11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння

Ця стадiя є дуже важливою в геологорозвiдувальному процесi, оскiльки на нiй створюється фонд перспективних локальних об’єктiв i оцiнюються їхні ресурси для вибору i визначення черговостi введення їх в пошукове бурiння.

Ця стадiя в значнiй мiрi визначає темпи пошукiв нових родовищ нафти і газу i кiнцевi геолого-економiчні пiдсумки освоєння регiону в цiлому. На цей вид робiт витрачаються значнi кошти – приблизно 75 % загальних витрат на нафтогазову польову геофiзику, а пiдготовка однiєї пастки оцiнюється значними сумами (до мільйона гривень). Якiсне вирiшення геологiчних завдань цiєї стадiї безпосередньо визначається результатами регiональних геолого-геофізичних досліджень, якi передують цiй стадiї.

Виявлення i пiдготовка пасток ведеться рiзними геологiчними (рiзнi види геологiчних зйомок, структурне бурiння) i геофiзичними (переважно сейсморозвiдка) методами дослiджень або їхнім комплексом. Останнiм часом для цiєї мети починають залучатись дистанцiйнi (аерогеологiчнi та космiчнi) методи. Навпаки, значення колишніх традицiйних методiв виявлення i пiдготовки пасток – структурного бурiння i геологiчнi зйомки – стає все менш суттєвим. В першому випадку через недостатню глибиннiсть методу та значну вивченість верхнiх структурних поверхiв, а в другому – через придатність тiльки в достатньо добре розкритих районах.

Головна роль у виявленнi i пiдготовцi пасток належить геофiзичним методам (до 90 % всiх об’єктiв), iз яких переважну роль вiдiграють сейсмiчнi дослiдження (до 85 %). Рекогносцирувальною зйомкою (сейсморозвідка – КМЗХ, МЗГТ, МРНП; електророзвідка, гравірозвідка, магніторозвідка) в комплексі з параметричним бурінням виявляються зони валоподібних піднять або зони регіонального виклинювання перспективних відкладів. Основним методом при пошуковiй зйомцi локальних склепiнних пiднять, а також об’єктiв неантиклiнального типу (в т.ч. рифових масивiв) є сейсморозвiдка МВХ (МЗГТ) в комплексi з МРНП в геологiчно складних районах, якi дозволяють збiльшити глибину вивчення об’єктiв до 6–8 км. Звичайним масштабом зйомки при виявленнi структур антиклiнального типу є 1:100 000 – 1:50 000 iз щільністю 0,5–0,7 пог.км профілiв МВХ на 1 км² (вiдстань мiж розвiдувальними профiлями 1,5–2 км, мiж сполучними – 4–6 км).

При пiдготовцi об’єктiв масштаб детальної зйомки збiльшується до 1:50 000 – 1:25 000, а щiльнiсть профілiв в залежностi вiд розмiрiв структури i їхніх амплiтуд коливається вiд 0,7 до 2–3 пог.км/км². Кількість профілів також залежить від якості відбить, яке значно покращується при застосуванні МЗГТ.

Щільність спостережень на підготовлених структурах визначається:

а) для структур, підготовлених сейсморозвідкою – відношенням протяжності профілів (у км) в контурі підготовленої структури до її площі (у км²) і вимірюється в км/км²;

б) для структур, підготовлених структурним бурінням – відношенням кількості свердловин, які розкрили маркувальний горизонт, до площі структури в км² і вимірюється в св./км².

Для структур, підготовлених сейсморозвідкою, використовується поняття інформативна щільність спостережень. При її визначенні враховується протяжність лише тих ділянок сейсмічних профілів в межах структури, на яких задовільно зареєстровані відбиття від досліджуваного (цільового) “горизонту”.

У мiру вивчення району пошукова i детальна мережі профілiв стають густiшими, оскільки є необхiдність виявлення i пiдготовки все бiльш дрiбних пасток. Пiдготовка пошукових об’єктiв лiтолого-стратиграфiчного типу потребує ще бiльшого згущення профілiв.

