- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
7.2 Структурно-геологічне картування
Структурно-геологічне картуванняабо структурно-геологічна зйомка – це спеціалізована детальна геологічне картування для одержання структурної карти за опорним або маркувальним горизонтом, який характеризує умови залягання перспективних комплексів порід. Процес проведення картування містить такі основні операції:
1) виділення в геологічному розрізі відкладів досліджуваної площі опорних і маркувальних горизонтів;
2) визначення базисної геологічної поверхні або межі, за якою буде побудована підсумкова структурна карта;
3) виявлення і детальний опис точок відслонення (виходу) опорних і маркувальних горизонтів на місцевості;
4) інструментальна прив’язка точок відслонення до топооснови, вимірювання координат і висотних позначок;
5) обчислення висотних позначок базисної геологічної поверхні;
6) побудова структурної карти.
У геологічно закритих районах при такій зйомці буряться неглибокі структурно-картувальні свердловини, які повинні розкрити маркувальні та опорні горизонти. Як метод виявлення і підготовки структур структурно-геологічне картування тепер застосовується рідко, переважно в складчастих областях і в районах розвитку солянокупольних структур і, здебільшого, в комплексі з геофізичними методами.
Кондиційність структурної карти в залежності від масштабу зйомки і ступеня складності геологічної будови визначається нормою структурних точок на 1 км2 площі (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Кількість структурних точок на 1 км2 площі
Масштаб зйомки |
Ступінь складності геологічної будови | ||
Проста |
Середня |
Складна | |
1:200 000 |
0,06 |
0,09 |
0,30 |
1:100 000 |
0,12 |
0,30 |
0,60 |
1:50 000 |
0,30 |
0,70 |
1,10 |
1:25 000 |
2,00 |
4,00 |
5,50 |
1:10 000 |
6,00 |
8,00 |
12,00 |
7.3 Геоморфологічні дослідження
Геоморфологічні методи дослідження ґрунтуються на вивченні форм сучасного рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозування за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов’язані поклади нафти і газу. Геометричні особливості структур і зв’язок земної поверхні з тектонікою знаходять відображення:
а) у висотному полі рельєфу;
б) у його розчленованості;
в) у плановому рисунку форм рельєфу і ареалів грунтово-рослинного покриву;
г) у морфогенетичних рисах рельєфу.
Гіпсометричний аналіз рельєфу, аналіз нахилів і власне форми денної поверхні базується на уявленні про тектогенну деформацію цієї поверхні. Екзогенні рельєфотвірні процеси, які формують рельєф одночасно з тектогенною його деформацією, суттєво, часто докорінним чином змінюють геоморфологічний характер цієї деформації у відношенні планового положення і морфології форм рельєфу, що утворюються.
Різноманітність і неоднозначність зв’язку гіпсометрії рельєфу з тектонічною структурою роблять неможливим “автоматичне” виділення структур.
Розчленування рельєфу, безумовно, прямо або опосередковано відображає тектонічні рухи і структури, але для більшості випадків розчленування цей зв’язок недосліджений. Дія тектонічних рухів і структур на розчленування рельєфу здійснюється через:
а) тектогенно зумовлену гіпсометрію рельєфу та схили земної поверхні;
б) літологію виведених на поверхню порід;
в) тектогенну тріщинуватість.
Морфологічний аналіз полягає в дослідженні планового рисунку земної поверхні – форм рельєфу, гідромережі, ареалів грунтово-рослинного покриву – з метою виявлення планових обрисів тектонічних структур – диз’юнктивних і плікативних.
Геоморфологічні дослідження проводяться в обмежених обсягах і найбільше значення мають в слабовідслонених районах при пошуках зон регіональних піднять та локальних структур.
При аналізі зв’язку структурного рельєфу, їх зіставлення між собою повинно бути окремим для структур різних порядків, оскільки часто в одному і тому ж районі для структурних форм першого порядку можуть спостерігатись прямі співвідношення, а для структур другого порядку – зворотні.
У процесі нафтогазопошукових робіт геолого-геоморфологічні дослідження можуть проводитись декількома шляхами.
Аналіз гідрографічної мережі. Встановлено, що напрямок руху річкових потоків тісно пов’язаний з проявами новітньої тектоніки, зазвичай, успадкованої від похованих структур більш раннього закладання. Так, наприклад, практично всі річки передгір’я Українських Карпат пов’язані з поперечними тектонічними порушеннями осадового покриву. Внаслідок цього поховані підняття характеризуються або радіальним розташуванням гідрографічної мережі і посиленням утворення ярів у найбільш припіднятих ділянках, або відхиленням великих рік від початкового напрямку та обходженням похованого підняття. За характером поведінки самої річки можна робити висновок, про наявність можливого похованого підняття і тектонічного розчленування території дослідження.
Аналіз топокарт (морфометричний аналіз). Він ґрунтується на вивченні різних морфометричних карт і картограм. Для цього складаються карти глибин базисів ерозії, карти висот врізів річок, повздовжні профілі річок, розраховуються також коефіцієнти заболоченості місцевості та звивистості річок. Результати морфометричних робіт повинні перевірятись у процесі польових досліджень для підтвердження виділених піднять.
Для ділянок новітніх піднять властивий швидкий перехід долин нижчих порядків у більш високі. Такий перехід відбувається в даному випадку на коротких відстанях.
Дослідження рельєфу і гідромережі дозволяє також виявити тектонічні порушення.
Вивчення геології четвертинних відкладів. При їх вивченні використовуються природні відслонення, а також розрізи структурних і картувальних свердловин. Практика пошукових робіт показує, що над позитивними структурами спостерігається зменшення товщини четвертинних відкладів, більш грубозернистий склад і часте випадання окремих горизонтів. Найбільший ефект досягається при аналізі в сукупності з геофізичними матеріалами.
Для пошуків локальних структур у деяких районах значну користь надає побудова структурних карт четвертинних відкладів. Це має місце, наприклад, в зоні Доно-Медведицьких дислокацій (Волго-Уральська НГП) більшість локальних структур, виявлених бурінням по різних горизонтах палеозою і мезозою, добре відображаються і в четвертинному рельєфі. Ця закономірність дозволяє на картах рельєфу виявляти нові антиклінальні структури. Для побудови цих карт проводиться неглибоке картувальне буріння.