4. Театр.

— Поява перших стаціонарних професійних театрів у Харкові та Полтаві, де ставили українські п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка тощо, а також п'єси Шекспіра, Пушкіна, Грибоєдова. Директором, режисером Харківського театру був Г. Квітка-Основ'яненко, Полтавського — І.Котляревський.

— Діяли аматорські театри, поміщицькі театри, де грали селяни-кріпаки.

— Видатні актори першої половини XIX ст. — М. Щепкін, К. Соленик.

5. Музика.

— Розвиток музичного фольклору (колядки, щедрівки, народні пісні й танці). Поширеними були народні ансамблі — троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон).

— Кобзарське мистецтво; найвідоміший кобзар — Остап Вересай.

— Зародження української симфонічної музики (симфонія М. Овсянико-Куликовського на основі українських пісень).

— С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу — «Запорожець за Дунаєм».

6. Архітектура.

— Панування класичного стилю.

— Планова забудова губернських центрів (Полтави, Києва, Харкова).

— Відомі пам'ятки тогочасної архітектури — будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томон), дзвіниця Успенського со­бору в Харкові (архітектор С. Васильєв), Старий театр у Львові (архітектор А. Пихля, Я. Зальцман).

— Розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К. Розумовського у Батурині, маєток Ґалаґанів у Сокирцях на Чер­нігівщині).

— Створення декоративно-пейзажних парків («Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві, Стрийський парк у Львові тощо).

7. Живопис.

— Розвиток портретного жанру (В. Боровиковський, В. Тропінін, Т. Шевченко).

— Пейзажний живопис (І. Сошенко, Т. Шевченко).

— Розвиток графіки (Т. Шевченко, серія офортів «Живописна Україна»).

Словник! Офорт — гравюра на міді або цинку а малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Культура україни другої половини хіх ст.

Загальна характеристика

— Розвиток культури відбувався за умов існування імперських ре жимів, денаціоналізації та асиміляції українського народу.

— Вплив територіальної роз'єднаності українських земель.

— Рушійною силою культурного розвитку стала діяльність національно свідомої інтелігенції.

— Значна роль меценатів — цукрозаводчиків Терещенків, Симиренків, які. виділяли мільйонні кошти на відкриття шкіл, утримання закладів охорони здоров'я, матеріальну підтримку діячів культури, діяльність театрів тощо.

Основні здобутки

1. Освіта.

Початкова освіта

У Наддніпрянській Україні	На західноукраїнських землях
— позитивний вплив реформи 1864 р.; — початкові народні училища; — земські, приватні, церковні школи; — недільні, вечірні школи для дорослих	— з 1869 р. встановлено обов'язкове навчання дітей від 6 до 14 років; — дозволено нявчання українською мовою; — поширення шкільної мережі та видання українських підручників завдяки діяльності «Просвіти»
— шкільним навчанням охоплена третина українських дітей; — Емським указом (1876 р.) заборонено освіту українською мовою	— через брак шкіл та тяжке матері­альне становище 67 % українців були неписьменними в 1890 р.; — малокваліфіковані вчителі