- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
Пошукове бурiння проектується i проводиться на основi створеної попереднiми дослiдженнями гiпотетичної схеми-моделi “майбутнього” родовища, складеної з тим чи iншим ступенем достовiрностi. Намiченi до бурiння пошуковi свердловини повиннi забезпечити пiдтвердження робочої гiпотези та її уточнення, а також можливiсть створення нової, бiльш обґрунтованої моделi у випадку непiдтвердження старої.
Вибiр точок закладання свердловин базується на об’ємному уявленнi про будову очікуваного в надрах покладу вуглеводнів, що передбачає знання його морфологiї i приблизних розмiрiв ще до початку пошукового бурiння.
Верхня межа покладу визначається формою поверхнi покрiвлi можливого перспективного горизонту. Нижня межа покладу контролюється гiпсометричним положенням контурiв нафтогазоносностi. Уявлення про морфологiю верхньої поверхнi прогнозованого покладу дає структурна карта, одержана на стадiї пiдготовки пастки до пошукового бурiння. Ось чому структурна карта дослiджуваної пастки є важливим геологiчним документом, що визначає систему розмiщення свердловин, i в першу чергу, пошукових. Зараз в бiльшостi випадкiв структурнi карти пасток, що пiдготовляються до пошукового бурiння, складаються за результатами сейсморозвiдки в масштабi, як правило, 1:50 000, рiдше 1:25 000.
Значно бiльшi труднощi виникають при прогнозуваннi до початку пошукового бурiння нижньої межi покладiв вуглеводнів, якою у бiльшостi випадкiв є поверхня ВНК або ГВК. Зараз на практицi найчастiше застосовуються два методи прогнозування нижньої межi покладiв до постановки пошукового бурiння. Метод ВНДГНI базується на статистичному узагальненнi матерiалiв про ступінь заповнення пасток вуглеводнів в межах зон нафтогазонагромадження iз схожими умовами формування покладiв. Достовiрнiсть такого прогнозу залежить перш за все вiд ступеня розвiданостi територiї, що вивчається. В районах, де уже вiдкритi родовища нафти або газу, положення можливих контурiв нафтогазоносностi на пошуковому об’єктi визначається шляхом узагальнення матерiалiв про ступiнь заповнення вуглеводнів на цих вiдомих родовищах.
Ступiнь заповнення нафтою i газом рiзнотипних пасток у вiдповiдному продуктивному комплексi характеризується коефiцiєнтом заповнення пасток (Кз.п.). Його значення переважно вираховується за спiввiдношенням висот покладу (Нпокл) i пастки (Нпаст) базисного горизонту за формулою
Кз.п. = Нпокл /Нпаст (12.1)
При визначеннi висот пасток часто допускаються неточностi, особливо при блоковiй будовi складок, що пов’язано iз рiзновисотним положенням блокiв i рiзною лiтологiчною витриманiстю продуктивних горизонтiв в їхніх межах. Тому в таких випадках краще вираховувати площовий Кз.п.пл. за спiввiдношенням площ покладу (Sпокл) i пастки (S паст), що вмiщує його
Кз.п.пл.=Sпокл /Sпаст (12.2)
В нових районах вiдомостi про ступінь заповнення ВВ пасток можуть бути одержанi лише за аналогією iз бiльш вивченими територiями.
Метод Н.Н. Ростовцева i I.I. Нестерова базується на побудовi карти поверхнi ВНК для цiлого нафтогазоносного району або окремої його зони. Ступiнь заповнення дослiджуваної пастки (а значить, i положення контурiв нафтогазоносностi) визначається шляхом зіставлення регiональної структурної карти покрiвлi перспективного горизонту та узагальненої карти ВНК цього ж горизонту. Висота покладу в пошуковому об’єктi буде визначатися його гiпсометричним положенням по вiдношенню до площини ВНК.
При зіставленнi вказаних карт за якiсним прогнозом продуктивностi може бути видiлено 3 типи пасток:
1) перспективнi, де покрiвля продуктивного горизонту (звичайно по сейсмiчнiй структурнiй картi) залягає вище поверхнi регiонального положення ВНК i ступiнь заповнення пастки вуглеводнів може бути визначена кiлькiсно;
2) неперспективнi, в яких покрiвля продуктивного горизонту значно нижче поверхнi ВНК;
3) пастки з неясною оцiнкою продуктивностi, де покрiвля продуктивного горизонту залягає не бiльше нiж на 50 м вище або нижче поверхнi контакту (тобто на величину точностi побудованих карт).
Апробацiя бурiнням цiєї методики в платформних умовах (Захiдний Сибiр, Урало-Поволжя) пiдтвердила досить високу ступiнь прогнозу. Практично всi пастки, в яких продуктивний горизонт залягав вище площини ВНК (ГВК), виявились продуктивними, а нижче – водоносними.
Слiд зазначити, що на практицi прогнозуванню нижньої межi покладу придiляється недостатньо уваги, що методично неправильно, особливо враховуючи сучаснi складнi умови пошукiв нафти i газу. Тiльки наявнiсть об’ємної моделi очiкуваного покладу дозволяє обґрунтувати найбiльш оптимальну систему розташування свердловин в залежностi вiд конкретних особливостей геологiчної будови пошукового об’єкта.