Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.01 Mб
Скачать

До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).

Дослідженнями розповсюдження відкритих промислових скупчень нафти і газу в розрізі літосфери встановлено, що формування їх пов’язано лише з певними геологічними формаціями і фаціальними умовами їх утворення. Така обставина зумовлює необхідність виділення об’єктів прогнозування не тільки за їх просторовою будовою, але й за складом і характером порід в розрізі територіальних об’єктів. Мова йде про так звані резервуарні об’єкти прогнозування, які є важливою ланкою при оцінці перспектив нафтогазоносності окремих територій.

У залежності від обсягу розповсюдження та літологічного складу порід розрізу виділяють такі резервуарні об’єкти прогнозування: нафтогазоносні формації, нафтогазоносні комплекси, резервуари, пласти, колектори та покришки. Детально резервуарні об’єкти розглядаються у розділі про критерії оцінки нафтогазоносності надр.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте геоструктурні об’єкти, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження.

  2. Охарактеризуйте геоструктурні об’єкти, які контролюють локальні скупчення нафти і газу.

  3. Наведіть класифікацію неструктурних об’єктів, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження.

  4. Наведіть класифікацію неструктурних об’єктів, які контролюють локальні скупчення нафти і газу.

  5. Змоделюйте принципові схеми нафтогазоперспективних об’єктів антиклінального типу.

  6. Змоделюйте принципові схеми нафтогазоперспективних об’єктів неантиклінального типу.

Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр

Геологічний прогноз або геологічне обґрунтування доцільності проведення пошуків полягає в аргументованому доведенні наявності в надрах досліджуваної території сприятливих умов для формування та збереження скупчень нафти і газу. Сучасна теорія і практика геологічного обгрунтування пошуків нафти і газу базується на аналізі геологічних передумов, під якими розуміють сукупність сприятливих ознак і критеріїв нафтогазоносності, що залежать від умов формування та розташування їх скупчень в земній корі.

Під ознаками нафтогазоносності розуміють такі особливості геологічних об’єктів, які вказують на наявність в надрах досліджуваної території покладів нафти і газу. Ознаки нафтогазоносності вказують на те, чим геологічні об’єкти, що вміщують поклади нафти і газу, відрізняються від об’єктів, що їх не вміщують.

За характером прояву ознаки нафтогазоносності поділяються на прямі й опосередковані.

Прямі ознаки безпосередньо вказують на наявність нафти чи газу в надрах земної кори. До них відносяться природні нафтогазопрояви. Прямі ознаки не можуть бути безпосередньо залучені для кількісної оцінки нафтогазоносності геологічного об’єкта.

Опосередковані (непрямі або побічні) ознаки нафтогазоносності вказують на наявність в надрах нафти і газу не безпосередньо, а через будь-що інше, за допомогою посередніх ланок. Іншими словами, такі ознаки є навідними, так би мовити, натяком на наявність нафти чи газу.

До опосередкованих ознак нафтогазоносності відносяться такі особливості будови і розвитку геологічних об’єктів, які згідно з емпірично встановленими або теоретично обґрунтованими закономірностями говорять про сприятливі умови для наявності в надрах досліджуваного об’єкта покладів нафти і газу.

Опосередковані ознаки нафтогазоносності дозволяють давати лише ймовірну оцінку можливості виявлення покладів нафти і газу в надрах досліджуваної території. Опосередковані ознаки нафтогазоносності в формалізованому вигляді використовуються для кількісної оцінки продуктивності геологічних об’єктів. Наявність опосередкованих ознак є, здебільшого, лише необхідною, але недостатньою умовою існування в надрах покладів нафти чи газу. Можна навести багато прикладів того, що наявність всіх таких ознак ще не гарантує відкриття покладів нафти і газу і, навпаки, продуктивними є геологічні об’єкти, які не вписуються в схему опосередкованих ознак.

На практиці використання ознак нафтогазоносності проводиться при прогнозуванні продуктивності окремих геологічних об’єктів шляхом аналізу так званих критеріїв оцінки нафтогазоносності.

Критерії оцінки нафтогазоносності – це ознаки нафтогазоносності, на основі яких проводиться визначення можливої нафтогазоносності геологічних об’єктів за ступенем їхньої перспективності. При цьому виділяється п’ять основних груп критеріїв: структурно-тектонічні, літолого-фаціальні, геохімічні, гідрогеологічні та природні нафтогазопрояви (рис. 3.1). Перші чотири групи критеріїв відносяться до опосередкованих, а остання – як пряма ознака нафтогазоносності надр.

Крім наведених критеріїв оцінки нафтогазоносності при виборі першочергових об’єктів під постановку на них нафтогазопошукових робіт обов’язково розглядаються і техніко-економічні критерії. Вони охоплюють такі показники як величина ресурсів, глибина залягання перспективних об’єктів, якість нафти і газу, наявність розвинутої інфраструктури транспортування і переробки вуглеводневої сировини, наявність матеріально-технічної бази для ведення пошуково-розвідувальних робіт, наявність і стан шляхів сполучень тощо, що значно впливають на економічні показники геологорозвідувальних робіт.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]