Відання правителя Любові

Віданню Любові підлягають, по-перше, дітонародження та нагляд за тим, щоб з'єднання чоловіків і жінок давало б найкраще потомство. І вони глузують з того, що ми, дбаючи ретельно про поліпшення порід собак та коней, нехтуємо одночасно породу людську. У віданні того самого правителя є виховання новонароджених, лікування, виготовлення ліків, засіви, жнива та збирання плодів, землеробство, скотарство, харчування і взагалі все, що стосується їжі, одежі та статевих зносин. У його розпорядженні є багато наставників та наставниць, приставлених наглядати за всіма цими справами.

Метафізик же наглядає за всім цим з допомогою згаданих трьох правителів, і ніщо не робиться без його відома. Всі справи їх республіки обмірковуються цими чотирма особами, які у взаємній згоді приєднуються до думки Метафізика.

І хоч спільність жінок і не встановлена серед решти населення, що живе в їх області, в них самих вона прийнята на тій під­ставі, що в них усе спільне. Розподіл усього – в руках службових осіб; але зважаючи на те, що знання, почесті та насолода є спільним надбанням, то ніхто не може нічого собі привласнити.

Вони твердять, що власність утворюється в нас і підтримується тим, що ми маємо кожен своє окреме житло і власних жінок та дітей. Звідси виникає себелюбство, бо ж, щоб домогтися для свого сина багатства та почесного становища і залишити його спадкоємцем великого добра, кожен з нас або починає грабувати державу, якщо він нічого не боїться, бувши багатим і знатним, або стає скнарою, зрадником та лицеміром, коли бракує йому могут­ності, багатства та знатності. Лише коли ми позбудемось себелюбства, нам лишається тільки любов до общини.

Про одяг, виховання та вибори

Чоловіки і жінки в них носять майже однаковий одяг, пристосований до військової справи, тільки плащ у жінок нижче колін, а в чоловіків не доходить до колін і всі вони навчаються всяких наук разом. Після двох і до третього року діти навчаються говорити і вчать азбуку, гуляючи навколо стін будинків; вони поділяються на чотири загони, яких доглядають поставлені на чолі їх четверо вчених старих чоловіків. Ці самі старі чоловіки через деякий час займаються з ними гімнастикою, бігом, метанням диску та іншими вправами й іграми, в яких рівномірно розвиваються всі їх члени. При цьому до сьомого року вони ходять завжди бо­соніж і з непокритою головою. Одночасно з цим водять їх у майстерні до шевців, пекарів, ковалів, теслярів, живописців і т. д. для з'ясування нахилів кожного.

На восьмому році, після початкового навчання основ математики за рисунками на стінах, ходять вони на лекції з усіх природознавчих наук. Для кожної дисципліни є по чотири лектори, і протягом чотирьох годин усі чотири загони слухають їх по черзі; отже, в той час, як одні займаються фізичними вправами або виконують громадські обов'язки, інші ретельно займаються на лекціях.

Далі всі вони беруться вивчати абстрактніші науки: математику, медицину та інші знання, постійно й ретельно займаючись обмірковуваннями, диспутами. Пізніше всі дістають посади в галузі тих наук чи ремесел, де вони досягли найбільшого успіху, кожен за вказівками свого ватажка або керівника. Вони ходять на поля та на пасовища спостерігати і вчитися землеробства та скотарства, і того вважають найбільш знатним та гідним, хто вивчив більше мистецтв та ремесел і хто вміє застосовувати їх з великим знанням справи. Через те вони глузують з нас через те, що ми називаємо майстрів неблагородними, а благородними вважаємо тих, хто незнайомий з жодним ремеслом, живе, нічого не роблячи, і тримає безліч слуг для свого неробства та розпусти, через що, як із школи пороків, і виходить на згубу державі стільки не­роб та злочинців.