Хрестоматія

з навчальної дисципліни

«Теорія та історія соціального виховання»

АРІСТОТЕЛЬ

ПОЛІТИКА

Уривки про виховання

Раби –невід'ємна складова частина сім'ї

З'ясувавши, з яких елементів складається держава, слід насамперед поговорити про організацію сім'ї: адже кожна держава складається з окремих сімей. Сім'я в свою чергу складається з елементів, що їх сукупність і становить предмет її організації. В досконалій сім'ї два елементи: раби і вільні.

Раб євласність або знаряддя виробництва

Власність є частина сімейної організації: без речей першої необхідності не можна не тільки жити добре, але й взагалі жити. В усіх ремеслах з певно поставленою метою потрібні бувають відповідні для них інструменти, раз майстер хоче довести до кінця ту чи іншу роботу, і з цих інструментів одні – неживі, а інші – живі (наприклад, для керманича стерно інструмент неживий, а стерновий – живий, бо в майстерностях майстровий відіграє роль інструмента); так само й для господаря придбання власності є свого роду знаряддя для існування. І придбання власності потребує для себе силу знарядь, раб же є певною мірою живою частиною власності, як і взагалі в майстерностях будь-який майстровий, як знаряддя, стоїть попереду інших інструментів.

Із сказаного очевидно таке раб за своєю природою та за своїм призначенням: хто від природи належить не самому собі, а іншо­му, і при цьому все-таки людина, той за своєю природою – раб. Людина ж належить іншій у тому разі, якщо вона, лишаючись людиною, стає власністю; остання становить знаряддя активне і окремо для себе існуюче.

За своєю природою люди поділяються на рабів і володарів

Тепер треба розглянути: від природи може чи не може існувати така людина, тобто раб? Служити комусь рабом – чи пристойно й чи справедливо? Чи, навпаки, всяке рабство – явище протиприродне? Чиважко відповісти на ці питання і шляхом теоретичних міркувань, і на підставі фактичних даних. Панування і підлеглість – не тільки речі необхідні, але й корисні. Вже безпосередньо з моменту самого народження деякі істоти відрізняються тим, що одні з них немов призначені для підлеглості, інші – до панування. Багато різновидів буває і в становищах панування й підлеглості; однак, чим вище стоять підлеглі, тим досконаліша сама влада над ними; так, наприклад, влада над людиною досконаліша, ніж влада над твариною. Адже чим вище стоїть майстер, тим досконаліша й виконувана ним робота; де одна сторона панує, а друга кориться, там тільки й може бути мова про яку-небудь роботу. Елемент панування й елемент підлеглості позначається в усьому, що, складаючись із кількох частин, безперервно зв'язаних одна з одною або роз'єднаних, становить одне ціле.

Це – загальний закон природи, і, як такому, йому й підлягають живі істоти.

Тож очевидно, що в хатньому господарстві слід дбати більше про людей, ніж про придбання бездушної власності, піклуватися більше про доброчесність перших, ніж про достаток останньої, іншими словами – багатство, дбати більше про людей вільних, ніж про рабів.

Щодо рабів, то, може, виникне запитання: та чи можливі в раба взагалі які-небудь чесноти, крім його призначення бути знаряддям для роботи та служби? Чи має раб інші, вищі чесноти, як, наприклад, скромність, хоробрість, справедливість та інші властивості? То раб ніяких інших якостей, крім фізичних, не має? І так, і ні – було б сказати важко.