року забороняла примусове вилучення будь-якого майна кооперативних організацій. Регулювання цивільно-правових відносин фізичних осіб також зазнало змін. Оскільки всяка приватногосподарська діяльність була ліквідована, то і пов'язані з нею майнові права на підставі ст. 1 ЦК УСРР законом більше не охоронялися.