- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
Частина III. Геологорозвідувальний процес
Загальні положення. Геологорозвідувальний процес – це сукупність взаємопов’язаних виробничих робіт і наукових досліджень, які виконуються в певній послідовності і повинні забезпечити відкриття, геолого-економічну оцінку і підготовку до розробки нафтових і газових родовищ.
У процесі геологорозвідувальних робіт на нафту і газ проводиться геологічне вивчення надр. У відповідності з Кодексом України “Про надра” (1994 р.) геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхнього формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.
Тут під терміном “надра” розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Цей кодекс зобов’язує всі підприємства, фірми, організації та установи, що проводять геологічне вивчення надр, забезпечити:
1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр;
2) екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;
3) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів;
5) геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин;
6) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;
7) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я населення;
8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та з іншою метою, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;
9) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.
Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості й кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України (ДКЗ) по запасах корисних копалин.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Невиконання цих законодавчих вимог завдає відчутної шкоди надрам, довкіллю та економіці країни.
Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується Департаментом геології Міністерства екології та природних ресурсів України на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних галузевих стандартів, норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологiчне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видаткiв державного та мiсцевого бюджетiв.
Роботи з геологiчного вивчення надр пiдлягають обов’язковiй державнiй реєстрацiї та облiку з метою узагальнення i максимального використання результатiв вивчення надр, а також запобiгання дублювання зазначених робiт. Державна реєстрацiя та облiк робiт з геологiчного вивчення надр проводяться Державним iнформацiйним геологiчним фондом України.
Розвiданi родовища, запаси нафти i газу яких оцiнено, включаються до державного фонду родовищ корисних копалин i передаються нафтогазовидобувним пiдприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Особи, якi вiдкрили невiдоме ранiше родовище, що має промислову цiннiсть, або виявили додатковi запаси корисних копалин чи нову мiнеральну сировину в ранiше вiдомому родовищi, що iстотно пiдвищують його промислову цiннiсть, визнаються першовiдкривачами. Першовiдкривачi мають право на винагороду згiдно з чинним положенням.
Нормативні документи, що регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт. Певна послiдовнiсть проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ регламентується спецiальним нормативним документом – галузевим стандартом України “Етапи i стадiї геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ. Порядок проведення” (1999 р.), затвердженим вiдповiдними органами i є обов’язковим для всiх органiзацiй, що виконують роботи, пов’язанi з вивченням питань нафтогазоносностi, пошукiв та розвiдки покладiв нафти i газу в країнi, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, пiдпорядкованостi та форми власності.
Крiм цих документів, проведення геологорозвідувальних робіт на нафту i газ регламентується ще кiлькома нормативними документами, серед яких найбiльш важливими є:
– Класифiкацiя запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр (1997 р.);
– Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу (1998 р.);
– Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних об’єктів (1999 р.);
– Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (1999 р.).
Для проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ необхідно отримати ліцензію, де вказані координати ділянки і глибинність проведення робіт. Ліцензії є на пошуки і розвідку, в тому числі ДПР (геологічне вивчення), і на промислову експлуатацію. Перша ліцензія надається на термін до 5 років, друга – на двадцять років. Роботи з геологічного вивчення повинні завершитись підрахунком запасів нафти або газу та їх затвердженням в ДКЗ України.
Стадійність геологорозвідувального процесу. Пошуково-розвiдувальний процес характеризується стадiйнiстю, тобто певною послiдовністю геологічного вивчення надр досліджуваної території від початку її вивчення до відкриття родовищ нафти і газу та вирішення питання про передачу їх в промислове освоєння (розробку). Така стадійнiсть характеризується поступовим наближенням до вирiшення кiнцевої мети, що забезпечує найбiльш рацiональне використання сил i коштiв, які витрачаються на пошуки та розвiдку нафтових і газових родовищ.
Відкриття, розвідка та підготовка до розробки нафтових і газових родовищ забирає багато часу. Геологорозвідувальний процес на нафту і газ починається з початкової стадії – вивчення великих територій. На наступній стадії вибираються райони із сприятливими для формування і збереження покладів нафти і газу геологічними умовами, в яких проводиться пошук пасток. Після виявлення таких пасток здійснюється безпосередній пошук скупчень нафти і газу, а після одержання промислових припливів вуглеводнів проводиться розвідка встановлених покладів.
У залежності від стану вивченості нафтогазоносності надр у геологорозвідувальному процесі на нафту і газ виділяється три послідовних етапи: регіональний, пошуковий і розвідувальний з поділом їх на стадії. В межах однієї території можливе суміщення в часі різних етапів і стадій.
Кожний етап чи стадiя переслiдують певну мету i передбачають вирiшення низки конкретних завдань. На всiх етапах i стадiях геологорозвідувального процесу на нафту i газ визначається геолого-економiчна оцiнка проведених робiт на основi оцiнки ресурсiв i пiдрахунку запасiв нафти i газу.
