Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.01 Mб
Скачать

У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;

детальнідослідження виконуються розширеним комплексом ГДС (основним і додатковим) в перспективних на нафту і газ інтервалах;

спеціальні дослідження виконуються в окремих пластах або цільових інтервалах за спеціальними технологіями.

Загальні дослідження розрізу свердловин повинні забезпечувати:

– поділ розрізу на пласти, їх прив’язку по глибині вздовж осі свердловини і за абсолютними позначками;

– поділ розрізу на літолого-стратиграфічні комплекси та типи (теригенний, карбонатний, хемогенний, вулканогенний, кристалічний тощо);

– виділення стратиграфічних реперів;

– прив’язку відібраного керна по глибині;

– літологічне вивчення розрізу;

– інформаційне забезпечення інтерпретації наземних геофізичних польових досліджень (сейсморозвідки, електророзвідки, граві-магніторозвідки);

– попередню оцінку нафтогазоперспективності розрізу та колекторських властивостей гірських порід;

– визначення просторового розміщення вибою свердловини.

Детальні дослідження в комплексі з іншими геолого-геофізичними даними повинні забезпечувати:

– розчленування досліджуваного розрізу на пласти з максимальною детальністю, їх прив’язку по глибині та абсолютних позначок;

– визначення літотипів виділених пластів;

– виділення колекторів та оцінку їх фільтраційно-ємнісних властивостей;

– якісну та кількісну характеристику флюїдонасичення, встановлення міжфлюїдальних контактів і границь перехідних зон.

Детальні дослідження в опорних і параметричних свердловинах виконуються у невивченій частині розрізу та у передбачуваних нафтогазоперспективних інтервалах; у структурних, пошукових, розвідувальних свердловинах – у перспективних інтервалах; в експлуатаційних свердловинах – у продуктивних інтервалах.

Спеціальні види та технології ГДС у свердловинах всіх категорій застосовують в окремих найбільш перспективних пластах та в інтервалах суцільного відбору керна для уточнення фазового стану флюїдів і положення міжфлюїдних контактів, контролю випробувань у колоні та заходів з інтенсифікації припливів, отримання опорної інформації для побудови петрофізичних моделей та детальної прив’язки керна до каротажних матеріалів.

На основі результатів інтерпретації матеріалів ГДРС пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням петрофізичної та іншої геолого-геофізичної інформацій розвідувальної площі (родовища) проводиться оцінка та підрахунок запасів нафтогазових родовищ.

Комплексна інтерпретація матеріалів ГДРС повинна забезпечити:

– детальне стратиграфічне та літологічне розчленування і кореляцію розрізів, побудову кореляційних схем;

– виділення у розрізі свердловин колекторів всіх типів і визначення їх параметрів;

– побудову інтерпретаційних моделей з врахуванням матеріалів петрографічних досліджень;

– розподіл колекторів на продуктивні та водоносні, а продуктивних – на газо- та нафтоносні;

– визначення положень міжфлюїдних контактів шляхом міжсвердловинної кореляції, ефективних газонафтоносних товщ;

– визначення та узагальнення по пластах (покладах) коефіцієнтів пористості, газонафтонасиченості, проникності, витіснення, оцінку неоднорідності пластів (покладів, об’єктів);

– підрахунок запасів нафти та (або) газу;

– визначення пластових тисків та температур;

– прогнозування потенційних дебітів;

– прогнозування геологічного розрізу у навколосвердловинному та міжсвердловинному просторі.

На сучасному етапі розвитку геофізики обробка результатів ГДС проводиться на основі широкого використання автоматизованих комп’ютеризованих систем інтерпретації. Фахівцями УкрДГРІ та Інституту кібернетики НАН України створено комп’ютеризовану технологію “Геопошук”, яка дозволяє виконувати усі етапи оперативної інтерпретації результатів ГДС, які містять:

– редагування цифрових записів даних різних методів ГДС;

– перегляд, виправлення узгодження каротажних кривих за глибиною;

– створення, заповнення та редагування попластової бази даних;

– відбиття меж прошарків, аналіз результатів інтерпретації, їх редагування;

– зняття відліків геофізичних параметрів та коригування їх;

– оцінку якості методів електрометрії, визначення опору промивної рідини та пластів-колекторів за даними комплексу методів БКЗ+БК+ІК;

– визначення глинистості, пористості, проникності, нафтогазонасиченості та інших параметрів продуктивних горизонтів;

– формування оперативного геофізичного висновку за даними ГДС.