У складних сейсмологiчних умовах в комплекс робiт включається структурне або параметричне бурiння.

Останнiм часом значне мiсце на данiй стадiї вiдводиться прямим геофiзичним i геохiмiчним методам пошукiв нафти i газу, тобто спецiалiзованим роботам i дослiдженням з прогнозу геологiчного розрiзу i виявленню аномалiй типу “поклад” (АТП).

АТП – це аномальнi ефекти в геофiзичних полях або значеннях фiзичних параметрiв середовища, що викликані впливом нафтогазонасичення порiд i визначаються за геофiзичними даними.

Ефект може вiдображатись зменшенням iнтервальної швидкостi розповсюдження пружних коливань, змiною (звичайно збiльшенням) електричного опору, змiною поглинання сейсмiчної енергiї в нафтогазонасичених породах, змiною акустичної жорсткостi порiд i коефiцiєнтiв вiдбиття сейсмiчної енергiї в покрiвлi i пiдошвi продуктивного пласта, а також менш значними змiнами фiзичних властивостей порiд в покриваючих поклад вiдкладах пiд впливом мiграцiйних потокiв вуглеводнів. За допомогою спецiальних математичних процедур рiзнi аномалiї можуть бути приведенi до узагальненого вигляду – до комплексної АТП.

Найбiльш контрастнi АТП пов’язанi з газовими покладами значної (20–50 м i бiльше) висоти. Нафтовi поклади, звичайно, викликають менший ефект. Видiлення АТП вимагає застосування сучасних технiчних засобiв, методичних прийомiв i складних процедур математичної обробки. Слiд мати на увазi, що АТП вiдображає, напевне, сумарний ефект впливу нафтогазових покладiв i лiтологiчних особливостей порiд в об’ємi пастки; так що термiн є умовним.

Типовий комплекс робіт з визначення і підготовки пасток до пошукового буріння містить:

– детальну сейсморозвідку масштабу 1:50 000 і 1:25 000;

– спеціальні роботи та дослідження з прогнозування геологічного розрізу й прямих пошуків для підготовки АТП;

– структурне буріння;

– детальну електророзвідку, високоточну гравірозвідку масштабу 1:50 000 і 1:25 000 (додаткові роботи).

За результатами робіт складаються звіти, до яких додаються:

– оглядова карта;

– карти геолого-геофізичної вивченості;

– схема розташування профілів, фізичних точок спостережень і свердловин;

– зведений геолого-геофізичний розріз площі робіт;

– геолого-геофізичні розрізи свердловин з виділенням продуктивних, маркуючих та опорних горизонтів;

– структурні карти по вивчених цільових горизонтах в масштабі зйомки з нанесенням місця розташування проектних свердловин, що рекомендуються до буріння;

– карти якості сейсмічних матеріалів на структурній основі;

– карти АТП, сумісні із структурними картами продуктивних чи близьких до них горизонтів, на яких наведені значення параметрів АТП, контури очікуваних покладів і місцеположення свердловин, що рекомендуються до буріння;

– вертикальні розрізи об’єктів АТП із виділенням очікуваних покладів;

– прогнозні геолого-геофізичні розрізи, що характеризують літологічний склад і товщини відкладів;

– паспорт підготовленого об’єкта (АТП) до глибокого буріння.

Проводиться експертна оцінка нафтогазоносності пасток з визначенням перспективних ресурсів ВВ категорії С₃ а також ГЕО-3 доцільності проведення пошукових робіт. Об’єкт включається в державний фонд структур (пасток), підготовлених до пошукового буріння.

Пошуки (а потiм i пiдготовку) пасток i геологiчно, i економiчно бiльш доцiльно проводити для кожного структурного поверху окремо. Послiдовне (згори донизу) освоєння бiльш занурених структурних поверхiв дозволяє з бiльшою ефективнiстю використовувати матерiали дослiджень верхнiх iнтервалiв розрiзу, що особливо важливо для проведення дорогих геофiзичних i бурових робiт. Наприклад, в Дніпровсько-Донецькій западині це надсольовий i пiдсольовий структурні поверхи.