- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
Якiснi критерiї пiдготовленої пастки визначаються трьома основними показниками: її об’ємом, глибиною висвiтлення розрiзу i ступенем кондицiйностi.
Об’єм пастки характеризує потенцiйно можливу величину покладiв нафти i газу та визначається розмiрами її площi та амплiтудою. При цьому цi параметри пастки вимiрюються за контуром iзогiпси з позначкою:
Н=Н0 – 1/2С, |
(11.1) |
де Н – позначка розрахункової iзогiпси, м;
Н0 – позначка найбiльш глибокої замкненої iзогiпси, м;
С – величина перерізу iзогiпс, м.
Якщо структура пiдготовлена за кiлькома горизонтами, її розмiр визначається горизонтом з найбiльшою площею.
Амплітуда підготовленої структури визначається по перевищенню абсолютної позначки екстремальної точки її склепіння над абсолютною позначкою ізогіпси, що використовується для підрахунку площі.
При формуваннi фонду пiдготовлених структур використовується їх класифiкацiя за розмiрами площi пастки. При цьому розрiзняються такi пастки: а) величезнi (S>100 км2); б) великi (50–100 км2); в) середнi (10–50 км2); г) незначнi (5–10 км2); д) дрiбнi (до 5 км2).
Глибина висвiтлення розрiзу характеризується замикальною ізогіпсою нижнього (цільового) горизонту, для якого побудована структурна карта, і визначається одержуваними при пiдготовцi пасток даними про спiввiдношення структурних планiв реперів у рiзновiкових вiдкладах осадового чохла i фундаменту шляхом аналізу паспорта на структуру та графічних додатків до нього.
Кондицiйнiсть або достовiрнiсть структурних побудов за пiдготовленим до бурiння об’єктом забезпечується виконанням таких основних вимог:
– вибiр найбiльш надiйних лiтолого-стратиграфiчних або сейсмiчних реперiв (маркуючих горизонтiв);
– встановлення найбiльш рацiонального комплексу геолого-геофiзичних методiв (або одного методу), що вiдповiдає особливостям геологiчної будови конкретного району;
– додержання масштабiв робiт, що проводяться, i повноти геолого-геофiзичних спостережень;
– врахування сейсмогеологiчних умов розрiзу, а також якiсть i достовiрнiсть геологiчної iнтерпретацiї первинних документiв.
Проте вказанi вимоги до якiсних показникiв пiдготовки пошукових об’єктiв до бурiння не завжди повнiстю виконуються. Таке становище особливо характерно для районiв з добрим ступенем вивченостi верхнього структурного поверху, в зв’язку з чим пошуки та пiдготовка нових пасток здiйснюється в значно бiльш складних геологiчних умовах нижнiх структурних поверхiв, часто на значних глибинах. Недостатній же ступінь пiдготовки пасток приводить до необхiдностi бурiння зайвих пошукових свердловин, часто в неоптимальних структурних умовах, що значно знижує геолого-економiчну ефективнiсть всього пошуково-розвiдувального процесу.
У вирiшальнiй мiрi вiд якостi сейсмiчних дослiджень залежить достовiрнiсть пасток, якi вводяться у високовартісне пошукове бурiння. Тому вимоги до якостi пiдготовлених пошукових об’єктiв постiйно стають жорсткiшими.
Якість підготовки структури за даними сейсморозвідки зумовлена двома чинниками:
а) величиною ймовірності р (надійністю) існування структури, підготовленої сейсморозвідкою (“сейсмічної структури”); значення р, що відображає ймовірнісний характер даних сейсморозвідки, визначається за спеціально розробленими програмами оцінки достовірності побудови карт;
б) конформністю (подібністю, відповідністю) сейсмогоризонтів, для яких побудовані структурні карти, і горизонтів, перспективних на нафту і газ.
Структура вважається кондиційно підготовленою лише в тих випадках, якщо виконується умова:
, |
(11.2 ) |
де kпідтв.– коефіцієнт підтверджуваності структур глибоким бурінням в досліджуваному районі; визначається за формулою:
, |
(11.3) |
де nпідтв. – кількість структур, підтверджених глибоким бурінням;
nопош. – кількість структур, опошукованих глибоким бурінням.
Якщо досліджувана структура характеризується р < kпідтв., але вона розташована на перспективній території, то її необхідно перевести із фонду підготовлених у фонд виявлених структур.
За значеннями р виділяється чотири категорії підготовки структур:
I категорія – структура досить надійна (р > 0,91);
II категорія – структура надійна (р = 0,71 – 0,90);
III категорія – структура ймовірна (р = 0,55 – 0,70);
IV категорія – структура малоймовірна (р < 0,55).
За співвідношенням горизонтів, по яких підготовлена структура, і нафтогазоперспективних горизонтів виділяється 3 групи структур:
група А – структура підготовлена по одному (якщо в розрізі один) або декількох горизонтах усередині продуктивної товщі;
група Б – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, в умовах принципового збереження структурних планів;
група В – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, при відсутності збігу і невідомому співвідношенні структурних планів.
Якість підготовки структури визначається за такою схемою:
Категорія |
Група А |
Група Б |
Група В |
I |
Відмінна |
Добра |
Незадовільна |
II |
Добра |
Задовільна |
Незадовільна |
III |
Задовільна |
Задовільна |
Незадовільна |
IV |
Незадовільна |
Незадовільна |
Незадовільна |
Підготовлені структури одержують відмінну, добру або задовільну оцінку підготовки лише при умові рkпідтв.. Структури, підготовлені незадовільно, рекомендуються до переведення із фонду підготовлених у фонд виявлених незалежно від перспективності регіону.
Згiдно з чинними правилами пiдготовка об’єктiв до пошукового бурiння повинна проводитись за опорними горизонтами i лише у виняткових випадках – за умовними сейсмiчними горизонтами.
Величина випадкової похибки побудови карти при підготовці структури сейсморозвідкою встановлюється геофізичною організацією і вказується у відповідному звіті.