- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
Скорочення та позначення
Для стислості викладання та зручності користування в підручнику будуть використовуватись такі абревіатури й позначення:
Авпт – аномально високий пластовий тиск
АК – акустичний каротаж
АНПТ – аномально низький пластовий тиск
АТП – аномалія типу “поклад”
ВВ – вуглеводні
ВВГ – вуглеводневі гази
ВНК – водонафтовий контакт
ВРОР – водорозчинена органічна речовина
ГВК – газоводяний контакт
ГНК – газонафтовий контакт
ГРК – газорідинний контакт
ГДС – геофізичні дослідження свердловин
ГЕО – геолого-економічна оцінка
ГЕО-3 – початкова геолого-економічна оцінка
ГЕО-2 – попередня геолого-економічна оцінка
ГЕО-1 – детальна геолого-економічна оцінка
ГРР – геологорозвідувальні роботи
ДКЗ – Державна комісія України по запасах корисних копалин
ДПР – дослідно-промислова розробка
Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
МВХ – метод відбитих хвиль
Мзгт – метод загальної глибинної точки
МОГ – метод оберненого годографу
Мрнп – метод регульованого направленого прийому
НГО – нафтогазоносна область
НГП – нафтогазоносна провінція
НГПО – нафтогазоперспективний об’єкт
НГПТ – надгідростатичий пластовий тиск
НГР – нафтогазоносний район
ОР – органічна речовина
ТЕД – техніко-економічна доповідь
ТЕМ – техніко-економічне міркування
ТЕО – техніко-економічне обгрунтування
Передмова
При написанні підручника широко використовувались спеціалізовані опубліковані роботи, авторами яких є відомі українські та зарубіжні вчені. Окрім цього, використані чинні державні документи та галузеві стандарти, що регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Список основних праць наводиться в кінці посібника. Частина термінологічних дефініцій (визначень) за формулюванням повністю чи майже повністю відповідає нормативним документам, інша частина – або запозичена із довідкової та навчальної літератури з деякими змінами чи зовсім без них, або сформулювана авторами.
З метою спрямованого й повноцінного опрацювання програмного матеріалу та для полегшення розуміння основних питань після кожного розділу наводяться вузлові контрольні питання для самоперевірки знань, що має сприяти ефективному й міцному засвоєнню принципових положень курсу.
Одержані при вивченні даного курсу знання, вміння та навички студенти мають реалізувати в подальшому при розробленні дипломних проектів або магістерських робіт, а також в процесі практичної діяльності в нафтогазорозвідувальних підприємствах і наукових установах.
у подальшій праці над навчальною і методичною літературою
ВСТУП
Роль нафти і природного горючого газу в світі величезна. Висловлюючись образно, “чорне і блакитне золото” не тільки кров і повітря сучасної цивілізації, але певною мірою і її плоть – досить пригадати значення синтетичних матеріалів, що виробляються із нафти і газу. Із усіх корисних копалин, можливо, нафта і газ за останнє століття мали найсуттєвіший вплив на розвиток промисловості, технологію та культуру виробництва й побуту. В умовах технічного розвитку і соціального прогресу суспільства нафті і газу належить одне із чільних місць як в енергозабезпеченні, так і у виробництві нових матеріалів.
Майже в усіх галузях промисловості результати наукових досліджень випереджують інженерні рішення. Складніша ситуація з нафтою і природним горючим газом. Маючи досконалу техніку видобутку, транспорту та використання цих унікальних корисних копалин, ми до сих пір ще не навчились безпомилково визначати їх місця скупчення.
Де, як і якими методами шукати нафту і газ? Ці проблеми, які вже десятиліттями стоять перед людством і будуть стояти ще довго, й розглядаються в пропонованому підручнику. Передбачення місць знаходження промислових концентрацій нафти і газу, відкриття родовищ цих корисних копалин і дослідження їхньої геолого-промислової характеристики здійснюється шляхом проведення пошуково-розвідувальних робіт у межах певних територій.
Пошуки та розвідка нафтових і газових родовищ – це прикладна галузь нафтогазової геології, в якій розглядаються методи виявлення та вивчення родовищ нафти і газу. В процесі пошуків та розвідки проводиться комплекс наукових досліджень із прогнозування нафтогазоносності надр і виробничих робіт, спрямованих на виявлення в земній корі скупчень нафти і газу та визначення їх характеристик (типів, розмірів, запасів, умов залягання, промислової цінності тощо) з метою обгрунтування доцільності й способів раціонального видобування вуглеводневої сировини. Робота нафтогазодобувної галузі промисловості базується на використанні достовірно встановлених запасів нафти і газу в надрах відкритих родовищ. Ефективність пошуково-розвідувальних робіт значною мірою залежить від достовірності наукового обґрунтування їхнього проведення (геологічного прогнозу) та раціонального застосування результативних методів і методик в конкретних геологічних умовах.
Процес пошуків та розвідки нафти і газу дуже складний, трудомісткий і з досить високим ступенем ризику. Оцінюючи перспективи нафтогазоносності окремих територій і локальних структур зокрема, фахівці-геологи дуже часто повинні аналізувати значні масиви фактичних даних, одержаних при геолого-геофізичних і геохімічних дослідженнях на різних етапах і стадіях геологорозвідувального процесу. В теперішній час, коли пошуки нових скупчень нафти і газу зосереджені переважно або на великих глибинах, або в складно побудованих зонах, такі дані часто характеризуються “шумовими перешкодами” і є неповними, нечіткими й навіть суперечливими та некоректними. В зв’язку з цим у деяких дослідників появляються сумніви в достовірності одержаної вихідної інформації і навіть деяка розгубленість. Але рішення приймати потрібно, і ці рішення будуть дуже відповідальними, адже мова йде в кінцевому підсумку про доцільність і місце закладання дуже вартісної гірничої виробки – глибокої свердловини. Буріння невдалих (непродуктивних) свердловин дуже дорого обходиться державі чи інвестору. В той же час ніщо не може дати стільки прибутків, як відкриття й розробка великого нафтового або газового родовища. Ось тут і проявляється майстерність геологів, роботу яких в таких умовах невизначеності можна вважати мистецтвом. У багатьох нафтогазодобувних країнах геолог-нафтовик є центральною фігурою в геологорозвідувальному процесі, оскільки саме від знань, умінь, навичок, досвіду та інтуїції геолога значною мірою залежить відкриття нових родовищ нафти та газу і, як наслідок, розвиток нафтогазової промисловості.
Теоретичною базою для прогнозування, пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ є дисципліна “Геологія нафти і газу”, яка вивчає умови залягання цих корисних копалин в надрах земної кори, процеси формування та збереження їх покладів, а також закономірності просторового розміщення.
Для повноцінного засвоєння програмного матеріалу студенти повинні також мати необхідні знання з дисциплін, які тісно пов’язані з курсом “Пошуки та розвідка нафтових і газових родовищ”. Це, передусім, дисципліни загального геологічного циклу (“Структурна геологія та геокартування”, “Петрографія”, “Літологія”, “Історична геологія”, “Геотектоніка” тощо) та професійно орієнтовані дисципліни “Геофізичні дослідження свердловин”, “Нафтогазова гідрогеологія” тощо), а також дисципліни економічного циклу (“Економіка геологорозвідувальних робіт”).