- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
3.5 Мікробіологічні критерії
Мікробіологічні критерії нафтогазоносності надр базуються на виявлені в підземних водах і породах мікроорганізмів, які вибірково використовують вуглеводні в якості єдиного джерела енергії.
Із більше, ніж 150 тисяч видів мікроорганізмів, лише близько 100 видів використовують вуглеводні: близько 65 видів асимілюють насичені вуглеводні, із них тільки 10 газоподібні, 20 – пароподібні, а решта – рідкі. Таким чином, вуглеводні з більшою молекулярною вагою мікроорганізмами окиснюються легше, ніж вуглеводні з меншою молекулярною вагою.
Численні дослідження (Г.А Могилевский, 1964, 1967; Г.П. Славнина, 1970; та ін.) підтвердили закономірність знаходження над нафтогазовими покладами підвищеної кількості бактерій, які окисняють газоподібні вуглеводні. Масштаби окиснення мікроорганізмами залежать від умов середовища (рН, температура, радіоактивність, наявність сірководню тощо). Найбільш інтенсивно процеси бактеріального окиснення вуглеводнів протікають в зоні гіпергенезу. Геомікробіологічні аномалії в підземних водах, грунтах і породах (на глибинах до 20–25 м) встановлені над багатьма родовищами нафти і газу Передкарпаття.
Дослідженнями встановлено, що інтенсивність споживання метану метанокисними бактеріями становить для грунтів 4·10-5–4,7·10-4, а для вод – 1·10-3–3·10-4 %(об.). на 1 умовну одиницю розвитку бактерій. Ріст вуглеводноокиснювальних бактерій у вигляді плівки на поживному середовищі оцінюється балами 2; 3; 4 і 5. Помноження величини бала, який характеризує товщину плівки, на відсоток зайнятою нею площі, характеризує інтенсивність розвитку бактерій в умовних одиницях (5 балів х 80 % = 400 умовних одиниць). Для прикладу, інтенсивність розвитку індикаторних бактерій на родовищі Прилуки досягає 250–466 ум.од.
На прикладі окиснення метану і пропану в підземних водах Серафімовського і Туймазинського родовищ (Волго-Уральська нафтогазоносна провінція) було встановлено, що кількість вуглеводнів, що засвоюється однією бактерією за 1 годину, становить (2–5)·10-12 см3. Однак ця величина в залежності від умов знаходження може змінюватись.
Газобіохімічними дослідженнями в ДДЗ встановлено, що найбільша контрастність біохімічних показників по водах і грунтах спостерігається для Леляківського родовища, яке характеризується більш високим газовим фактором, дуже слаба для Гнідинцівського родовища, в якому пластовий тиск у нафтовому пласті значно менший гідростатичного. На площі Єфремівського газового родовища, де пластовий тиск дуже високий, виявлені значні біологічні ефекти і по водах і по грунтах. Виявлені результати вказують на необхідність у межах перспективних територій виконувати разом з мікробіологічними і газометричні зйомки.
Критеріями нафтогазоносності за мікробіологічними даними є висока біогенність, яка в 2–3 рази перевищує фонові значення, а також наявність в надрах і водах мікроорганізмів, що окиснюють пропан і бутан.
У підземних водах і породах верхньої зони бактерії утворюють аномальні скупчення, так званий бактеріальний фільтр (рис. 3.17), газопоглинювальна здатність якого визначається співвідношенням концентрацій вуглеводнів і кисню в підземній атмосфері та іншими факторами.
Біохімічні процеси асиміляції вуглеводнів, що відбуваються у водонасиченому середовищі, призводять до зміни складу вод, а саме, до зменшення вмісту сульфатів, збільшенню гідрокарбонатів тощо. Крім того, висхідний потік флюїдів над родовищами приводить до збагачення вод такими компонентами як бензол, толуол, феноли, амоній, йод, фосфор та ін., які несуть інформацію про наявність нафти і газу на глибині. В результаті цих процесів у водах і породах верхньої зони розрізу над покладами формуються гідро- і газобіохімічні поля аномальних концентрацій. Щільність бактеріального фільтру над покладами нафти і газу з глибиною зменшується, але одночасно збільшується пошукова значущість газових і гідрогеохімічних показників.
Прослідковується певна специфічність в особливостях розподілу різних груп показників у районах нафтоносних, газоносних і неперспективних. У межах нафтоносних територій пропан- і бутанокиснювальні бактерії трапляються частіше, ніж у газоносних районах. Відповідно води нафтоносних районів відзначаються наявністю бензолу, толуолу, підвищених концентрацій амонію і фенолів, а в складі водорозчинених газів – важких гомологів метану. У розрізах “порожніх” структур присутні переважно метанокисні бактерії, а вуглеводнева складова підземних вод і порід представлена переважно метаном.