Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспекти коректован_.doc
Скачиваний:
954
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
603.65 Кб
Скачать
  • I .Загальнонаукові

  1. Спостереження – суцільне та вибіркове, включене та невключене та інші;

  2. Експеримент – формуючий, природний, лабораторний тощо;

  • II. Конкретнонаукові

  1. Тести – відкриті та закриті, моно- та багатофакторні, текстові та проективні тощо;

  2. Аналіз продуктів діяльності – графологія, контент-аналіз, аналіз малюнків та інше;

  3. Опитування , бесіда, інтерв’ю, анкета та інші;

  • III. Метонаукові

  1. Математичне моделювання;

  2. Математичний та статистичний аналіз.

Спостереження має декілька варіантів. Зовнішнє спостереження – це засіб збору даних про психологію і поведінку людини шляхом безпосереднього спостереження її ззовні. Внутрішнє спостереження або самоспостереження використовують, коли дослідних вивчає явище у тому вигляді, в якому воно постає перед його свідомістю.- Наприклад психолог-дослідник спостерігає за своїми враженнями, образами, почуттями тощо(інтроспекція).

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним , коли дані фіксуються певним пристроєм (фотоапарат, кіно- та відеотехніка, магнітофон). Інструментальне спостереження дає можливість документувати та глибше аналізувати отриману інформацію.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове не обмежується описом зовнішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує їх причини та психологічну природу.

Щоб спостереження набуло наукового характеру, потрібно,щоб воно:

  1. було цілеспрямованим, а не випадковим;

  2. 2) здійснювалося планомірно і систематично;

  3. 3) забезпечене достатньо широкою інформацією про спостерігаєме явище;

  4. 4)результати точно фіксувалися.

Недоліки спостереження: а) пасивність спостерігача; б) неможливість виявити точну причину явища; в)неможливість відтворити спостереження; г) обмеження кількісної обробки даних.

Види спостереження

  • Вільне спостереження не має попередньо обумовлених меж,програми та процедури його проведення. При цьому психолог має можливість невимушеного спостереження не обмеженого упередженнями.

  • При включеному спостереженні дослідник безпосередньо приймає участь в процесі, за рухом якого спостерігає. Наприклад, психолог може втрутитись у спілкування людей, коли спостерігає їх взаємовідносини.

  • Особливості видів спостереження.

  • Зовнішнє спостереження менш суб’єктивне ніж самоспостереження і використовується тоді, коли ознаки, за якими спостерігають, легко відокремлюються і оцінюються ззовні.

  • Внутрішнє спостереження (інтроспекція) часто незамінний метод отримання даних, коли відсутні надійні зовнішні ознаки явища.

  • Вільне спостереження проводять, коли невідомим є те, що потрібно спостерігати.

  • Стандартизоване спостереження використовують у випадках, коли вивчаємий феномен має досить повний і точний перелік ознак.

  • Включене спостереження корисне тоді, коли дослідник може дати вірну оцінку явищу.

  • Експерімент- це активне втручання у ситуацію з боку дослідника ,маніпулювання одним чи кількома факторами та реєстрація змін у поведінці об’єкту дослідів.Вірно проведений експеримент доводить причинно-наслідкові відносини об’єктів,перевіряє гіпотези.

С.Л.Рубінштейн встановив такі 4 особливості експерименту: 1)дослідник сам викликає подію,і не чекає її природної появи; 2) дослідник змінює умови розгортання події і не сподівається на щасливий випадок;3)змінюючи окремі умови ,ізолюючи одну з них при збереженні постійними інші, дослідник може висвітлити значення певних факторів та встановити закономірні зв’язки, які характеризують досліджене явище; 4) у експерименті змінюють не лише умови, їх наявність чи відсутність, але і їх кількісні співвідношення. Це надає можливість виконати математичну обробку даних, встановити кількісні та якісні співвідносини, закономірності.

Види психологічного експерименту: 1) лабораторний; 2)природний; 3)формуючий. (Існують, звичайно, і інші види експерименту.)

  • Лабораторний експеримент – проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях,( часто з використанням складної апаратури та приладів) в яких дослідник ініціює очікуваний процес та штучно моделює потрібні умови. Лабораторні експерименти відрізняються високим ступенем точності та надійності (достовірності), оскільки забезпечується жорсткий контроль змінних умов.

Лабораторний експеримент дає можливість точно враховувати зовнішні впливи ( силу, тривалість, послідовність) та реакції людини.

Результати лабораторного експерименту аналізуються з урахуванням таких його особливостей:

  1. штучність експериментальної ситуації;

  2. аналітичність та абстрактність процедури експерименту;

  3. ускладнений ефект впливу експериментатора на хід і результати експерименту.

