16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр

Витрати на ГРР визначаються згідно з обґрунтованим сценарієм, виходячи з необхідності пошукування кожного реального об’єкта з розкриттям базового комплексу певним числом пошукових свердловин і розвідки очікуваного одного чи більше родовищ в групі на відповідних глибинах. Кількість пошукових свердловин визначається необхідністю пошукування всіх перспективних комплексів порід в даному районі (області), але не менше однієї свердловини на кожний об’єкт. Кількість розвідувальних свердловин проектується достатньою для забезпечення певного ступеня вивчення запасів родовища із врахуванням складності його гірничо-геологічних умов.

Витрати на пошукове й розвідувальне буріння можна визначати декількома способами. Найбільш загальний спосіб, коли запланований обсяг буріння множиться на досягнуту в районі середню вартість одного погонного метра проходки. Іноді для розрахунку вартості буріння застосовують поінтервальну вартість одного метра проходки (наприклад, через кожних 500 м). Можна також використати досягнуті дані вартості пробурених раніше свердловин відповідних глибин.

Для визначення загальної вартості ГРР потрібно витрати на пошукове і розвідувальне буріння збільшити за рахунок раніше виконаних регіональних робіт для виявлення й підготовки об’єктів на перспективній ділянці (геолого-геофізичні й геохімічні роботи, структурне та параметричне буріння тощо). Таке збільшення витрат можна здійснити або за фактичною вартістю раніше виконаних робіт на досліджуваному об’єкті (при наявності таких даних), або за допомогою коефіцієнта збільшення витрат, який визначається для нафтогазоносного регіону (області) за даними попередньо понесених витрат на ГРР шляхом розрахунку відношення вартості виконаних регіональних робіт до вартості проведеного пошуково-розвідувального буріння.

Тривалість ГРР визначається в залежності від вибраного сценарію робіт, кількості задіяних бурових верстатів, необхідної кількості свердловин та їхньої глибини. При розрахунку терміну ГРР необхідно враховувати тривалість проведення робіт (здебільшого геофізичних) на підготовку структур до глибокого буріння.

16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ

Для розрахунку прогнозних технологічних показників розробки очікуваних і відкритих родовищ нафти і газу, які будуть враховані для економічної оцінки майбутньої розробки, необхідно встановити геолого-промислові параметри нафтових і газових покладів. Обґрунтування цих параметрів для прогнозних родовищ здійснюється на основі даних доведеної або статистичної аналогії, а для відкритих родовищ – за фактичними даними.

Відповідно до типу покладу для розрахунку технологічних показників розробки необхідно підготувати вихідні дані у вигляді числових значень таких геологічних параметрів:

– початкові загальні запаси нафти, газу і конденсату;

– коефіцієнти вилучення нафти, газу і конденсату;

– глибини залягання покладів;

– ємнісно-фільтраційні властивості колекторів;

– фізичні властивості флюїдів у пластових і поверхневих умовах;

– термобаричні умови флюїду (початковий пластовий тиск і температура);

– площа покладу;

– тиск насичення нафти газом;

– робоча депресія;

– середній початковий дебіт свердловини;

– коефіцієнт піскуватості і розчленованості (для нафтових покладів);

– прогнозний склад пластового газу (для газових і газоконденсатних покладів);

– вміст в газі конденсату (для газоконденсатних покладів).

Методика розрахунку технологічних показників розробки нафтових, газових і газоконденсатних родовищ в залежності від режимів покладів наводиться в спеціальній літературі. Тут наводяться лише перелік основних технологічних показників розробки, які необхідні для визначення витрат, пов’язаних з видобутком нафти чи газу: щорічний і сумарний видобуток флюїдів, кількість експлуатаційних свердловин та їхні робочі дебіти, обсяги закачування води, робочі тиски, обводненість продукції тощо.