- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
Кожна iз систем розвiдки реалiзується через певну систему розмiщення свердловин, пiд якою розумiють порядок розташування свердловин на нафтогазоноснiй площi i послiдовнiсть їхнього бурiння, що забезпечує достовiрне i ефективне вирiшення геологорозвiдувальних завдань в конкретних геологiчних умовах.
Система розмiщення свердловин визначається геометричними характеристиками мережі свердловин, найважливiшими з яких є орiєнтування розвiдувальних лiнiй (вертикальних перерiзiв родовища), а також форма і розмiри елементарних площадок (блокiв) мiж ними.
Рацiональне розмiщення розвiдувальних свердловин на родовищах рiзного типу має велике практичне значення, оскiльки мережа свердловин iстотно впливає на ефективнiсть проведення розвiдувальних робiт.
Задача вибору системи розмiщення свердловин виникає в зв’язку з тим, що особливостi геологiчної будови i значення пiдрахункових параметрiв покладу, що розвiдується, приходиться вiдновлювати за даними, що одержанi в розвiдувальних свердловинах, якi розкривають поклад. Дискретнiсть мережi спостережень обумовлює виникнення похибок визначення параметрiв покладу. При однiй i тiй же кiлькостi розвiдувальних свердловин достовiрнiсть оцiнки вихiдних параметрiв тим вища, чим бiльше система їхнього розмiщення вiдповiдає особливостям геологiчної будови покладу i характеру мiнливостi в просторi основних геолого-промислових параметрiв. Тому, приступаючи до вивчення родовища (покладу) необхiдно прагнути розташовувати свердловини таким чином, щоби як можна краще вивчити особливостi будови об’єкта.
Пiд рацiональною системою розмiщення свердловин слiд розумiти таку систему, яка на покладi даного типу забезпечить найбiльш швидке одержання всiх необхiдних параметрiв з потрiбною надiйнiстю при мiнiмальних витратах.
Характеризуючи систему розмiщення свердловин, необхiдно перш за все зупинитися на геометрiї i регулярностi їхнього розташування на площi покладу.
Iз вироблених практикою систем розмiщення розвiдувальних свердловин застосовують:
профiльну систему, при якiй свердловини розташовуються на однiй прямiй (iнколи ламанiй) лiнiї. Профiлi можуть бути одиночними або складати систему профiлiв: а) паралельних; б) таких, що перетинаються пiд рiзними кутами; в) радiальних;
2) мережеву систему, коли свердловини розташованi в межах площi в кутах якої-небудь геометричної фiгури (трикутника, квадрата, прямокутника);
3) кiльцеву систему, при якiй свердловини розташовуються по колу або декiлькома концентричними колами;
4) систему поодиноких розвiдувальних свердловин, коли є необхiднiсть закласти одну свердловину або двi-три, незалежних одна вiд одної.
Основними рiзновидами систем розмiщення свердловин при розвiдцi є профiльна i мережева.
Вибiр системи розмiщення свердловин в кожному конкретному випадку визначається характером будови покладiв та мiнливiстю їхніх властивостей.
Як видно, система поодиноких свердловин найбiльш проста. В ходi розвiдки одна система може переходити в iншу, бiльш складну. Поодиночний профiль може бути перетворений додатковими свердловинами в систему профiлiв, а останнi – в мережу. Часто цей перехiд вiд однiєї системи до iншої, бiльш складної мережі називається згущенням мережі розвiдувальних свердловин за рахунок збільшення числа свердловин.
Система розмiщення свердловин на профiлях застосовується при розвiдцi покладiв витягнутої форми (пов’язаних з антиклiналями i в деяких випадках iз зонами стратиграфiчної незгідності, лiтологiчного виклинювання, тектонiчного екранування та iн.) або iзометричних за формою, але iз сильною мiнливiстю властивостей колекторiв в рiзних напрямках. В таких випадках розвiдка проводиться профiлями, орiєнтованими навхрест простягання довгої осi структури або за напрямками найбiльшої мiнливостi властивостей.
