Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.01 Mб
Скачать

1.1 Структурно-тектонічні критерії

Структурно-тектонічні критерії оцінюють перспективи нафтогазоносності певних територій з погляду сучасної будови (структури) досліджуваного об’єкта, а також характеру тектонічних процесів, які сформували ці структури і впливають на генерацію, міграцію, акумуляцію, перетворення та руйнування вуглеводнів і їхніх покладів.

Структурно-тектонічні критерії є одними із основних при оцінці перспектив нафтогазоносності як великих територій, так і окремих локальних структур. Вони, практично, визначають величину потенційних ресурсів нафти і газу, фазовий стан флюїдів і закономірності їх просторового розміщення.

Серед основних чинників, які визначають вибір структурно-тектонічних критеріїв, розглядаються такі: типи геотектонічних елементів, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження, розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла, режим тектонічних рухів, плитотектонічний розвиток територій, ступінь тектонічного розчленування та дислокованості порід, геоструктурна зональність розміщення скупчень нафти і газу, амплітуда неотектонічних рухів, наявність і типи сприятливих локальних структур (пасток), історія розвитку цих структур, співвідношення структурних планів та наявність в розрізі перерв і незгідностей осадконагромадження.

Типи геотектонічних елементів, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження розглянуто в розділі 2 цього підручника, де характеризуються територіальні нафтогазоперспективні об’єкти.

Розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла. Розмір седиментаційного басейну назагал визначає величину потенційних

О П О С Е Р Е Д К О В А Н І

I Структурно-тектонічні:

– тип геотектонічного елементу;

– розмір басейну седиментації і товщина осадового чохла;

– режим тектонічних рухів;

– плитотектонічний розвиток території;

– ступінь тектонічного розчленування та дислокованості порід;

– геоструктурна зональність розміщення скупчень нафти і газу;

– амплітуда неотектонічних рухів;

– наявність сприятливих структур;

– регіональне положення структур;

– історія розвитку структур;

– співвідношення структурних планів;

– наявність перерв і незгідностей осадконагромадження.

III Геохімічні:

– наявність органічної речовини;

– наявність епігенетичних бітумоїдів;

– вміст і склад вуглеводневих та невуглеводневих газів;

– наявність pH-Eh аномалій;

– присутність сірки, закисних форм заліза і вторинних карбонатів кальцію.

II Літолого-фаціальні:

– наявність сприятливих формацій;

– наявність порід-колекторів;

– наявність флюїдонепроникних товщ;

– стратиграфічна приуроченість скупчень нафти і газу.

IV Гідрогеологічні:

– гідродинамічні;

– гідрогеохімічні;

– водногазові;

– геотермічні;

– мікробіологічні.

ПРЯМІ

V Природні нафтогазопрояви:

– макропрояви нафти і газу;

– мікропрояви нафти і газу.

Рис. 1.1 – Критерії оцінки нафтогазоносності надр

ресурсів нафти і газу. Проведене В.Ф. Раабеном і М.М. Булатовим (1986) зіставлення шести груп добре розвіданих 55 нафтогазоносних басейнів світу (табл. 3.1), які характеризуються різною складністю геологічної будови і відносяться до різного тектонотипу (платформного, платформно-орогенного та орогенного), кількості великих родовищ вуглеводнів і початкових видобувних ресурсів вуглеводнів – з одного боку та площею НГБ і об’ємом осадового чохла – з іншого, дозволяє вважати, що між ними існує прямолінійний зв’язок.

Таблиця 1.1

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]