1.1 Структурно-тектонічні критерії

Структурно-тектонічні критерії оцінюють перспективи нафтогазоносності певних територій з погляду сучасної будови (структури) досліджуваного об’єкта, а також характеру тектонічних процесів, які сформували ці структури і впливають на генерацію, міграцію, акумуляцію, перетворення та руйнування вуглеводнів і їхніх покладів.

Структурно-тектонічні критерії є одними із основних при оцінці перспектив нафтогазоносності як великих територій, так і окремих локальних структур. Вони, практично, визначають величину потенційних ресурсів нафти і газу, фазовий стан флюїдів і закономірності їх просторового розміщення.

Серед основних чинників, які визначають вибір структурно-тектонічних критеріїв, розглядаються такі: типи геотектонічних елементів, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження, розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла, режим тектонічних рухів, плитотектонічний розвиток територій, ступінь тектонічного розчленування та дислокованості порід, геоструктурна зональність розміщення скупчень нафти і газу, амплітуда неотектонічних рухів, наявність і типи сприятливих локальних структур (пасток), історія розвитку цих структур, співвідношення структурних планів та наявність в розрізі перерв і незгідностей осадконагромадження.

Типи геотектонічних елементів, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження розглянуто в розділі 2 цього підручника, де характеризуються територіальні нафтогазоперспективні об’єкти.

Розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла. Розмір седиментаційного басейну назагал визначає величину потенційних

О П О С Е Р Е Д К О В А Н І	I Структурно-тектонічні: – тип геотектонічного елементу; – розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла; – режим тектонічних рухів; – плитотектонічний розвиток території; – ступінь тектонічного розчленування та дислокованості порід; – геоструктурна зональність розміщення скупчень нафти і газу; – амплітуда неотектонічних рухів; – наявність сприятливих структур; – регіональне положення структур; – історія розвитку структур; – співвідношення структурних планів; – наявність перерв і незгідностей осадконагромадження.	III Геохімічні: – наявність органічної речовини; – наявність епігенетичних бітумоїдів; – вміст і склад вуглеводневих та невуглеводневих газів; – наявність pH-Eh аномалій; – присутність сірки, закисних форм заліза і вторинних карбонатів кальцію.
	II Літолого-фаціальні: – наявність сприятливих формацій; – наявність порід-колекторів; – наявність флюїдонепроникних товщ; – стратиграфічна приуроченість скупчень нафти і газу.	IV Гідрогеологічні: – гідродинамічні; – гідрогеохімічні; – водногазові; – геотермічні; – мікробіологічні.
ПРЯМІ	V Природні нафтогазопрояви: – макропрояви нафти і газу; – мікропрояви нафти і газу.

Рис. 1.1 – Критерії оцінки нафтогазоносності надр

ресурсів нафти і газу. Проведене В.Ф. Раабеном і М.М. Булатовим (1986) зіставлення шести груп добре розвіданих 55 нафтогазоносних басейнів світу (табл. 3.1), які характеризуються різною складністю геологічної будови і відносяться до різного тектонотипу (платформного, платформно-орогенного та орогенного), кількості великих родовищ вуглеводнів і початкових видобувних ресурсів вуглеводнів – з одного боку та площею НГБ і об’ємом осадового чохла – з іншого, дозволяє вважати, що між ними існує прямолінійний зв’язок.

Таблиця 1.1