Недоліком лабораторного експерименту є низький степінь відповідності даних дослідження життєвим ситуаціям.

  • Природний експеримент – запропонований О.Ф. Лазурським.Є своєрідною проміжною формою між спостереженням і експериментом. Він проводиться у реальних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій, при цьому під експериментальний вплив потрапляє діяльність яка вивчається. Данні такого експерименту краще відповідають типової поведінки людини, але не завжди точні , оскільки у дослідника нема можливості контролювати вплив різних факторів на результати експерименту.

  • Формуючий експеримент – залежно від рівня втручання дослідника у перебіг психічних явищ експеримент може бути констатуючим, коли вивчаються наявні психічні особливості без зовнішнього впливу, та формуючим, коли психічні властивості особистості вивчаються в процесі “штучного” цілеспрямованого розвитку з використанням засобів навчання та виховання людини.

  • Тести – є спеціалізованими методами психодиагностичного дослідження. Їх використання дає можливість отримати кількісну чи якісну характеристику дослідженого явища. Особливістю тестів є чітка процедура збору та обробки первісних даних, специфіка інтерпретації результатів дослідження.

Головні види тестів :

  1. тести-опитувальники;

  2. тести-завдання; п

  3. проективні тести.

  • Тест-опитувальник – це текст, який є системою ретельно відібраних і перевірених на надійність та валідність питань. Оцінка відповідей тесту характеризує певні психологічні якості досліджених індивидів.

  • Тест-завдання передбачає оцінку психології і поведінки людини на підґрунті того, що людина робить. В тестах цього типу піддослідній особі пропонується серія спеціальних завдань, виконання яких є мірою розвитку якості що вивчається. Позитивною стороною тест-опитувальників та тест-завдань є можливість використовувати їх на людях різного віку, професії, культури, рівня освіти та життєвого досвіду, а недоліком – можливість піддослідного впливати за бажанням на результати тестування, особливо, якщо він знає як побудований тест і як робиться оцінка і інтерпретація результатів. Треба зазначити, що подані види тестів неможливо використати у випадку дослідження психологічних властивостей, в існуванні яких людина невпевнена, які не усвідомлює яи нехоче визнати(негативні якості особистості та мотиви поведінки наприклад). В цих випадках використовують проективні тести.Підгрунтям цих тестів є механізм проекції, згідно з яким неусвідомлені власні якості, особливо недоліки, людина схильна приписати іншим людям.Проективні тести потрібні для вивчення психологічних особливостей ,що викликають у людини негативну реакцію. За допомогою проективного теста психолог залучає людину до уявної, сюжетно невизначеної ситуації, яку можливо свавільно (за власним бажанням) інтерпретувати.-Відповіді-інтерпретації поданих ситуацій є матеріалом про психічний стан дослідженої людини, її приховані психічні якості. Недоліком проективних тестів є складність та неоднозначність результатів дослідження, -вони вимагають від психолога високого професіоналізму,кваліфікованості.Часто і дослідженні повинні бути культурно та інтелектуально зрілими особистостями.

  • Бесіда – це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з’ясування уявлення (розуміння) ним явищ природи та суспільства, інших питань (ідеалів, переконань, ідейної спрямованності). Поставлені запитання повинні бути чіткими і зрозумілими, спрямованими на психологічні феномени. У бесіді потрібно домогатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивації, тобто отримати відповіді на питання “Чому?”, “Як?”.

  • Одним з варіантів бесіди є інтерв’ю, яке використовують в психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв'ю виявляють думки, погляди, факти з життя респондента (піддослідного), його ставлення до політичних подій, соціальних явищ.

  • Інтерв’ю може бути стандартизованим і нестандартизованим. У нестандартизованому інтерв’ю запитання до респондента сформульовані не до кінця і можуть змінюватись у процесі дослідження, а в стандартизованому вони ставляться в певній системі, чітко (однозначно) сформульовані.

  • Анкета- один з видів стандартизованого опитування. На поставлені в анкеті запитання відповіді даються в письмовій формі. При цьому запитання ставляться так, щоб відповіді на них можуть бути описовими або альтернативними: “так”,”ні”, “не знаю”, “важко сказати”. А можуть бути сформульовані і так, що в них наперед пропонується підкреслити один з поданих варіантів відповіді, відповідний особистим поглядам і інтересам респондента. В анкетах ставлять запитання і констатуючого і мотиваційного характеру.За допомогою анкетного дослідження можна зібрати кількісно великий матеріал,що забезпечує вірогідні результати дослідження. Недоліком анкетування є суб’єктивізм і випадковість відповідей, складність перевірки правдивості та щірості респондентів.