- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
Розкрийте суть гравіметричних і магнітометричних досліджень і основні геологічні завдання, які ними вирішуються при нафтогазопошукових роботах.
Охарактеризуйте основні модифікації електророзвідки і сейсморозвідки та основні геологічні завдання, які ними вирішуються.
Розкрийте суть прямих геофізичних методів пошуків скупчень нафти і газу.
Розділ 9. Геохімічні методи
Геохімічні методи дослідженьґрунтуються на виявленні вуглеводнів, що мігрують із покладів, встановленні закономірностей їхнього розподілу, а також на вивченні змін гірських порід, підземних вод, ґрунтів, що виникають під впливом вуглеводнів.
За своїм змістом і призначенням геохімічні дослідження поділяються на дві групи. Першу складають дослідження, направлені на вивчення регіональної геохімічної обстановки надр перспективних територій або окремих літолого-стратиграфічних комплексів, прямих і опосередкованих ознак і показників можливої нафтогазоносності. Завдання цих досліджень – оцінка ступеня перспективності на нафту і газ досліджуваних територій і комплексів відкладів. Другу групу складають детальні дослідження, направлені на виявлення і вивчення ореолів розсіювання вуглеводнів із покладів на окремих площах. Завдання цих досліджень – прямі пошуки нафти і газу.
У залежності від конкретних пошукових завдань, об’єктів випробування і виду аналітичних визначень застосовуються такі методи як газовий (газометричний), бітумінологічний, біогеохімічний, літогеохімічний і газовий каротаж.
9.1 Газовий метод
Газовий метод ґрунтується на явищі розсіювання газоподібних вуглеводнів із покладів нафти чи газу і вивченні кількісного та якісного складу газів кернів, шламів, глинистих розчинів і вибійної атмосфери неглибоких свердловин, а також пластових вод. Такі газометричні дослідження виконуються в процесі проведення газової зйомки, мета якої – виявлення за газовими показниками просторового положення аномальних полів концентрацій газів і, з врахуванням геологічної будови району – оцінка достовірності зв’язку цих аномалій з наявністю на глибині покладів нафти або газу.
В основу теорії газової зйомки покладено уявлення про фільтраційно-дифузійний масопереніс вуглеводневих газів із покладу в перекриваючі його осадові відклади. При цьому фільтрація (ефузія) проявляється по системі тріщин і каналів в зонах тектонічних порушень, а дифузія проходить по всьому об’єму порід і може утворювати безперервні просторові ореоли безпосередньо над покладами.
Проведення газової зйомки містить:
– відбір зразків керна, шламу, води, глинистого розчину, привибійної атмосфери неглибоких свердловин;
– дегазацію зразків;
– аналіз газу на хроматографі;
– обробку результатів у відповідності з обчислювальними програмами і встановлення фонових значень концентрацій;
– побудова геохімічних карт, діаграм, розрізів тощо;
– виділення полів аномальних концентрацій;
– оцінка природи виявлених аномалій.
При хроматографічному аналізі визначається процентний вміст вуглеводневих і невуглеводневих газів. Концентрації вуглеводневих газів, переважно метану, є невеликими і в більшості випадків змінюються в межах n·(10-2–10-4) %.
Вуглеводневі гази (від метану до гексану) є прямими показниками нафтогазоносності надр. При обробці даних найчастіше розглядається вміст метану і пропану, сума важких вуглеводнів, відношення метану до різних гомологів. Пошуковими інформативними показниками нафтогазоносності надр є аномальні концентрації вуглеводневих газів по відношенню до фонових значень для даної території. При цьому під газовою аномалією розуміють закономірно розташовані зони підвищених і високих концентрацій газу на фоні низьких. В залежності від положення аномалій в просторі відносно покладу спостерігаються прямі і зміщені аномалії. За формою аномалії бувають: суцільні, кільцеві, плямисті і лінійні. Одна з таких форм наведена на рис. 9.1.
Рис. 9.1 – Схема
співвідношення нафтогазоносності та
обрисів
газової аномалії 1 – ізогіпси
покрівлі другого горизонту середнього
майкопу; 2 – газова
аномалія;
3 – контур
нафтогазоносності;
4 – глибокі
свердловини;
5 – свердловини,
що дали нафту
Чіткість та надійність аномалій визначається їх контрастністю. Під коефіцієнтом контрастності розуміється відношення середніх концентрацій газу в пунктах, що розташовані в межах аномалії до середньої концентрації газу в пунктах, які знаходяться за її межами.
Слабоконтрастними вважаються аномалії з коефіцієнтом контрастності 1,2–1,5. Надійнішими є аномалії з коефіцієнтом контрастності 1,6–2,0 і більше. Аномальні та фонові значення спочатку статистичними методами визначаються над еталонними родовищами певного регіону і вже потім вони для порівняння використовуються на нових площах. Встановлено, що в поверхневих відкладах діагностика аномалій залежить від ландшафтно-кліматичних умов і гідродинамічних режимів досліджуваної території, а також від літолого-стратиграфічних особливостей приповерхневих утворень. У ряді випадків ефективною є газова зйомка по сніжному покриву.
На сьогодні розроблена (О.Л. Кузнецов и др., 1986) узагальнена модель нафтогазового покладу, яка охоплює як продуктивний колектор, так і ореол розсіювання вуглеводнів. Масштаби та інтенсивність енергетичних перетворень в зоні дифузійного потоку вуглеводнів визначається тектонічною будовою, мінеральним складом покришки, розмірами покладів, типом флюїду, характером геохімічних бар’єрів, кількістю вуглеводнів, які прореагували в окисно-відновних процесах. На деяких родовищах (наприклад, Монастирищенському в ДДЗ) вплив ореолів розсіювання вуглеводнів на зміни величин ряду геофізичних і геохімічних параметрів у перекривних породах зареєстровано на відстані 1700 м при висоті покладу близько 20 м.
Позитивні результати з використання газової зйомки отримані на багатьох площах Передкарпатського прогину, Дніпровсько-Донецької западини, а також шельфу північно-західної частини Чорного моря тощо.