Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.01 Mб
Скачать

16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами

Спочатку визначається ймовірна кількість виявлених об’єктів, які за результатами наступних геофізичних досліджень знайдуть своє підтвердження, тобто в подальшому перейдуть в групу підготовлених. Для цього застосовується досягнутий в даному нафтогазоносному районі (НГР) чи області (НГО) коефіцієнт підтвердження виявлених об’єктів.

(16.1)

де – реальна кількість об’єктів;

–загальна кількість виявлених об’єктів;

–коефіцієнт підтвердження виявлених об’єктів.

Далі за близькими гірничо-геологічними умовами проводиться групування всіх виявлених об’єктів на перспективних ділянках з таким розрахунком, щоб з урахуванням коефіцієнта успішності пошуків даного НГР (НГО) можна було б відкрити не менше одного родовища. У разі недостатньої кількості виявлених об’єктів з урахуванням геологічного ризику можна і не проводити групування об’єктів, а вважати, що кожний окремий об’єкт може бути родовищем.

Головним чинником геологічної оцінки є визначення можливого приросту розвіданих запасів ВВ по кожній групі об’єктів. За допомогою коефіцієнта успішності пошуків, який склався а даному НГР (НГО), визначається можлива кількість відкриттів нових родовищ ВВ в групах виявлених об’єктів на перспективних ділянках.

Величина можливого приросту розвіданих видобувних запасів ВВ одного чи групи об’єктів визначається з формули (16.2) із застосуванням коефіцієнтів успішності та переведення прогнозних локалізованих ресурсів у групу розвіданих запасів. Якщо оцінка робиться для одного об’єкта, то коефіцієнт успішності приймається рівним одиниці, але у цьому випадку геологічний ризик робіт збільшується у 1/Кусп раз.

,

(16.2)

де q – величина можливого приросту ВВ;

Кусп – коефіцієнт успішності пошуків у даному НГР (НГО), частка одиниці;

–коефіцієнт переведення прогнозних локалізованих ресурсів в розвідані запаси на родовищах;

–сума локалізованих прогнозних ресурсів одного чи об’єктів.

16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)

Для складання ГЕО-3 передбачається такий же порядок, як і для виявлених об’єктів, а саме:

– групування об’єктів;

– визначення величини можливого приросту видобувних запасів за формулою:

,

(16.3)

де q – величина можливого приросту ВВ;

Кусп – коефіцієнт успішності пошуків в даному НГР (НГО);

–коефіцієнт переведення перспективних ресурсів в розвідані запаси на родовищах;

–сума перспективних ресурсів одного чи N об’єктів;

– розробку сценарію пошуково-розвідувальних робіт і їх тривалість;

– визначення витрат на ГРР.

16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)

ГЕО-2 здійснюється для кожного конкретного відкритого родовища на основі попередньо розвіданих (категорія С2) і розвіданих (категорія С1) видобувних запасів ВВ, а також перспективних ресурсів, якщо вони прогнозуються на родовищі.

Загальний приріст розвіданих видобувних запасів, як результат реалізації проекту розвідки, визначається виходячи з величини вже частково розвіданих запасів, величини попередньо розвіданих запасів даного родовища, а також з урахуванням, по можливості, величини перспективних ресурсів нерозвіданих блоків і глибоко занурених горизонтів родовища. Для визначення величини приросту розвіданих запасів застосовуються відповідні коефіцієнти переведення попередньо розвіданих запасів (категорія С2) і перспективних ресурсів (категорія С3) в розвідані видобувні запаси (категорія С1), які склалися за попередній період в районі (області). Вказані коефіцієнти визначаються на основі багаторічних статистичних даних для конкретних НГР (НГО). Розмір можливого приросту розвіданих запасів можна також визначити через величину приросту видобувних запасів на кожну розвідувальну свердловину по конкретному покладу.

Виходячи з розмірів родовища, його будови, глибини залягання продуктивних горизонтів і їх особливостей, складається проект на розвідку (дорозвідку) родовища (покладу}. З урахуванням будови родовища визначаються завдання кожної свердловини, їхнє місцезнаходження та черговість буріння. На підставі проектного обсягу бурових робіт обчислюється вартість робіт разом з витратами на дослідно-промислову розробку родовища.

За даними геологічного вивчення родовища визначаються попередні геологічні показники для обґрунтування видобутку ВВ.

За результатами ГЕО проектів ГРР визначаються обґрунтовані показники, до яких належать:

– величина розвіданих видобувних запасів ВВ та приуроченість їх до продуктивних горизонтів і глибин;

– обсяги ГРР за роками, включаючи підготовку об’єктів, а також пошуки і розвідку родовищ;

– витрати на ГРР з розбивкою по роках, включаючи витрати на регіональні роботи і геофізичні дослідження;

– геолого-промислові параметри покладів.

Додатково можуть визначатися інші показники, які характеризують особливості геологічної будови району робіт.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]