16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
Методика розрахунку витрат на розробку родовищ пов’язана з визначенням капітальних витрат на видобуток та експлуатаційних витрат.
До капітальних вкладень на видобуток вуглеводнів відносяться витрати на буріння розвідувальних (для ДПР), експлуатаційних, резервних та інших свердловин, що здійснені після терміну приведення, а також витрати на облаштування родовищ. Під терміном приведення розуміється повний час проведення ГРР до року початку розробки очікуваного родовища.
До експлуатаційних витрат відносять поточні витрати на видобуток і збут продукції нафтогазодобувних підприємств. Експлуатаційні (поточні) витрати класифікуються за економічними елементами, тобто економічно-однорідними витратами (матеріальні, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів та ін).
Визначення витрат на видобуток вуглеводнів із можливих родовищ залежить від рівня геолого-економічної оцінки (ГЕО-3 чи ГЕО-2), та від типу об’єктів (родовищ) вуглеводнів – нафта чи газ.
16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
об’єктів для ГЕО-3
Капітальні вкладення розраховуються по роках (періодах) видобутку за такими статтями:
1) витрати на буріння свердловин (розвідувальних для ДПР, добувних, резервних та ін.) визначаються по роках видобутку як добуток вартості 1 м буріння та обсягів буріння у t-му році (періоді);
2) витрати на обладнання і облаштування визначаються по роках як добуток відповідного укрупненого нормативу на кількість добувних свердловин, введених у t-му році (періоді) розробки;
Нормативи капітальних вкладень для розрахунку економічних показників розробки родовищ встановлюються на базі фактичних витрат, що склалися в окремих нафтогазоносних регіонах і НГДУ та аналогічними з перспективними об’єктами родовищах.
Експлуатаційні витрати розраховуються по роках (періодах) видобутку за такими елементами:
1) умовно-змінні витрати, що залежать від рівня видобутку нафти (матеріальні витрати, фонд оплати праці, збір за ГРР тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на кількість видобутої нафти у t-му році (періоді);
2) умовно-постійні витрати, що залежать від кількості свердловин (витрати на підготовку, збір і транспортування вуглеводнів тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на загальну кількість добувних свердловин.
3) амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, у тому числі:
а) на відновлення свердловин, які визначаються в залежності від часу введення в експлуатацію, а саме:
– при одночасному введенні свердловин – як добуток нормативу вартості 1 м буріння експлуатаційних свердловин (добувних, спеціальних, резервних) і загальної їх глибини та ділення отриманого результату на амортизаційний термін відновлення нафтових свердловин (III група основних фондів), що становить 15 років, тобто
|
|
(16.4) |
,
де АВС(t) – річні амортизаційні відрахування на відновлення свердловин, грн.;
НВБ – норматив вартості буріння 1 м свердловин, грн.;
М(t) – загальний метраж свердловин у t-му році, м;
АТ – амортизаційний термін, роки.
– при різночасовому введенні свердловин – як сума результатів множення нормативу вартості 1 м буріння свердловин (добувних, допоміжних та ін.) на загальну їх глибину, введених у 1-й, 2-й..., n-й роки розробки, і ділення отриманого добутку на амортизаційний термін відновлення свердловин, які введені в експлуатацію в 1-й, 2-й ... t-й роки розробки, тобто:
|
|
(16.5) |
,
де T – загальний термін розробки об’єкта, роки.
При T<15 років – щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості свердловин на відповідний термін.
б) на відновлення об’єктів облаштування, по яких річні відрахування визначаються як добуток норми щорічних амортизаційних відрахувань в залежності від групи основних фондів на відновлення об’єктів облаштування на їх накопичену балансову вартість на t-й рік розробки. Можливе застосування й інших способів розрахунку амортизації на відновлення (прискорена амортизація) з метою більш швидкого відновлення основних фондів і впровадження більш ефективного обладнання. Особливо це стосується робіт на акваторіях, а також при залученні капіталу іноземних інвесторів.