- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
На цій стадії обґрунтовуються найбільш перспективні напрями ГРР і вибір перспективних районів, зон і ділянок для геолого-геофізичних досліджень.
Типовий комплекс регіональних робіт на цій стадії містить:
– площові сейсмічні дослідження масштабів 1:200 000 – 1:50 000, сейсмічні роботи за системою опорних профільних перетинів; аеромагнітну, гравіметричну зйомки масштабів 1:200 000 – 1:50 000 і електророзвідку в різних модифікаціях;
– дешифрування матеріалів аерофото- і космічних зйомок різного рівня генералізації;
– геологічну, гідрогеологічну зйомки масштабів 1:200 000 – 1:50 000 та інші види досліджень;
– буріння опорних і параметричних свердловин.
За результатами проведених робіт і узагальнення матеріалів складаються звіти про геологічні результати та оцінку прогнозних ресурсів. До звіту додаються:
– оглядова карта;
– карта геолого-геофізичної вивченості;
– схема розташування профілів і свердловин (карта фактичного матеріалу) на геологічній і структурній основі;
– геолого-геофізичні розрізи свердловин, а також прогнозні розрізи;
– кореляційні схеми розрізів свердловин, нафтогазоносних і прогнозних комплексів, горизонтів і пластів та результатів їх випробування;
– геологічні профілі, сейсмогеологічні, часові та інші розрізи;
– структурні карти з основних структурних поверхів і ярусів;
– тектонічна карта;
– карта перспектив нафтогазоносності і розподілу щільності початкових потенційних і прогнозних ресурсів ВВ з виділенням зон і районів для першочергового вивчення;
– звіти про результати буріння опорних і параметричних свердловин.
11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
Виявлення об’єктiв (структур) здiйснюється як на нових перспективних територiях, так i в районах із установленою промисловою нафтогазоноснiстю. В першому випадку вибiр районiв пошуку нових структур повнiстю базується на уявленнях про їхню геологiчну будову i можливому характерi нафтогазоносностi, одержаних на попередній стадiї. Тому в нових районах структури, перш за все, виявляють в межах можливих зон регіонального нафтогазонагромадження.
В освоєних нафтогазовидобувних районах виявлення нових структур зумовлено не тiльки даними попередніх регiональних дослiджень, але i матерiалами аналiзу пошукiв, розвiдки та розробки вiдомих родовищ нафти і газу, тобто iз урахуванням геолого-економiчної доцiльностi пошукiв нових структур.
В практицi робiт використовується 2 види пошукiв та картування локальних об’єктiв (структур):
– прямi пошуки об’єктiв, тобто картування структур за геологiчними або геофiзичними маркувальними горизонтами (реперами), що розташованi безпосередньо в продуктивнiй товщi;
– опосередковані (непрямi) пошуки об’єктiв, тобто картування структур за маркувальними горизонтами, які розмiщенi в відкладах, що перекривають або пiдстилають продуктивну товщу.
Прямi пошуки об’єктiв бiльш ефективнi i забезпечують найбiльш рацiональне розмiщення свердловин. Крiм того, вони є єдино прийнятними при пошуках похованих структур, рифогенних та ерозiйних виступiв, пасток лiтологiчного та стратиграфiчного типiв, тобто в тих випадках, коли пастки не мають прямого вiдображення у відкладах, що перекривають або пiдстилають колекторську товщу. Опосередкованi пошуки об’єктiв ефективнi лише тодi, коли висока ймовiрнiсть збігання структурних планiв рiзних горизонтiв розрiзу.
Типовий комплекс робіт, що виконуються на стадії виявлення об’єктів (структур), містить:
– площові сейсмічні дослідження масштабу 1:50 000;
– буріння параметричних свердловин;
– граві-, магніто- й електророзвідку в різних модифікаціях масштабу 1:50 000;
– спеціальні роботи й дослідження з прогнозування геологічного розрізу та прямих пошуків з метою виявлення об’єктів, аномалій типу покладу;
– біолокаційні дослідження.
За результатами робіт представляються звіти, до яких додаються:
– оглядова карта району робіт;
– карта геолого-геофізичної вивченості;
– схема розташування профілів, фізичних точок спостережень, свердловин;
– зведений геолого-геофізичний розріз площі робіт;
– геологічні профілі, часові, сейсмогеологічні, геоелектричні та інші розрізи;
– геолого-геофізичні розрізи свердловин з виділенням маркувальних, опорних і продуктивних горизонтів;
– структурні схеми (карти) з цільових горизонтів з виділенням першочергових об’єктів для проведення детальних робіт;
– карти зіставлення результатів всіх видів геолого-геофізичних робіт;
– інформаційна карта з обліку виявлених нафтогазоперспективних структур і об’єктів АТП.
На цій стадії проводиться також експертна оцінка нафтогазоносності перспективних комплексів виявлених об’єктів із визначенням локалізованих прогнозних ресурсів (категорія D1лок.).
Виявлені об’єкти обліковуються у фонді перспективних структур.