Крім формування оперативного висновку за даними ГДС, комп’ютеризована технологія “Геопошук” дозволяє виконувати етапи зведеної інтерпретації, які включають:

– побудову кореляційних профілів, перетинів;

– побудову карт геофізичних параметрів;

– автоматизований підрахунок запасів вуглеводнів;

– побудову геологічної моделі нафтогазового родовища.

На рис. 10.5 наведено результат оперативної інтерпретації даних стандартного комплексу ГДС за допомогою комп’ютеризованої технології “Геопошук” з метою побудови геологічного розрізу свердловини та оцінки характеру насичення пластів-колекторів.

Рис. 10.5 – Геолого-геофізичний розріз свердловини та оцінка

характеру насичення пластів-колекторів за допомогою комп’ютеризованої технології “Геопошук”

При визначенні технічного стану відкритого стовбуру свердловини методи ГДРС мають надати інформаційну основу для:

– оцінки просторового положення стовбура свердловини (відповідності кута та азимуту заданій траєкторії стовбура);

– визначення геометрії перетину стовбура, виділення жолобів, каверн, сальників, місць вилучення та течії солей і глин;

– прогнозування небезпечних зон прихоплення бурового інструменту;

– виявлення зон нафтогазопроявів і поглинань бурового розчину.

Під час контролю та дослідження затрубної ізоляції пластів, методи ГДРС повинні надати інформацію для визначення:

– висоти підйому цементу за колоною, однорідності цементного каменю, повноти заповнення цементом затрубного простору, наявності затрубних каналів, заповнених рідиною та газом;

– суцільності зчеплення цементу з колоною та породою;

– затрубних перетоків рідини та газу поза колоною;

– прив’язки до розрізу та місць установки пакерів.

Безпосереднє випробування пластів виконується спеціальними приладами (випробовувачами) на каротажному кабелі або бурових трубах і має забезпечити:

– інформацію про появу припливу флюїду;

– відбір герметизованих проб рідин і газів із пласта;

– реєстрацію діаграм тиску та припливу при випробуванні;

– детальні дослідження для точного визначення положення міжфлюїдних контактів;

– визначення гідродинамічної однорідності пластів.

Геофізичні дослідження під час випробування та освоєння свердловин повинні надати можливість:

– виявити заколонну циркуляцію, негерметичність ізоляційного моста і колони (контроль якості розділення об’єктів випробування);

– встановити сполученість об’єктів випробування з сусідніми пластами в процесі випробувань;

– здійснити контроль інтервалів і характеру роботи продуктивних горизонтів та складу припливу, а також контроль за результатами кислотних та інших обробок привибійної зони свердловин.

Набори методів ГДС (табл. 10.6) з метою вивчення геологічної характеристики розрізу свердловин відрізняються за геолого-технічними умовами проведення вимірів і завдань, що вирішуються:

– за категоріями свердловин, що досліджуються – параметричні і пошукові, розвідувальні та експлуатаційні;

– за складністю будови геологічного розрізу;

– за електричним опором промивної рідини: прісна >0,1Ом·м, солона<0,1Ом·м та рідина, яка не проводить електричний струм;

– за типом досліджень: загальні дослідження по всьому розрізу свердловини в масштабі глибин 1:500 і детальні дослідження в перспективних інтервалах у масштабі глибин 1:200.

Комплекси ГДС для вирішення геологічних завдань повинні включати обов’язкові (основні) методи досліджень та, за необхідністю, додаткові. Вони повинні мати мінімальний набір обов’язкових методів, які забезпечують у відносно простих геолого-технічних умовах вирішення встановленого мінімуму геолого-інформаційних і технічних завдань. Обов’язкові методи ГДС підлягають повному та безумовному виконанню всіма організаціями і підприємствами, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, що проводять ГДС у

табл. 10.6

нафтогазоносних регіонах України. Додаткові методи досліджень визначаються, виходячи із специфіки досліджуваного розрізу та конкретних геолого-технічних умов, коли необхідно отримати додаткову інформацію для виконання поставлених завдань.

Після завершення буріння інтервалів, намічених для перекриття кондуктором, технічною та експлуатаційною колонами, повинні бути проведені загальні дослідження обов’язковим комплексом ГДС.

У нафтогазоперспективних частинах розрізу після закінчення їх буріння разом з загальними дослідженнями повинні виконуватись детальні. При цьому їх інтервал повинен включати водонасичені колектори і покришки як зі сторони покрівлі, так і зі сторони підошви нафтогазоносних пластів (об’єктів).

Комплекс детальних досліджень повинен виконуватись у мінімально короткі строки після розкриття розрізу бурінням. Інтервали досліджень при цьому не повинні перевищувати зазначених у таблиці 10.7.

Таблиця 10.7

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]