- •Конспекти лекцій з курсу “Загальна психологія”.
- •Тема 1. Предмет психології.
- •Основні історичні етапи розвитку психології.
- •Етапи становлення предмету психології.
- •Структура психіки.
- •Структура загальної психології
- •Напрямки психології.
- •Тема 2. Методологія та методи психології.
- •Методологічні принципи:
- •Методологія як вчення про метод.
- •Методи психології
- •I .Загальнонаукові
- •II. Конкретнонаукові
- •III. Метонаукові
- •Тема 3. Еволюція розвитку психіки в тваринному світі. Свідомість людини.
- •Розвиток механізмів психіки.
- •Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу.
- •Вища нервова діяльність. Рефлекторна природа психічного.
- •Виникнення та історичний розвиток людської свідомості.
- •Тема 4. Діяльність.
- •Діяльнісний підхід в психології.
- •Людина як суб’єкт діяльності.
- •Психологічна побудова індивідуальної діяльності
- •Психологічна структура діяльності: (за о.М.Лєонт’євим)
- •Закономірності розвитку діяльності за в.В.Давидовим:
- •Основні види діяльності. Їх розвиток.
- •Тема 5.Особистість.
- •Психологічна структура особистості за с.Д.Максименко:
- •Активність особистості.
- •Формування особистості в діяльності та спілкуванні.
- •Тема 6. Соціально-психологічні явища.
- •Психологічні характеристики групи(структура її психології).
- •Структура міжособитісних відносин в малій групі.
- •Типи міжособистісних конфліктів:
- •Тема 7. Увага.
- •Загальні характеристики уваги.
- •Види уваги.
- •Види уваги та їх порівняльна характеристика.
- •Уважність та її виховання у школярів.
- •Тема 8. Відчуття.
- •Закономірності відчуттів.
- •Диференційна межа відчуття
- •Сенсорна організація людини.
- •Тема 9. Сприйняття.
- •Спостереження та спостережливість.
- •Сприйняття як дія.
- •Тема 10. Пам’ять.
- •Процеси пам’яті:
- •Характеристика процесів пам’яті.
- •Індивідуальні властивості пам’яті.
- •Тема 11. Уява.
- •Види уяви.
- •Процес створення образів уяви.
- •Уява і особистість.
- •Тема 12. Мислення.
- •Види мислення.
- •Функції мислення.
- •Миследіяльність.
- •Змістовні та операціональні компоненти мислення.
- •Інтелектуальні особливості особистості.
- •Тема 13. Мова та мовлення.
- •Види мовлення.
- •Мовні особливості особистості.
- •Значення мови та мовлення в професійній підготовці учителя-мовника.
- •Тема 14. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 15. Почуття та емоції людини.
- •Тема 16. Воля.
- •Механізми вольової поведінки.
- •Структура вольової поведінки.
- •Тема 17. Темперамент.
- •Психологічна характеристика темпераменту за і.П.Павловим.
- •Тема 18. Характер.
- •Тема 19. Здібності.
- •Класифікація здібностей людини:
- •Концепції здібностей.
- •Якісна та кількісна характеристика здібностей.
- •Творчість. Її характеристики.
- •Проблеми обдарованості в сучасній системі освіти та виховання
- •Контрольні питання .
Процеси пам’яті:
1 запам’ятовування, яке буває у трьох формах – а)відбиток як короткочасне або довготривале збереження матеріалу; б) немимовільне запам’ятовування; в)заучення;
2 збереження та 3 забування як два боки процесу збереження інформації;
4 відтворення як процес трансляції запам’ятованогоматеріалу.Рівні відтворення: впізнавання, власно відтворення, припам’ятовування.
Характеристика процесів пам’яті.
Запам’ятовування – один з головних процесів пам’яті. Відповідає за утворення і закріплення тимчасових нервових зв’язків. Запам’ятовування буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам’ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам’ятати. Все, що емоційно сильно впливає на нас, запам’ятовується незалежно від нашого наміру запам’ятати. Мимовільному запам'ятовуванню сприяють яскравість, наявність інтересу, контрасність.
Довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер, використовує спеціальні засоби та прийоми запам’ятовування.Умовами успіху довільного запам’ятовування є дійовий характер засвоєння інформації, інтерес до матеріалу, його значущість, установка на запам’ятовування тощо.
Відтворення – є показником міцності запам’ятовування і разом з тим наслідком цих процесів.Засадовою стосовно відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку. Найпростіша форма відтворення – впізнавання (виникає при повторному сприйманні об’єктів). Впізнавання буває повним і неповним. При повному впізнаванні повторно сприйнятий об’єкт одразу ототожнюється з раніше відомим, повністю відтворюються час, місце, деталі ознайомлення з ним.
Неповне впізнання характеризується невизначеністю, труднощами співвіднесення об’кта , що сприймається.
Складнішою формою відтворення є згадування. Особливість згадування полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприймання того, що відтворюється. Згадування може бути довільним (наприклад пригадування правила) або мимовільним, коли образи чи відомості спливають у свідомості без будь-яких мотивів (ремінісценція – “виринання” у свідомості забутого).
Особливою формою довільного відтворення є пригадування, коли людина докладає певних зусиль щоб згадати потрібну інформацію.
Структура пам’яті .
Процеси пам’яті іІндивідуальні відмінності пам’яті: Різновиди пам’яті:
запам’ятовування - швидкість запам’ятовування
збереження - точність запам’ятовування за способом за тривалістю: за змістом: образна, словесно-логічна, рухова, емоційна
відтворення -міцність запам’ятовування запам’ятовування - короткочасна
забування -готовність до відтворення - довільна - довготривала
- мимовільна - оперативна