- •Хрестоматія
- •За своєю природою люди поділяються на рабів і володарів
- •Рабові не властива здатність міркувати
- •Виховання юнацтва – головний засіб збереження державного ладу
- •Проти виснажливих фізичних вправ
- •Про аборти й потворних немовлят
- •Годування і загартовування дитини
- •Виховання дітей до п'яти років. Гра, оповідання
- •Про поділ дітей за віком
- •Виховання дітей з семи років – справа держави
- •Програма освіти
- •Фізичне виховання має передувати інтелектуальному
- •Про виховання оратора (De institutione oratoria)
- •Всі діти здатні до освіти
- •Вибір годувальниці
- •Вибір «педагогів», або пестунів
- •Навчання треба починати з грецької мови
- •У ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити дітей – в дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Про відпочинок
- •Проти тілесних покарань
- •Протагор Уривок про виховання дітей в Афінах
- •Закони Уривки, що стосуються питань виховання Про вагітну жінку та годувальницю
- •Дитина повинна невпинно рухатися
- •Дитячий садок
- •Програма навчання юнацтва
- •Про постійність ігор, танців і навичок у дітей
- •Художні твори мають бути спеціально дібрані й виправлені для юнацтва
- •Різниця між чоловічими і жіночими піснями
- •Гімнастичні вправи, обов'язкові для всіх хлопчиків і дівчаток
- •Обов'язкове військове навчання для хлопчиків і дівчаток
- •Утопія Уривки Устрій «Утопії»
- •Організація праці в «Утопії» та підготовка до неї
- •Наукові заняття та вдосконалення в ремеслах
- •Утопійці шанують не багатство, а розум та працю
- •Утопійці не знають схоластики та середньовічних забобонів
- •Раціоналістична релігія утопійців
- •Місто сонця Уривки Вигляд і будова міста
- •Спосіб правління
- •Відання правителя Могутності
- •Відання правителя Мудрості
- •Легкість засвоєння науки за допомогою картин
- •Відання правителя Любові
- •Про одяг, виховання та вибори
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять і розподіл їх між жінками і чоловіками
- •Про військову справу
- •Велика дидактика
- •З воском, на якому відбиваються незліченні печатки
- •Виховання потребують і тупі, і обдаровані
- •Багаті і бідні
- •Начальники і підлеглі
- •Отже, всі без винятку
- •Чи слід також і жіночу стать допускати до вивчення наук
- •У мудрості, розсудливості, благочесті
- •Шість здібностей
- •Розділ XIII. Метод морального виховання
- •Розділ XVI. Про шкільну дисципліну
- •Розділ XXVII. Про чотириступневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Розділ XXVIII. Нарис (ідей) материнської школи
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Еміль, або про виховання Книга перша
- •Книга друга
- •Книга третя
- •Книга четверта
- •Книга п'ята
- •Викохування дітей
- •Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології
- •Про народність у громадському вихованні
- •Педагогічні твори м. І. Пирогова
- •Праця в її психічному і виховному значенні
- •Про користь педагогічної літератури
- •Уривки з педагогічних творів Про заходи з дошкільного виховання і про школи в Нью-Ленарку
- •Нові педагоги в школі для маленьких дітей
- •Перекручення ідей і системи виховання Оуена при подальшому влаштуванні шкіл для маленьких дітей
- •Відвідування Оуеном школи Оберліна і думки про виховання, висловлені ним у бесіді з останнім
- •Розділ другий Справжнє виховання
- •Моє педагогічне кредо
- •Школа й суспільство Розділ другий Школа й життя дитини
- •Метод наукової педагогіки,
- •Застосовуваний до дитячого виховання
- •В «будинках дитини»
- •Регламент «Будинку дитини»
- •Розумове виховання
- •Уривки з «соціальної педагогіки
- •Проблеми шкільного радянського виховання
- •Комуністична етика і виховання
- •Лекції про виховання дітей
- •Лекції про виховання дітей
- •Лекції про виховання дітей
- •Декларація наркомосвіти усрр про соціяльне виховання дітей
- •Право держави і право дитини
Шість здібностей
Тут якраз маємо нагоду пригадати дещо про відмінність здібностей, а саме: в одних здібності гострі, у інших– тупі, в одних – гнучкі і податливі, в інших – тверді і вперті, одні прагнуть до знань заради знання, інші захоплюються скоріше механічною роботою. З цього тричі подвійного роду здібностей виникає шестикратне сполучення їх.