У таблиці 1 наведена постадійна характеристика нафтогазопошуково-розвідувальних робіт.
Таблиця 1
Схема геологорозвідувального процесу на нафту і газ
Етап |
Стадія |
Об’єкти, що вивчаються |
Основні види досліджень, робіт |
Основні кінцеві результати |
Категорії ресурсів, запасів |
Регіональний |
Виділення зон і районів для першочер-гового вивчення |
Перспективні регіони України, виключна (морська) економічна зона і континентальний шельф Чорного та Азовського морів |
1. Виявлення особливостей будови і перспектив окремих тектонічних зон, крупних структурних одиниць, літолого-стратиграфічних комплексів. 2. Прогноз наявності колекторів і покришок на певних рівнях перспективних літолого-стратиграфічних комплексів. 3. Буріння опорних і параметричних свердловин. 4. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів окремих зон і районів. |
1. Оцінені прогнозні ресурси ВВ окремих зон і районів нафтогазонагромадження, виді-лені першочергові з них для подальшого вивчення. |
Прогнозні ресурси категорії D1 |
Виявлення об’єктів (структур) |
Окремі перспективні райони, зони, ділянки |
1. Геолого-геофізичні дослідження для виділення можливих пасток, сприятливих для скупчення ВВ. 2. Оцінка прогнозних ресурсів виявлених об’єктів категорії Д1. 3. Буріння параметричних свердловин. 4. Зональний прогноз нафтогазоносності. |
1. Виділені виявлені структури (об’єкти). 2. Локалізовані прогнозні ресурси по окремих об’єктах. 3. Сформований пакет геологічної інформації для проведення конкурсу на видачу ліцензії на право геологічного вивчення надр. |
Прогнозні ресурси локалізовані категорії D1лок. | |
Визначення наявності пасток ВВ, підготовка об’єктів до глибокого буріння |
Виявлені структури виділених перспективних зон |
1. Детальні геолого-геофізичні дослід-ження виявлених об’єктів, що дозволить визначити просторове положення пастки. 2. Локальний прогноз нафтогазоносності розрізу. 3. Експертна оцінка нафтогазоносності пасток з визначенням перспективних ресурсів ВВ категорії С3. 4.ГЕО-3. |
1. Підготовлені пастки до пошукового буріння. 2. Оцінені перспективні ре-сурси. 3. Виконано ГЕО–3. 4. Сформований пакет геоло-гічної інформації для проведення конкурсу на видачу ліцензії на право геологічного вивчення надр. |
Перспективні ресурси категорії Сз |
Продовження табл. 1
Етап |
Стадія |
Об’єкти, що вивчаються |
Основні види досліджень, робіт |
Основні кінцеві результати |
Категорії ресурсів, запасів |
Пошуковий |
Пошуки родовищ |
Пастки, структури (об’єкти), по яких складено паспорт та проведено ГЕО пошукових робіт |
1. Пошукове буріння для встановлення в розрізі скупчень ВВ. 2. Виділення, випробування та дослід-ження нафтогазонасичених пластів, отримання припливів ВВ. 3. Підрахунок попередньо розвіданих за-пасів ВВ. 4.ГЕО–2. |
1. Відкрите родовище (поклад) ВВ або отримані результати, які свідчать про недоцільність подальших пошукових робіт. 2. Проведений підрахунок попередньо розвіданих запасів, які поставлені на облік. 3. Виконано ГЕО–2. 4. Визначена доцільність подальшої розвідки та ДПР.
|
Попередньо розвідані запаси категорії С2 |
Розвідувальний |
Оцінка та підготовка родовищ (покладів) до розробки |
Родовище (поклад) ВВ |
1. Розвідувальне буріння для деталізації будови родовища, встановлення основних характеристик покладів ВВ. 2. Деталізаційні геолого-геофізичні дос-лідження. 3. Складання проектів і ДПР. 4. Вивчення природних режимів покладів на підставі ДПР. 5. Впровадження методів збільшення про-дуктивності свердловин. 6. Визначення приймальності свердловин. 7. Геолого-економічна оцінка розвіданих запасів і складання ТЕО кондицій. |
1. Підготовлене до розробки родовище ВВ та встановлено його промислове значення. 2. Розвідані запаси родовища і затверджені в ДКЗ України. 3. Виконано ГЕО–1. 4. Сформований пакет геологічної інформації для проведення конкурсу на видачу ліцензії на право використання надр. |
Розвідані запаси категорії С1 |
Дорозвідка родовищ |
Недостатньо вивчені горизонти чи ділянки (блоки) родовища, що розробляються
|
1. Пошукові або розвідувальні роботи в залежності від ступеня геологічної вивченості об’єктів. Склад робіт аналогічний відповідно двом попереднім стадіям.
|
1. Уточнені попередньо розвідані або розвідані запаси, обсяги видобутку ВВ, більш обгрунтовані економічні показники видобутку. |
Попередньо розвідані або розвідані запаси |