Профiльна розвiдка таких родовищ дозволяє застосовувати суттєво бiльшi вiдстанi мiж профiлями (тобто за простяганням довгої осi або за напрямком найменшої мiнливостi), нiж мiж свердловинами в профiлях (навхрест простягання або за напрямком найбiльшої мiнливостi).
При ущільнювальній системi розвiдки спочатку iз врахуванням положення пошукової свердловини закладаються рiдкiснi профiлi з максимально допустимими вiдстанями в профiлях. У випадку необхiдностi згущення мережi проводиться як бурiнням свердловин на наявних профiлях, так i закладанням нових профiлiв.
При повзучiй системi профiлi закладаються послiдовно в напрямi вивчення родовища за принципом “вiд вiдомого до невiдомого” iз щiльнiстю, що вимагають умови розвiдки даного покладу.
Розмiщення свердловин мережами доцiльно проводити при розвiдцi покладiв iзометричної форми iз випадковим або ще не виявленим характером мiнливостi властивостей. В цих умовах мережевi системи, будучи ефективними для оконтурення покладiв i уточнення структурного плану, створюють найкращi можливостi для виявлення закономiрностей в мiнливостi властивостей продуктивних пластiв.
Мережевi системи розмiщення свердловин iнодi складаються iз початкової профiльної, коли в ходi розвiдки виясняється однаковий характер мiнливостi ознак в рiзних напрямках. Початкова ущільнювальна профiльна система розвiдки об’єкта iзометричної форми може привести до утворення в одному випадку трикутної, в iншому – прямокутної мережi свердловин.
Розмiщення свердловин мережами, зокрема за трикутною, найбiльш доцiльне при повзучiй системi розвiдки покладiв неструктурного типу, що мають конфiгурацiю, яка суттєво змiнюється.
На практицi для розвiдки покладiв на пологих структурах округлої форми iнодi застосовується кiльцева система, при якiй свердловини розмiщуються послiдовними рядами колом навколо свердловини – першовiдкривачки на приблизно однакових гiпсометричних позначках базисного продуктивного горизонту. У випадку неодержання даних про контур нафтоносностi задається нове кiльце. При цьому свердловини можна закладати з рiвним кроком (iнтервалом): а) за висотою покладу; б) за ефективним об’ємом природного резервуару. Принцип розташування свердловин за цiєю системою може бути використаний для вивчення смуги нафтового покладу, в якому передбачається закладання кiльцевих рядiв експлуатацiйних свердловин, а в поєднаннi з елементами трикутної системи – при вивченнi вузьких нафтових облямівок. Така система розташування свердловин виправдовує себе в перiод, коли треба термiново наростити нафтоносну площу.
Проте значна лiтологiчна мiнливiсть i змiна товщин в широких межах потребують закладання порiвняно великого числа свердловин i не забезпечує достовiрнiсть геологiчних побудов. Окрiм того, при цiй системi всi розвiдувальнi свердловини нового кiльцевого ряду, закладенi нижче за падiнням пластiв вiд свердловин попереднього ряду, якi дали нафту, можуть опинитись за контуром нафтогазоносностi. Варiантом кiльцевої системи є секторна система розмiщення свердловин, коли поклад дiлиться на низку секторiв, а розвiдувальнi свердловини розмiщуються в цих секторах на рiзних абсолютних позначках.
Системи розташування свердловин при розвiдцi можуть бути такими ж, як при пошуковому бурiннi (спадкованими), але можуть i вiдрiзнятися вiд них в залежностi вiд геологiчних умов i якостi пiдготовки площ пiд пошукове бурiння. Збіг систем спостерiгається, наприклад, при вивченнi пластових покладiв, приурочених до сильновитягнутих структур. В цих випадках i пошуковi, i розвiдувальнi свердловини розмiщуються на профiлях, якi взаємно доповнюють розвiданiсть покладу з врахуванням його морфологiї.
При вивченнi лiтологiчно обмежених рукавоподiбних рифових покладiв пошуковi свердловини для їх виявлення найчастiше розташовують короткими профiлями навхрест зон простягання колекторiв, тодi як розвiдувальнi – мережами (трикутна або квадратна).