- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
Важливе значення при оцінці ефективності ГРР має врахування якості виконання геологічних завдань стадії, етапу або всього науково-виробничого циклу. На це спрямовано низку показників, які часто використовуються на практиці, наприклад, коефіцієнт успішності відкриття родовищ (для оцінки ефективності пошукового етапу), частка продуктивних свердловин із загальної кількості пробурених свердловин (для оцінки ефективності методики проведення пошуків і розвідки) або одержання певного співвідношення запасів різних категорій (для характеристики розвідувального етапу і всього пошуково-розвідувального циклу). Проте вони недостатньо враховують якість підготовки запасів (тобто ступінь їхньої достовірності) головним чином через відсутність кількісного вмісту в цих критеріях, наприклад, в категоріях запасів, і вимагають удосконалення. Одним із шляхів удосконалення є використання узагальненої функції розвідки, розглянутої в розділі 15, як критерію ефективності пошуково-розвідувальних робіт. Цей показник при мінімумі функції визначає оптимальну розвіданість нафтового покладу. В ньому відображаються:
а) геологічні умови та методика проведення пошуково-розвідувальних робіт (через величину вартості підготовки 1 т видобувних запасів нафти);
б) вплив майбутньої системи розробки родовища (через можливе збільшення вартості підготовки 1 т видобувних запасів нафти і собівартості видобутку запасів, якщо вони не підтвердяться в розмірі очікуваної похибки підрахунку);
в) терміни проведення робіт (шляхом урахування фактору часу при розрахунку витрат на пошуково-розвідувальні роботи).
При розрахунках показників ефективності слід мати на увазі, що не за всіма видами геологічних і геофізичних робіт витрати можна відносити на вартість підготовки запасів нафти і газу. Частина таких робіт (наприклад, регіональні геологічні, геофізичні та геохімічні зйомки, загальнотеоретичні дослідження та ін.) має загальнодержавне значення. В розрахунки варто включати лише ті витрати, які безпосередньо стосуються виконання завдань певної стадії або всього пошуково-розвідувального циклу.
Головні напрями науково-технічного прогресу в ГРР на нафту і газ пов’язані з широким розвитком фундаментальних і прикладних наукових досліджень, поліпшенням технічного та організаційного рівня ведення пошуків і розвідки.
Основні шляхи науково-методичного забезпечення підвищення ефективності ГРР такі:
1. Підвищення обґрунтування прогнозу нафтогазоносності нових територій і нових літолого-стратиграфічних і структурних комплексів у старих районах. Вибір на цій основі правильних напрямів ГРР і районів концентрації коштів, які інвестуються в пошуки та розвідку нафти і газу.
2. Зосередження основних обсягів робіт у найбільш перспективних районах, структурах і комплексах, де витрати на виявлення та розвідку нафти і газу мінімальні, а цінність одержаної продукції максимальна.
3. Посилення робіт із виявлення закономірностей формування та розташування у просторі зон нафтогазонагромадження, родовищ у зонах і покладів у родовищах.
4. З’ясування умов формування великих родовищ нафти і газу, які різко підвищують ефективність витрат на ГРР.
5. Удосконалення методик проведення пошуково-розвідувальних робіт на всіх стадіях і етапах, а саме:
– науково обґрунтований вибір мети та кількісне формулювання завдань (вимог до результатів) кожної стадії, етапу, пошуково-розвідувального етапу в цілому;
– підвищення якості підготовки нафтогазоперспективних об’єктів до глибокого пошукового буріння;
– покращання наявних і розроблення нових методик і систем розташування пошукових і розвідувальних свердловин на покладах різних типів на основі оптимізаційних рішень;
– раціональне комплексування різних засобів для виконання завдань відповідної стадії або етапу (наприклад, оцінка нафтогазоносності локальних структур за комплексом опосередкованих геофізичних і прямих геохімічних методів; поєднання буріння свердловин і детальної сейсморозвідки);
– формалізація геологічних ідей і методів вирішення прикладних завдань пошуків і розвідки родовищ нафти і газу;
– широке застосування геолого-математичних методів для аналізу результатів проведення пошуково-розвідувальних робіт і визначення оптимального ступеня розвіданості родовищ;
– удосконалення методів збирання, зберігання та пошуку геологічної інформації з метою підвищення оперативності та якості її оброблення на базі комп’ютеризованих систем;
– використання технічних досягнень інших наук з метою пошуків і розвідки родовищ нафти і газу (наприклад, розширення використання фотозйомки Землі з космосу для картування геологічних структур тощо).
6. Удосконалення критеріїв і систем оцінки геологічної результативності та економічної ефективності ГРР в цілому та окремих стадій і необхідних для цього показників.
Основними шляхами підвищення технічного рівня пошукових і розвідувальних робіт на нафту і газ є:
1. Підвищення вирішувальної спроможності геофізичних методів картування глибоко занурених відкладів.
2. Широке впровадження цифрового оброблення результатів сейсморозвідки.
3. Збільшення швидкості буріння та випробування свердловин, скорочення простоїв техніки та усунення непродуктивних витрат часу й коштів.
4. Широке впровадження комплексної механізації та автоматизації основних виробничих операцій: буріння свердловин, проведення польових і промислових геофізичних досліджень тощо.
5. Використання нових методів і технічних засобів буріння, розкриття продуктивних горизонтів і випробування пластів, відбору зразків порід і пластових флюїдів, геофізичних досліджень розрізів свердловин і т.ін. особливо в зв’язку із збільшенням глибин і пов’язаним з цим підвищенням пластових тисків і температур.
6. Створення комплексів або систем технічних засобів, що використовуються в різних видах пошуково-розвідувальних робіт (бурінні, геофізичних дослідженнях тощо).
В плані організації проведення ГРР великі резерви підвищення ефективності полягають в такому.
1. Планування пошуково-розвідувальних робіт на нових територіях повинно проводитись на основі комплексних програм на певний, досить великий проміжок часу (5, 10, 15 років).
2. Форсування проведення розвідки та введення в розробку великих родовищ нафти і газу, що зумовить значні якісні зрушення в ефективності роботи геологорозвідувальної та добувної галузі.
3. Проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ необхідно погоджувати із розвитком інших галузей промисловості в даному районі (наприклад, будівництвом трубопровідного транспорту), що дозволить уникнути заморожування коштів, витрачених на розвідку родовищ, які ще не можуть бути освоєні.
4. Додержання раціональної послідовності проведення ГРР, яка за суттю є одним із засобів управління цим процесом.
5. Додержання єдиного підходу до організації робіт, а саме: проектування робіт, оперативний аналіз ходу їхнього виконання та коригування процесу у випадку необхідності. Такий підхід дозволить своєчасно встановити момент виконання завдання та уникнути зайвих витрат.