Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.01 Mб
Скачать

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте особливості пошуків та розвідки нафтових і газових скупчень, пов’язаних з:

багатопокладними родовищами;

карбонатними колекторами;

рифовими масивами;

глибокозануреними горизонтами;

породами фундаменту.

  1. Охарактеризуйте специфічні особливості пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у межах морських акваторій.

  2. Охарактеризуйте особливості розвідки масивних покладів.

  3. Які специфічні особливості газу визначають особливості пошуків та розвідки газових покладів?

  4. Сформулюйте основні положення раціональної розвідки:

газових покладів;

газоконденсатних покладів;

нафтогазових покладів.

  1. Які дані необхідно мати для надійного визначення положення ГВК розрахунковим шляхом?

  2. Виведіть формулу розрахунку висотного положення ГВК.

  3. Як проводиться розвідка і оцінка промислового значення нафтової облямівки?

Розділ 14. ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКІВ ТА РОЗВІДКИ ПОКЛАДІВ НАФТИ І ГАЗУ РІЗНИХ ТИПІВ ТА

В РІЗНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ

14.1 Багатопокладні родовища

Багатопокладні родовища в порівнянні з однопокладними характеризуються, здебільшого, більш високою концентрацією запасів на тих же площах.

Родовища, на яких всі поклади мали би однакове промислове значення, трапляються швидше як виняток. Для більшості же багатопокладних родовищ характерно поєднання більш багатих і продуктивних покладів з покладами менш багатими і менш продуктивними. Очевидно, що такі особливості багатопокладних родовищ необхідно враховувати при виборі системи розвідки і, зокрема, поверхів розвідки.

Поверх розвідки – це частина розрізу родовища, яка складається із декількох нафтоносних або газоносних горизонтів, згрупованих для розвідки самостійною мережею свердловин.

Системи розміщення свердловин при розвідці багатопокладних родовищ складаються в залежності від типів основних покладів та їхнього поєднання в розрізі і в плані. Іноді на різні поверхи розвідки проектуються різні системи свердловин. В цих випадках загальна схема розміщення свердловин на поверхні родовища буде мати досить складний характер.

Для методики розвідки багатопокладних родовищ важливо враховувати особливості поєднання в розрізі окремих покладів з товщами, що їх розділяють. З такого погляду доцільно поділяти родовища на три групи.

Для родовищ першої групи характерно зближене в розрізі розташування невеликого числа покладів, приурочених найчастіше до одного літолого-стратиграфічного комплексу відкладів (рис. 14.1 а).

На родовищах другої групи окремі поклади або невеликі групи близьких за глибиною залягання пластів відокремлені від інших груп покладів значними за товщиною проміжними товщами. Ці групи пластів найчастіше приурочені до різних за віком і складом продуктивних відкладів (рис. 14.1 б).

Родовища третьої групи характеризуються великим (декілька сот метрів) діапазоном нафтогазоносності, в якому зосереджено до кількох десятків окремих покладів в продуктивних пластах, які перешаровуються з глинистими розділами порівняно невеликої товщини (рис. 14.1 в).

У залежності від належності до тієї чи іншої групи родовищ методика їх розвідки буде різна. Розвідка родовищ першої групи, коли

поклади зближені в розрізі, здійснюється однією мережею свердловин і не відрізняється від розвідки однопокладного родовища. Ускладненням при цьому є необхідність роздільного випробовування всіх покладів.

При розвідці багатопокладних родовищ другої групи, коли продуктивні частини розрізу розділені відносно потужними проміжними товщами порід, число поверхів визначається за кількістю продуктивних пачок. Виділені поверхи можуть розвідуватись як одночасно, так і послідовно з різною черговістю. Черговість закладання мереж на поверхи розвідки визначається техніко-економічними міркуваннями в залежності від продуктивності тієї чи іншої пачки. Якщо поклади в різних поверхах за даними пошукового буріння характеризуються близькими за величиною запасами і дебітами, то розвідку родовища доцільно проводити знизу догори. При такому підході розвідка буде здійснюватися з найменшими витратами обсягу розвідувального буріння, оскільки свердловини, призначені для розвідки нижнього поверху, дадуть інформацію про геологічну будову, колекторські властивості та інші характеристики покладів верхніх поверхів. Окрім того, полегшується можливість переведення для випробування верхніх поверхів свердловин, які попали в несприятливі умови на покладах нижнього поверху. При нерівнозначній промисловій цінності покладів різних поверхів розвідку треба починати з поверху, який вміщує найбільш цінні в промисловому відношенні поклади.

На родовищах третьої групи, що характеризуються потужним продуктивним розрізом (десятки покладів) при проектуванні розвідки необхідно визначати як число розвідувальних поверхів, так і порядок їх розбурювання. Виділення поверхів розвідки в цьому випадку є складним завданням, розв’язання якого необхідно пов’язувати з наступним виділенням експлуатаційних об’єктів. У деяких випадках необхідно аналізувати декілька варіантів розбурювання поверхів.

Вибір поверхів розвідки проводиться з урахуванням не тільки діапазону нафтогазоносності і товщини роздільних товщ, але і багатьох інших факторів, що визначаються особливостями геологічної будови (типи покладів, різні типи колекторів, планова невідповідність покладів, умови буріння і розробки тощо). У регіонах, де всі ці фактори можуть бути враховані, на певний період складаються стійкі системи розвідки за поверхами.

При виборі варіантів черговості розвідки поверхів треба враховувати завдання з підготовки запасів в даному районі. Конкретно це означає, що, якщо перед розвідувальними організаціями ставиться мета швидшого введення високопродуктивних об’єктів родовища в розробку, то повинен бути вибраний найбільш швидкий варіант підготовки запасів, хоча він може бути і не самим економічним за матеріальними витратами. Інша справа, коли родовище не передбачається негайно освоїти. В цьому випадку слід зупинитись на самому економічному варіанті розбурювання поверхів.

Вибір системи розвідки багатопокладного нафтогазового родовища, в якому нафтоносні і газоносні пласти залягають окремими пачками значною мірою визначаються потребами господарства в нафті чи газі в даний момент.

У районах з товщею осадових порід, що перевищують сучасні можливості буріння (5–7 км), поверхи розвідки виділяються в межах освоєння глибин.

У поверхах розвідки виділяються так звані базисні горизонти. Базисними горизонтами в кожному поверсі розвідки є найбільш багаті і продуктивні горизонти, які розглядаються як можливі основні горизонти розробки – об’єкти розробки. Базисний горизонт може знаходитись в будь-якій частині поверху розвідки. Проте положення його у верхній частині поверху розвідки дає можливість випробовувати значну кількість горизонтів, що залягають нижче, і залишати свердловини в доброму технічному стані в найбільш багатому верхньому горизонті.

Контроль за проведенням розвідки багатопокладного родовища в цілому такий же важливий, як і при розвідці окремих покладів. Проект розвідки складається, як правило, при значній невизначеності уявлень про будову покладів і запасів в них, які можуть змінюватися настільки, що вибраний варіант виявиться не самим ефективним і буде потрібно його коригування або заміна іншим варіантом.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]