- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
13.3.1 Основні принципи розвідки
Методика розвiдки нафтових i газових родовищ (або окремих покладiв) базується на чотирьох основних принципах, якi виробленi на основi теоретичних положень i досвiду робiт:
1) рацiональної повноти дослiджень;
2) послiдовних наближень у вивченостi до кiнцевого результату;
3) вiдносної рiвномiрностi у вивченнi об’єктiв;
4) найменших витрат матерiальних засобiв, працi i часу.
Цi принципи охоплюють рiзнi сторони розвiдувального процесу. Так, перший визначає цiльове призначення i рацiональнi межi розвiдки. Другий принцип вiдображає стадiйнiсть проведеня геологорозвiдувального процесу. Третiй принцип є керiвним при виборi систем розмiщення розвiдувальних свердловин. Четвертий принцип визначає необхiднiсть ефективного ведення розвiдувальних робiт. На базi цих принципiв розвiдки i треба розробляти всi конкретнi методичнi прийоми її проведення. Розглянемо реалiзацiю цього положення на прикладi вирiшення задачi оптимiзацiї системи розмiщення розвiдувальних свердловин.
13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
Пiд системою розвiдки розумiється просторова сукупнiсть свердловин i порядок їх бурiння, що забезпечують охоплення родовища вивченням за площею i розрiзом з метою одержання геологiчної iнформацiї, необхiдної для пiдрахунку запасiв нафти i газу та пiдготовки родовища (покладу) до розробки. Системи розвiдки вибирають iз врахуванням типiв родовищ, покладiв, темпiв розвiдки i освоєння запасiв та багатьох iнших геологiчних i технологiчних факторiв.
В сучасних умовах завдання розвідки можуть вирiшуватись не тiльки розвiдувальними свердловинами, але й свердловинами, якi використовуються для розробки покладiв, тому при опису систем розвiдки враховуються свердловини будь-яких категорiй.
Система розвiдки стосовно до окремого покладу – це є порядок охоплення площi нафтогазоносностi свердловинами. За цiєю ознакою видiляють двi системи: ущільнювальну i повзучу.
Ущільнювальна система охоплює на початку розвiдки всю очiкувану площу покладу рiдкiсними свердловинами i в подальшому така мережа свердловин згущується бурінням нових свердловин, що розташовуються між ними. Вона найчастiше застосовується для розвiдки пластових і масивних покладiв, пов’язаних iз склепiннями.
Вiддаль мiж свердловинами визначається в залежностi вiд очiкуваних розмiрiв покладiв, якi, в свою чергу, залежать вiд структруно-геологічних умов, зокрема, вiд висоти i крутизни крил.
Ущільнювальна система забезпечує прискорений процес розвiдки покладу в цiлому, але в той же час характеризується великим ризиком одержання непродуктивних свердловин, особливо на початковiй стадiї вивчення родовища.
Повзуча система розвiдки характеризується поступовим охопленням площi покладу свердловинами з вiдстанями, що не потребують наступного ущiльнення. Вона традицiйно застосовується для розвiдки таких типiв покладiв, форма i розмiри яких мало пов’язанi iз структурними умовами. Це поклади в пластах, що виклинюються, стратиграфiчно екранованi, лiтологiчно обмеженi. В останнiй час вона застосовується i при розвiдцi структурних покладiв видобувними свердловинами, що буряться за принципом “вiд вiдомого до невiдомого”.
Застосування повзучої системи дозволяє звести до мiнiмуму число законтурних i непродуктивних свердловин, але суттєво подовжує терміни розвiдки, оскiльки при цьому кожну наступну свердловину закладають в залежностi вiд результатiв бурiння попередньої. При такiй системi уявлення про весь поклад в цiлому може бути одержано тiльки пiсля завершення розвiдки.
Слiд розрiзняти такi рiзновиди повзучої системи розвiдки:
а) що формуються пiд впливом складних геологiчних умов залягання скупчень нафти i газу;
б) що використовуються iнодi при розвiдцi вiдносно простих типiв покладiв, але в складних фiзико-географiчних умовах (наприклад, на морi в районi шельфу). Рiзнi причини застосування повзучої системи обумовлюють iнодi i рiзний вибiр системи розташування свердловин.
Ущільнювальна система розвiдки має значнi переваги, оскiльки вона дозволяє послiдовно, поетапно оцiнювати достовiрнiсть визначення параметрiв для всього покладу, який дає можливiсть знаходити момент закiнчення розвiдки, що вiдповiдає оптимальним вимогам, а також коригувати процес її проведення. Застосування повзучої системи розвiдки знижує можливiсть поточного контролю i коригування розвiдки.