- •Конспекти лекцій з курсу “Загальна психологія”.
- •Тема 1. Предмет психології.
- •Основні історичні етапи розвитку психології.
- •Етапи становлення предмету психології.
- •Структура психіки.
- •Структура загальної психології
- •Напрямки психології.
- •Тема 2. Методологія та методи психології.
- •Методологічні принципи:
- •Методологія як вчення про метод.
- •Методи психології
- •I .Загальнонаукові
- •II. Конкретнонаукові
- •III. Метонаукові
- •Тема 3. Еволюція розвитку психіки в тваринному світі. Свідомість людини.
- •Розвиток механізмів психіки.
- •Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу.
- •Вища нервова діяльність. Рефлекторна природа психічного.
- •Виникнення та історичний розвиток людської свідомості.
- •Тема 4. Діяльність.
- •Діяльнісний підхід в психології.
- •Людина як суб’єкт діяльності.
- •Психологічна побудова індивідуальної діяльності
- •Психологічна структура діяльності: (за о.М.Лєонт’євим)
- •Закономірності розвитку діяльності за в.В.Давидовим:
- •Основні види діяльності. Їх розвиток.
- •Тема 5.Особистість.
- •Психологічна структура особистості за с.Д.Максименко:
- •Активність особистості.
- •Формування особистості в діяльності та спілкуванні.
- •Тема 6. Соціально-психологічні явища.
- •Психологічні характеристики групи(структура її психології).
- •Структура міжособитісних відносин в малій групі.
- •Типи міжособистісних конфліктів:
- •Тема 7. Увага.
- •Загальні характеристики уваги.
- •Види уваги.
- •Види уваги та їх порівняльна характеристика.
- •Уважність та її виховання у школярів.
- •Тема 8. Відчуття.
- •Закономірності відчуттів.
- •Диференційна межа відчуття
- •Сенсорна організація людини.
- •Тема 9. Сприйняття.
- •Спостереження та спостережливість.
- •Сприйняття як дія.
- •Тема 10. Пам’ять.
- •Процеси пам’яті:
- •Характеристика процесів пам’яті.
- •Індивідуальні властивості пам’яті.
- •Тема 11. Уява.
- •Види уяви.
- •Процес створення образів уяви.
- •Уява і особистість.
- •Тема 12. Мислення.
- •Види мислення.
- •Функції мислення.
- •Миследіяльність.
- •Змістовні та операціональні компоненти мислення.
- •Інтелектуальні особливості особистості.
- •Тема 13. Мова та мовлення.
- •Види мовлення.
- •Мовні особливості особистості.
- •Значення мови та мовлення в професійній підготовці учителя-мовника.
- •Тема 14. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 15. Почуття та емоції людини.
- •Тема 16. Воля.
- •Механізми вольової поведінки.
- •Структура вольової поведінки.
- •Тема 17. Темперамент.
- •Психологічна характеристика темпераменту за і.П.Павловим.
- •Тема 18. Характер.
- •Тема 19. Здібності.
- •Класифікація здібностей людини:
- •Концепції здібностей.
- •Якісна та кількісна характеристика здібностей.
- •Творчість. Її характеристики.
- •Проблеми обдарованості в сучасній системі освіти та виховання
- •Контрольні питання .
Тема 9. Сприйняття.
Питання : 1. Поняття сприйняття, види, властивості. 2. Закономірності сприйняття. 3.Загальний напрямок розвитку перцептивних дій. 4.Спостереження та спостережливість. 5.Сприймання як дія.
Сприйняття – це відображення предметів та явищ у сукупності їх властивостей та частин при безпосередній дії на органи почуттів. Результат цього процесу – перцептивний образ. Складність відтвореного образу завжди поєднується з індивідуальною його своєрідністю – тобто перцептивні образи одних і тих самих явищ, відтворених різними людьми можуть значно відрізнятись. Це залежить від: 1) індивидуальних особливостей людини, 2) закономірностей процесу сприйняття, 3)від навколишніх обставин.
Види сприйняття. В залежності від особливостей сприймаємого об’єкту розрізняють сприймання предметів, слів, музики та людини людиною (соціальна перцепція). Соціальна перцепція має два аспекти: пізнавальний та емоційний (наприклад емпатія).
В залежності від переваги того чи іншого органу почуття відокремлюють зорове, слухове, смакове, дотикове та сприйняття запаху.
Існує також класифікація сприйняття в залежності від форми матеріального існування: сприйняття часу як відображення об’єктивної тривалості часу, швидкості течення і послідовності подій; сприйняття руху (напрямку та швидкості) та сприйняття простору з включенням у нього сприйняття форми, відстані протягу та глибини. Б.Г.Анан’єв називав сприйняття простору “складною інтермодальною асоціацією”, результатом взаємодії кількох органів почуття.
За тривалістю перцептивного процесу сприйняття буває симультаним (одномоментним) та сукцесивним (розгорнутим у часі).
Властивості сприйняття:
1 цілісність – можливість отримати цілісний образ предмету у всій різноманітності його властивостей;
2 предметність – зв’язок наочного образу сприйняття з певним предметом чи моментом об’єктивної реальності;
3 свідомість – свідоме тлумачення перцептивного образу, надання людиною певного змісту об’єкту;
4 узагальненість – зведення одиничних об’єктів до загальних (групіровка об’єктів), їх класифікація за певною ознакою;
5 константність – відносна постійність форми, величини, кольору предметів у змінних умовах;
6 вибірковість – вибір одних об’єктів на відміну від інших.
7 аперцепція – залежність сприйняття від попереднього досвіду людини.
Продуктивність сприйняття як процесу залежить від:
1 об’єм сприйняття – кількість об’єктів, що сприймає людина в одиницю часу чи за одну фіксацію;
2 швидкість сприйняття – час адекватного сприйняття об’єкту чи явища;
3 точність – відповідність сприйнятого образу реальному предмету чи явищу;
4 повнота – степінь такої відповідності;
5 надійність (стійкість) – можлива тривалість сприйняття з потрібною точністю.
Саме за цими показниками судять про рівень розвитку перцептивних здібностей людини.
Закономірності сприйняття:
1)мотивація –потреба сприймати предмети та явища. Важливим регулятором процесу сприйняття є установка. Установка дуже впливає як на процес, так і на результати сприйняття, від неї залежить які об’єкти, деталі будуть сприйматися, а які людина не помітить;
предмет та фон сприймання – неодмінною умовою сприйняття є виділення предмету з загального оточення. При цьому кожна частина об’єкту сприйняття залежить від свого оточення. Так світлі предмети здаються більшими, ніж такі самі за розмірами темні, вертикальні лінії у порівнянні з горизонтальними переоцінюються (виглядають більшими). Встановлено, що сприйняття фігури, предмету розпочинається з огляду контуру, згодом пропорцій та окремих деталей.
Загальний закон сприйняття об’єкту запропонувала гештальтпсихологія – це закон “доброї форми”, тобто образ, що сприймається людиною повинен мати “добру форму” – просту, упорядковану.