По-перше, є учні з гострим розумом, які прагнуть до знання і податливі; вони переважно перед усіма іншими особливо здібні до занять. їм нічого не треба, крім того, щоб давали їм наукову поживу; ростуть вони самі, як благородні рослини. Потрібна лише розсудливість; щоб не дозволяти їм надто поспішати, щоб передчасно вони не ослабли і не виснажилися.
По-друге, є діти, які мають гострий розум, але мляві, хоч і слухняні. Вони тільки потребують пришпорювання.
По-третє, є учні, які мають гострий розум і прагнуть до знання, але невгамовні і вперті. Таких звичайно в школах ненавидять і здебільшого вважають безнадійними; проте, коли їх належним способом виховувати, з них звичайно виходять великі люди. Як приклад, історія дала великого афінського полководця Фемістокла, який юнаком був невгамовної вдачі (так що учитель йому говорив: «Ти, дитино, не будеш посередністю, ти принесеш державі або велике благо, або велике зло»). Коли пізніше дивувалися тому, що характер Фемістокла змінився, він звичайно говорив: «Невгамовні молоді коні стають прекрасними, коли до них застосовується правильне навчання. Це справдилося на Буцефалі Александра Великого, бо коли Александр побачив, що його батько Філіпп вважає негодящим коня через його виняткове дикунство, тому що кінь не підпускав до себе жодного їздця, він сказав: «Якого коня вони гублять через те, що не вміють ним користуватися!» І коли Александр, не вдаючись до ударів, надзвичайно вміло повів себе з конем, то добився того, що не тільки тоді, а й пізніше Буцефал завжди носив на собі Александра, і в усьому світі не можна було знайти коня більш благородного і більш гідного такого героя. Переказуючи це, Плутарх додає: «Приклад цього коня вказує нам на те, що багато прекрасних природних обдарувань гине з вини наставників, які з коней роблять ослів, не вміючи керувати високими і вільними істотами».
По-четверте, є учні слухняні і охочі до навчання, але в'ялі і забарливі. І такі можуть іти слідами тих, що йдуть попереду. Але для того, щоб зробити це для них можливим, треба спуститися до їх слабкості, ніколи не переобтяжувати їх, не ставити до них надто суворих вимог, ставитися до них доброзичливо і терпляче або допомагати, підбадьорювати і підтримувати їх, щоб вони не занепадали духом. Нехай вони пізніше прийдуть до мети, зате вони будуть міцніші, як буває з пізніми плодами. І як друк важче відбивається на свинці, але тримається довше, так і ці учні в більшості випадків більш життєві, ніж обдаровані, і коли що-небудь засвоїли, вони не так легко забувають. Тому їх не слід усувати зі шкіл.
По-п'яте, є учні тупі й, крім того, байдужі і в'ялі. їх ще можна виправити, аби тільки вони не були вперті. Але при цьому потрібна велика розсудливість і терпіння.
На останньому місці стоять учні тупі з зіпсованою і злобною натурою; здебільшого ці учні безнадійні. Проте відомо, що в природі для всього зіпсованого є протидіючі засоби, і неродючі від природи дерева, коли правильно їх посадити, стають родючими. Тому взагалі не слід втрачати надію, а треба добиватися усунути в таких учнів принаймні впертість. Якщо цього досягти не вдасться, тоді тільки можна покинути викривлене і сукувате дерево, з якого ти марно будеш сподіватися створити Меркурія. Грунт неродючий, каже Катон, не слід ні обробляти, ні зачіпати. Проте серед тисяч навряд чи знайдеться хоч одна така звиродніла натура; саме це і є дивним доказом Божої благості.
Суть сказаного зводиться до такого висловлення Плутарха: «Якими діти народжуються, це не від кого не залежить, але, щоб вони через правильне виховання стапи гарними –це в нашій владі». Так, у нашій владі, говорить він. Так, садівник з усякого живого кореня вирощує дерево, застосовуючи в потрібних випадках те саме своє вміння посадити.